Вулиця Винниця
| Вулиця Винниця Львів | |
|---|---|
.JPG) Вказівник вулиці Винниця | |
| Місцевість | Клепарів, Кам'янка |
| Район | Шевченківський район |
| Назва на честь | Клепарівських виноградників |
| Колишні назви | |
| Вінниця (За Тором), Винниця | |
| польського періоду (польською) | Winnica (Za Torem) |
| радянського періоду (українською) | Винниця |
| радянського періоду (російською) | Винница |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1420 м |
| Координати початку | 49°51′41.3″ пн. ш. 24°00′06.3″ сх. д. / 49.861472° пн. ш. 24.001750° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′13.1″ пн. ш. 23°59′12.4″ сх. д. / 49.853639° пн. ш. 23.986778° сх. д. та 49°51′58.4″ пн. ш. 23°58′07.9″ сх. д. / 49.866222° пн. ш. 23.968861° сх. д. |
| поштові індекси | 79020, 79039[1] |
| Транспорт | |
| Автобуси | № 47а; приміські: № 112[2] |
| Маршрутні таксі | № 12[2] |
| Зупинки громадського транспорту | «Петрицького», «вул. Винниця»[2] |
| Найближчі залізничні станції | станція Клепарів |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—146[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 20 (вул. Варшавська, 56), ВПЗ № 39 (вул. Шевченка, 92)[1] |
| Забудова | малоповерхова садибна 1930-х років, промислова |
| Парки | Кортумова Гора |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7519337 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Винниця у Вікісховищі  | |
Вулиця Ви́нниця — вулиця у Шевченківському районі міста Львова[4][5], в місцевостях Клепарів та Кам'янка. Починається від вулиці Тунельної, пролягає вздовж залізниці Тернопіль — Львів. Поблизу будинків № 58-64 вулиця розгалужується на два напрямки. Перший — прямує на південь, через парк Кортумова Гора, та закінчується перехрестям з вулицею Шевченка (поруч розташовані вулиці Петра Франка та Яворівська). З протилежного боку перехрестя з вулицею Шевченка розташована залізнична станція Клепарів. Друга частина вулиці Винниця — прямує на захід, переривається Брюховицьким лісопарком та закінчується у місцевості Кам'янка перехрестям з вулицею Холодною[6].
Місцевість, де була розташована вулиця була заселена ще з XV століття, клепарівськими виноградарями. Саме тому частина ґрунтів там віддавна мала назву Винниця. На першій мапі Львова, яка була укладена австрійським урядом у 1782 році позначено вулицю Винниця біля Кортумової гори. Офіційно сучасну назву затверджено у 1934 році. Частина вулиці з 1931 року мала назву — За Тором.
Сучасні мешканці вулиці — повоєнні переселенці з Холмщини, Лемківщини, Любачівщини та Підляшшя. У 1966 році мешканці за власні кошти газифікували вулицю, проклали водогін, каналізацію, телефонізували та освітили вулицю[7].
На вулиці Винниця збереглися садибні будинки, зведені до того часу, коли Клепарів був самоврядною громадою. Тоді Винницею можна було доїхати до Рясного. Сучасна вулиця Винниця стала важливим транзитним автошляхом між Клепаровим та вулицею Шевченка[8]. Також присутня промислова забудова та приватна садибна 1980-2000-х років[9].
13 грудня 2012 року частину вулиці Винниця, від будинку № 31 й до вулиці Шевченка, було виділено в окрему вулицю та отримала назву на пошану блаженного священномученика отця Омеляна Ковча[10]. Перейменування викликало протести мешканців, які стверджували, що це було зроблено без погодження з ними. Натомість, мешканці вулиці запропонували увічнити пам'ять блаженного отця Омеляна Ковча, встановивши над місцевим джерелом майданчик з фігурою блаженного, а історичну назву вулиці залишити у спадок наступним поколінням[7]. Тому вулиця була перейменована частково. З одного боку вулиці Омеляна Ковча розташована низка гаражних кооперативів, автомийок, автосервісів, а з іншої — територія колишнього Янівського концтабору (нині — Личаківська виправна колонія № 30)[11]. В урочищі «Піски», що по вулиці Омеляна Ковча, де під час німецької окупації масово розстрілювали в'язнів з львівського гето та Янівського концтабору передбачено будівництво меморіалу пам'яті жертв Янівського концтабору[12]. Нині при вході в урочище встановлений лише пам'ятний знак.
- ↑ а б Поштові індекси України. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Знайти адресу. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Список вулиць Львова для визначення підсудності. advokat-lviv.com.ua. Адвокати Львова. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (В). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ Вулиця Винниця. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 22 січня 2025.
- ↑ а б Юлія Ліщенко (15 серпня 2012). Лягли спати на вулиці Винниці, а прокинулися — на вулиці Омеляна Ковча…. Високий замок. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Ігор Мельник (2 березня 2012). Клепарів. Новий погляд. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 464.
- ↑ Вулицю Винниця на вулицю Омеляна Ковча у Львові перейменують частково. zik.ua. ZIK. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області. Kvs.gov.ua. 5 листопада 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 25 червня 2023.
- ↑ Орися Шиян (3 вересня 2018). Мер Львова попросив амбасадорку США підтримати зведення меморіалу жертв Янівського концтабору. Zaxid.net. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 25 червня 2023.
- Ілько Лемко, В. Михалик, Г. Бегляров. Винниця вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 464. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 12. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 352, 567. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 195. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-32-0.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Винниця. Lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 24 червня 2023.