Вулиця Петра Франка
| Вулиця Петра Франка Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Петра Франка |
| Колишні назви | |
| Червєньска, Червенська, Татарбунарська | |
| польського періоду (польською) | Czerwieńska |
| радянського періоду (українською) | Татарбунарська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 775 м. |
| поштові індекси | 79042[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка, асфальт, ґрунт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 3—16[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 42 (вул. Залізнична, 15)[1] |
| Забудова | конструктивізм: польський 1930-х, радянський 1950—1960-х років[3] |
| Парки | Кортумова Гора |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Ву́лиця Петра Франка — вулиця у Шевченківському районі міста Львова[4][5], в місцевості Клепарів. Починається від вулиці Шевченка та закінчується глухим кутом неподалік парку Кортумова Гора[6].
Від 1934 року вулиця мала назву Червенська. 1950 року перейменована на вулицю Татарбунарську[7], в пам'ять про Татарбунарське повстання, інспіроване більшовиками в Буджаку проти румунської влади у вересні 1924 року.
18 липня 2024 року начальник ЛОДА ухвалив рішення про перейменування понад 130 вулиць у населених пунктах Львівщини, спираючись на рекомендації робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОДА, до якої увійшли, зокрема, історики, ветерани російсько-української війни та активні жителі громад. Так вулицю Татарбунарську перейменували на вулицю Петра Франка, на честь українського педагога, письменника, науковця, учасника національно-визвольних змагань 1917—1921 років (військовий льотчик УГА), співзасновника Пласту Петра Франка[8].
Під час другої світової війни вулиця частково входила до меж Янівського концтабору (Табір примусової праці Lemberg; нім. Zwangsarbeitslager-Lemberg, ZAL-L) та гетто, де під час німецької окупації було страчено близько 200000 в'язнів табору смерті, серед яких представники польської, єврейської та української інтелігенції, радянські, італійські військовополонені та військовополонені інших національностей з концтабору Шталаг 328 та цивільні інших національностей[9].
Від часів СРСР вулицею пролягає трамвайна колія — своєрідне відгалуження маршруту № 7 — якою не курсують трамваї[3].
У забудові вулиці Петра Франка присутній польський конструктивізм 1930-х років, а також радянський конструктивізм 1950-х та 1960-х років[3].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 417.
- ↑ Список вулиць Львова для визначення підсудності. advokat-lviv.com.ua. Адвокати Львова. Архів оригіналу за 3 липня 2022. Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Т). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2024. Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ Вулиця Петра Франка. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 21 січня 2025.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 61.
- ↑ У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 30 липня 2024.
- ↑ Проєкт «Інтерактивний Львів»: Табір примусової праці Lemberg (ZAL-L), або Янівський табір. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 лютого 2024. Процитовано 21 січня 2025.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Татарбунарська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 417. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 61, 95, 101. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Татарбунарська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 30 липня 2024.
- Проєкт «Інтерактивний Львів»: Янівський табір. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 травня 2024. Процитовано 21 січня 2025.