Вільшанська волость (Звенигородський повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Вільшанська волость | ||||
Центр | Вільшана | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 15 260 (1886) | |||
Населення | 9184 осіб (1886) | |||
Густота | 55.1 осіб / км² | |||
Наступники | Вільшанський район | |||
Вільшанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у містечку Вільшана.
Станом на 1886 рік складалася з 14 поселень, 4 сільських громад. Населення — 9184 особи (4426 чоловічої статі та 4758 — жіночої), 1345 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6148 | 5237 |
Приватної власності | 8961 | 7380 |
Іншої власності | 151 | 134 |
Загалом | 15260 | 12751 |
Поселення волості:
- Вільшана — колишнє власницьке містечко при річці Вільшанка за 25 верст від повітового міста, 3000 осіб, 457 дворів, православна церква, каплиця, синагога, єврейський молитовний будинок, школа, лікарня, 2 постоялих двори, 6 постоялих будинків, 27 лавок, базари, 4 кузні, 11 вітряних млинів, 3 крупорушки, маслобійний, свічковий і механічний заводи. За 5 верст — бурякоцукровий завод з каплицею, лікарнею, механічні майстерні.
- Вербівка — колишнє власницьке село при річці Вільшанка, 1700 осіб, 337 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів.
- Воронівка — колишнє власницьке село при річці Вільшанка, 1900 осіб, 403 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 5 вітряних млинів, винокурний завод.
- Петрики — колишнє власницьке село, 700 осіб, 97 дворів, постоялий будинок, лавка, 3 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Olszana, miasteczko przy ujściu ruczaju Maźniki do rzeczki Olszanki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 496. (пол.)
- Olszana, miasteczko, powiat zwinogródzki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 408. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |