Стецівська волость (Звенигородський повіт)
Зовнішній вигляд
Стецівська волость | ||||
Центр | Стецівка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 4211 (1886) | |||
Населення | 10 218 осіб (1886) | |||
Густота | 222.1 осіб / км² | |||
Стецівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Стецівка.
Станом на 1886 рік складалася з 15 поселень, 8 сільських громад. Населення — 4211 осіб (2106 чоловічої статі та 2105 — жіночої), 751 дворове господарство[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 3546 | 3269 |
Приватної власності | 4733 | 3849 |
Іншої власності | 143 | 133 |
Загалом | 8422 | 7251 |
Поселення волості:
- Стецівка — колишнє власницьке село при річках Княжа, Стецівка та Шполка, 1780 осіб, 311 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 лавка, 2 водяних і 15 вітряних млинів.
- Іскряна — колишнє власницьке село, 1085 осіб, 216 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 10 вітряних млинів.
- Кам'януватка — колишнє власницьке село при річках Гарбузинка та Татарка, 306 осіб, 54 двори, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 вітряних млини.
- Чичиркозівка — колишнє власницьке село при безіменній річці, 850 осіб, 167 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 11 вітряних млинів.
Старшинами волості були:
- 1909 року — Микита Антонович Кравченко[2];
- 1910 року — Леонтій Гаврилович Сокирка[3];
- 1912—1913 роках — Лука Федорович Любаренко[4],[5];
- 1915 роках — Іван Мруженко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |