Географія Сен-Бартельмі
Географія Сен-Бартельмі ![]() | |
---|---|
![]() Географічне положення Сен-Бартельмі | |
Географічне положення | |
Континент | Північна Америка |
Регіон | Вест-Індія |
Координати | 17°50′ пн. ш. 62°45′ зх. д. / 17.833° пн. ш. 62.750° зх. д. |
Територія | |
Площа | 25 км² (229-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Державний кордон | 0 км |
Рельєф | |
Тип | горбистий |
Найвища точка | гора Морне-дю-Віте (286 м) |
Найнижча точка | Карибське море (0 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний |
Інше | |
Природні ресурси | рекреаційні ресурси |
Екологічні проблеми | дефіцит прісної води |
Сен-Бартельмі — північноамериканська країна, що знаходиться в групі Малих Антильських островів Карибського регіону . Загальна площа країни 25 км² (239-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 25 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа менша за площу території Печерського району міста Києва.
Офіційна назва — Заморська спільнота Сен-Бартельмі, Сен-Бартельмі (фр. Collectivite d'outre mer de Saint-Barthelemy, Saint-Barthelemy, Saint-Barth)[2]. Назва країни походить від назви однойменного острова, відкритого Христофором Колумбом 1493 року і названого ним на честь Святого Варфаломія, ім'я якого носив його рідний брат Бартоломео Колумб.
Сен-Бартельмі — північноамериканська острівна країна, що не має сухопутного державного кордону. Острів лежить в групі Навітряних островів Малих Антильських островів[3]. Острів Сен-Бартельмі розташований в північній частині Навітряних островів. Знаходиться за 200 км на північ від Гваделупи, за 20 км від острова Сен-Мартен.
-
Морські кордони країн Карибського регіону
-
Зеленим кольором позначені колишні складові частини регіону Гваделупа, 2007 рік
-
Сусіди Сен-Бартельмі
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[1].
Час на Сен-Бартельмі: UTC-4 (-6 годин різниці часу з Києвом)[5].
Надра Сен-Бартельмі не розвідані на поклади корисних копалин[6].
Середні висоти — дані відсутні; найнижча точка — рівень вод Карибського моря (0 м); найвища точка — гора Морне-дю-Віте (286 м). Центральна частина острова в пагорбах.
-
Рельєф Сен-Бартельмі
-
Рельєф Сен-Бартельмі
-
Супутниковий знімок поверхні країни
-
Сен-Бартельмі з висоти пташиного польоту
-
Карта країни (англ.)
Береги острова скелясті (але є і ділянки пляжів), оточені кораловими рифами і дрібними острівцями.
-
Гавань Густавії
-
Гавань Густавії
-
Узбережжя острова в районі Сен-Жан
-
Пляж Шелл-Біч
-
Пляж Анс-де-Гранде-Саліна
- Острови Сен-Бартельмі
-
Форшу
-
Пейн-де-Сукре
-
Ле-Грос
-
Ла-Торту
Територія Сен-Бартельмі лежить у тропічному кліматичному поясі[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується[8]. Переважають східні пасатні вітри, достатнє зволоження (на підвітряних схилах відчувається значний дефіцит вологи)[8]. У теплий сезон з морів та океанів часто надходять тропічніциклони[8].
-
Сонячна радіація (англ.)
-
Кліматична карта Антильських островів за Кеппеном
-
Ураган Ірма над островом Сен-Бартельмі, 2017 рік
Сен-Бартельмі не є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), інтереси країни в міжнародній організації представляє Франція[9].
Річки, струмки та інші джерела прісної води відсутні. Тимчасові потоки країни належать басейну Атлантичного океану.
-
Рослинність на узбережжі
-
Рослинність на узбережжі
Зоогеографічнотериторія країни належить до Антильської підобласті Неотропічної області[8].
-
Фрегат (самець)
-
Краб-привид
Сен-Бартельмі
У навколишніх водах створено природний морський заповідник Сен-Бартельмі (фр. Réserve Naturelle de Saint-Barthélemy) загальною площею 1,2 тис. га. Заповідник складається з 5 окремих ділянок, що покривають як навколишню акваторію, так і окремі ділянки суходолу навколишніх острівців. Природозахисну мережу створено для захисту коралових рифів, морських водоростей і зникаючих видів морських тварин.
-
Територія морського заповідника
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- дефіцит природних джерел питної води, лише сезонні струмки, покривається установкою з опріснення морської води й індивідуальним збором дощової води;
- менеджмент побутових відходів;
- перевилов риби в навколишніх водах.
У фізико-географічному відношенні територію Сен-Бартельмі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
- ↑ а б Saint Barthelemy, Geography. Factbook.
- ↑ Котляков В. М., 2006.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- ↑ Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 11 February. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- ↑ Північна Америка // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — ISBN 966-7804-78-X.
- ↑ Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ↑ а б в г д ФГАМ, 1964.
- ↑ Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Географія материків. — К. : Вища школа, 1971. — 371 с.
- Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
- Сен-Бартельмі // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.
- (англ.) Donovan, Steven K.; Jackson, Trevor A. (1994). Caribbean Geology: An Introduction. University of West Indies. с. 289. ISBN 9764100333.
- (рос.) Сен-Бартельми // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2. К-Я. — 656 с.
- (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейн. — Л. : Гидрометеоиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
- (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Евразия, Северная Америка. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 417 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
- (рос.) Дорст Ж. Центральная и Южная Америка. — М. : Прогресс, 1977. — 318 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
- (рос.) Каплин П. А., Леонтьев О. К., Лукьянова С. А., Никифоров Л. Г. Берега. — М. : Мысль, 1991. — 480 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00449-2.
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Литвин В. М., Лымарев В. И. Острова. — М. : Мысль, 2010. — 288 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01129-6.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Сен-Бартельми // Поспелов Е. М. Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005. — 229 с. — ISBN 5-17-016407-6.
- (рос.) География / под ред. проф. А. П. Горкина. — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. — (Современная иллюстрированная энциклопедия) — ISBN 5-353-02443-5.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
Вікісховище : Атлас Сен-Бартельмі.
- Карти Сен-Бартельмі : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Saint Barthelemy : [англ.] : [арх. 21 червня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 11 February. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Сен-Бартельмі : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Сен-Бартельмі.