Геркінорин
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
| |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| methyl (2S,4aR,6aR,7R,9S,10aS,10bR)-9-benzoyloxy-2-(furan-3-yl)-6a,10b-dimethyl-4,10-dioxo-2,4a,5,6,7,8,9,10a-octahydro-1H-benzo[f]isochromene-7-carboxylate | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | ? |
| PubChem | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C28H30O8 |
| Мол. маса | 494,540 г/моль |
| SMILES | & |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | ? |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності |
? |
| Лег. статус | |
| Шляхи введення | ? |
Геркінорин (англ. Herkinorin) — опіоїдний анальгетик, який є аналогом природної психоактивної речовини сальвінорину А. Він був виявлений у 2005 році під час дослідження взаємозв'язку структура-активність неоклероданових дитерпенів, родини хімічних сполук, однією з яких є сальвінорин А.[1]
На відміну від сальвінорину А, який є селективним агоністом κ-опіоїдних рецепторів без значної спорідненості з μ-опіоїдними рецепторами, геркінорин є переважно агоністом μ-опіоїдних рецепторів. Порівняно з сальвінорином А, геркінорин має в 47 разів нижчу спорідненість до κ-опіоїдних рецепторів (Ki = 90 нМ проти Ki = 1,9 нМ) і принаймні в 25 разів вищу спорідненість до μ-опіоїдних рецепторів (Ki = 12 нМ проти Ki >1000 нМ), для яких він є повним агоністом (IC 50 = 0,5 мкМ, E max = 130 % у порівнянні з DAMGO).[2][3] Геркінорин є напівсинтетичною сполукою, похідним сальвінорину В, який найчастіше добувають з сальвінорину А шляхом деацетилювання, оскільки, хоча і сальвінорин А, і сальвінорин В містяться в рослині Salvia divinorum, сальвінорин А містяться в ньому в більшій кількості.[4]
Дослідження на приматах показало, що він діє периферично як агоніст μ- і κ-опіоїдних рецепторів із швидким початком дії. Дослідження не виявило жодних доказів центральної активності геркінорину в приматів, і поставило під сумнів, чи ефект геркінорину пов'язаний повністю з периферичною дією.[5] На відміну від більшості агоністів μ-опіоїдних рецепторів, геркінорин не сприяє залученню β-аррестину-2 до внутрішньоклітинного домену μ-опіоїдного рецептора або індукуванню інтерналізації рецептора.[6] Це означає, що геркінорин може не спричинювати толерантності та залежності так само, як інші опіоїди, хоча спостерігався певний розвиток толерантності через інші механізми[7], а деякі інші аналоги, пов'язані з геркінорином, можуть залучати β-аррестини.[8]
- ↑ Harding WW, Tidgewell K, Byrd N, Cobb H, Dersch CM, Butelman ER, Rothman RB, Prisinzano TE (липень 2005). Neoclerodane diterpenes as a novel scaffold for mu opioid receptor ligands. Journal of Medicinal Chemistry. 48 (15): 4765—71. doi:10.1021/jm048963m. PMID 16033256. (англ.)
- ↑ Tidgewell K, Harding WW, Lozama A, Cobb H, Shah K, Kannan P, Dersch CM, Parrish D, Deschamps JR, Rothman RB, Prisinzano TE (червень 2006). Synthesis of salvinorin A analogues as opioid receptor probes. Journal of Natural Products. 69 (6): 914—8. doi:10.1021/np060094b. PMID 16792410. (англ.)
- ↑ Holden KG, Tidgewell K, Marquam A, Rothman RB, Navarro H, Prisinzano TE (листопада 2007). Synthetic studies of neoclerodane diterpenes from Salvia divinorum: exploration of the 1-position. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 17 (22): 6111—5. doi:10.1016/j.bmcl.2007.09.050. PMC 2111044. PMID 17904842. (англ.)
- ↑ Tidgewell K, Harding WW, Schmidt M, Holden KG, Murry DJ, Prisinzano TE (жовтень 2004). A facile method for the preparation of deuterium labeled salvinorin A: synthesis of [2,2,2-2H3]-salvinorin A. Bioorganic & Medicinal Chemistry Letters. 14 (20): 5099—102. doi:10.1016/j.bmcl.2004.07.081. PMID 15380207. (англ.)
- ↑ Butelman ER, Rus S, Simpson DS, Wolf A, Prisinzano TE, Kreek MJ (жовтень 2008). The effects of herkinorin, the first mu-selective ligand from a salvinorin A-derived scaffold, in a neuroendocrine biomarker assay in nonhuman primates. The Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics. 327 (1): 154—60. doi:10.1124/jpet.108.140079. PMC 2614932. PMID 18593955. (англ.)
- ↑ Groer CE, Tidgewell K, Moyer RA, Harding WW, Rothman RB, Prisinzano TE, Bohn LM (лютий 2007). An opioid agonist that does not induce mu-opioid receptor--arrestin interactions or receptor internalization. Molecular Pharmacology. 71 (2): 549—57. doi:10.1124/mol.106.028258. PMC 3926195. PMID 17090705. (англ.)
- ↑ Xu H, Partilla JS, Wang X, Rutherford JM, Tidgewell K, Prisinzano TE, Bohn LM, Rothman RB (березень 2007). A comparison of noninternalizing (herkinorin) and internalizing (DAMGO) mu-opioid agonists on cellular markers related to opioid tolerance and dependence. Synapse (Submitted manuscript). 61 (3): 166—75. doi:10.1002/syn.20356. PMID 17152090. (англ.)
- ↑ Tidgewell K, Groer CE, Harding WW, Lozama A, Schmidt M, Marquam A, Hiemstra J, Partilla JS, Dersch CM, Rothman RB, Bohn LM, Prisinzano TE (квітень 2008). Herkinorin analogues with differential beta-arrestin-2 interactions. Journal of Medicinal Chemistry. 51 (8): 2421—31. doi:10.1021/jm701162g. PMC 2494883. PMID 18380425. (англ.)