Джйотіша
Індуїзм |
---|
Категорія • Портал |
Індуїстська література | |
Веди | |
---|---|
Ріґ · Яджур | |
Сама · Атхарва | |
Розподіл | |
Самгіти · Брагмани | |
Араньяки · Упанішади | |
Упанішади | |
Айтарея · Брігадараньяка | |
Іша · Кена · Катха | |
Чхандог'я · Тайттірія | |
Прашна · Шветашватара | |
Мундака · Мандук'я | |
Веданґа | |
Шикша · Чандас | |
В'акарана · Нірукта | |
Джйотиша · Кальпа | |
Ітігаси | |
Магабгарата · Рамаяна | |
Пурани | |
Бхаґавата · Брагмавайварта | |
Ваю · Вішну · Падма | |
Маркандея · Нарада | |
Інші тексти | |
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри | |
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра · | |
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача | |
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха · | |
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха | |
Теварам · Чайтанья-чарітамріта · | |
Шукасаптаті | |
Портал «Індуїзм» |
Джйотіш (санскр. ज्योतिष, Jyotiṣa, від jyótis — «світло божественного знання», isha — «Господь») — вчення всевідання, яку передали людям ріші — провидці; стародавня концепція, що пояснює вплив природних чинників на людину та її тіло, на групи людей і в цілому на Землю.[1]. Один із розділів джйотіш — «хора» в європейських мовах умовно називають ведична або індуська астрологія, оскільки вона невіддільно пов'язана із духовними вченнями індуїзму. Але тут слід зазначити що джйотіш була відома задовго до формування сучасної Індії і охоплює і астрономію, і космологію, і багато інших знань. Зокрема, Котамраджу Нараяна Рао висловлює думку, що джйотіш не слід називати «ведичною», бо крім Вед відомості по джйотіш також є у Смріті, Пуранах і Тантрах. Але d Європі і Америці, усі дгармічні тексти називають ведичними, оскільки Веди є першими і найдавнішими, і найчастіше використовують саме назву «ведична». Серед знавців дйжотіш найбільше застереження висловлюється стосовно використання терміна «астрологія», яка має неоднозначний статус у західному (біблейському) світі, і критикується як сучасними науковцями-матеріалістами так і багатьма церковниками. Крім того найбільш просунуті і таємні техніки ведичної науки всезнання і провидіння не потребують побудови астрологічних карт.
Джйотіш є однією з шести Веданґ, друга за важливістю після Кальпи (духовних законів) і невіддільною від дгарми. Вона широко використовувалася представниками ведичної цивілізації для передбачення майбутнього і вивчення минулого. Один із найдавніших текстів по астрономії, які збереглись — «Веданга — Джйотіш», існує в таких варіантах Арка-Джйотіш (Ріг-Веданга Джйотіш), Яджуса-Джйотіш (Яджур-Веданга Джйотіш), Атхарвана-Джйотіш.
Джйотіш — один із різновидів садгани (духовної практики), метод осягнення Джьотір Відьї («Знання Світла») і, в кінцевому рахунку, універсальної Реальності за допомогою наваґраг. Важливою частиною цієї садгани є планетарний міф.[2] Походження терміна пов'язане з поняттям «брагмаджйоті» в священних ведичних текстах, де іде мова про Верховну Особу.
«За допомогою Своєї незбагненної енергії Він поширює Себе у формі Параматма, що перебуває в серці кожного, а поширюючи сяйво Своєю особистості, Він розширює Себе у вигляді сліпучого сяйва брагмаджйоті» (Шрімад-Бгаґаватам 1.9.42).
Відомі імена Вішну — Джьотірадітья — Сяючий, як Сонце (Адітья); Джьотірганешвара — господь всіх світил;
Зв'язок між Ведою і Тантрою, полягає в акцентах, які робляться, відповідно, в ведах на Джьотірмая Пуруші (Суті, або Особистості, витканої зі світла), а в тантрах — на Шактімая Деві (Богині, створеною з енергії). Тим не менш, світло і енергія, як свідомість і сила, по суті, єдині. Світлоносний Пуруша невіддільний від своєї енергії, або Шакті, а значить, і обидві традиції невіддільні одне від одного. Тантрична йога також націлена на реалізацію Атмана і Брахмана, визначених як світло і енергія свідомості — чід-джьоті і чіт-шакті.[3]
Біля витоків джйотіш стояли 18 ріші — Провидців, які сприйняли джйотіш як об'єктивну реальність Всесвіту. Це — Нарада, Ґарга, В'ясадева, Парашара, Васішта, Сур'я, Пітамага, Атрі, Каш'япа, Марічі, Ману, Ангіра, Ломаш, Пауліша, Явана, Ч'явана, Бгріґу, Шаунака. Серед родоначальників джйотіш у першу чергу слід згадати Бгріґу, про якого Шрі Крішна сказав: «Серед великих мудреців Я — Бгріґу» (Бгаґавад-Ґіта, глава 10, текст 25).
Покровителем пізнання джйотіш є Ганеша, а показує різні космічні світи як провідник Картикея. Тексти трактатів складались у вигляді віршів на санскриті в стислій формі, малозрозумілій для непосвячених. Передавались усно від джйотіш-гуру (вчителя) до учня в середовищі ведичного жрецтва і не підлягали широкому розголосу. Багато з них не дійшли до нас, оскільки існували ще до винайдення письма, а пізніше записувались на пальмових листах. Жерці — брахмани, як правило, крім власне астрології знали ритуали яджня, мантри (Гаятрі-мантра) і янтри для гармонізації буття, методи лікування за допомогою каменів і металів (елементи Аюрведи)[4], нумерологію (санкхья-шастра), передбачення по частинам тіла (самудрика-шастра), по знаменням (німітта), архітектуру (Васту-шастра). Знавця методів передбачення називають джйотіші або більш загально пандит.
Джйотіш складається з трьох розділів (сканд) і шести підрозділів (анг):
- 1. Хора — Передбачувальна астрологія. Прогноз подій у житті людини.
- Джатака (астрологія народження) — аналіз карти, періодів планет тощо
- Німітта — аналіз прикмет і ознак
- Прашна — аналіз Прашна-кундалі (карти питання)
- Мугурта — вибір сприятливого часу для започаткування
- 2. Самхіта — Всесвітня астрологія. Прогноз подій для світу, країни тощо
- 3. Ґаніта — Астрономічні і математичні розрахунки
- Ґола — сферична астрономія, будова Сонячної системи і Всесвіту
- Ґаніта — математичні розрахунки
П'ять головних шкіл, або напрямів Джйотіш:
- Наді-Джйотіш
- Парашара-Джйотіш
- Джайміні-Джйотіш
- Таджика-Джйотіш
- Тантра-Джйотіш
Кожна школа відрізняється від інших тим, що вона свого часу була заснована одним з авторитетних Ріші (вчених) і в ній використовується його особливий підхід і технології Джйотіш. Самим таємним з усіх напрямків є Тантра-Джйотіш, тому що в ньому практично не залишилося писань, які викладають методологію даного підходу, а передача знань в основному здійснюється в усній формі від вчителя до учня. Тантра-Джйотіш вимагає глибокого залучення в тотальне проживання отриманих знань і сильно трансформує людину, яка практикує.[5]
Трактат «Прашна Марга» поділяє джйотіш на 6 гілок —
- Ґола (астрономія спостереження),
- Ґаніта — розрахунки, (Сіддганта) — традиційна індійська астрономія
- Прашна — хорарна астрологія, яка займається аналізом гороскопа, побудованого на момент виникнення питання,
- Мугурта — астрологія вибору.
- Джатака — астрологія народження[ru], або Хора — інтерпретація гороскопів, основні методи — Парашара, Джайміні, Таданака.
- Самхіта, або Медіні Джйотіша (Мунданна астрологія) — передбачення важливих подій в країні на основі аналізу астрологічної динаміки її гороскопа, а також такі події, як війна, землетрус, політичні зміни, фінансові показники, в тому числі передбачення погоди (астрометеорологія[ru]) Останні дві є частиною передбачувальної астрології (Пхаліта).
Тексти на тему джйотіш на класичному санскриті (приблизно 3-го по 9-й століття н. е.) називають Джйоті-шастра. Такі класичні тексти слід відрізняти від сучасних робіт.
Термін джйотіша як одна з Веданг (шести допоміжних дисциплін ведичної релігії) є в «Мундака-упанішаді» і можливо, датується часами Маур'їв. «Веданґа Джйотіш» була записана Лаґадгою близько 400 р. до н. е. і включала правила слідкування за рухом Сонця і Місяця. Позиції сонцестояння і рівнодення в «Веданга Джйотіш», сонце дуже близько до Кріттіка у весняне рівнодення буде відповідати близько 1370 р. до н. е., хоча текст у його нинішньому вигляді від більш пізнього часу.
Тут спільно з месопотамськими текстами, стверджується 3:2 співвідношення між тривалістю дня в найдовший і найкоротший дні в році. Це відповідає широті близько 35 градусів.
Збірник астрологічних знамень на санскриті, що збереглись — «Гарга-самхіта» датується 1 ст. нашої ери. Астрологія знамень мала подальший розвиток у працях «Пайматаха-сіддганта» Вішнудхармоттарапурани (5 ст.), «Бригат-самхіта» Варахаміхіри (6 ст.) та ін.[6] Опис 9 планет наваґрага, сім з яких використовують в назвах днів тижня, датуються виходом Яванаджатака (150 р. н. е.) і містив переклади грецьких текстів з Александрії, опублікованих в 120 р. н. е.
День | Неділя Сур'я (Сонце) |
Понеділок Сома (Місяць) |
Вівторок Мангала (Марс) |
Середа Будха (Меркурій) |
Четвер Бріхаспаті (Юпітер) |
П'ятниця Шукра (Венера) |
Субота Шані (Сатурн) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Санскрит | भानुवासरम् Бгаану |
इन्दुवासरम् Інду |
भौमवासरम् Бгаума |
सौम्यवासरम् Саумья |
गुरूवासरम Ґуру |
भृगुवासरम् Бгрґу |
स्थिरवासरम् Сфіра |
Гінді | रविवार Равівар |
सोमवार Сомавар |
मंगलवार Мангалавар |
बुधवार Будгавар |
गुरूवार Ґурувар |
शुक्रवार Шукравар |
शनिवार Шанівар |
«Яванаджатака» («Вислови Явани») або «Яванесвара хора» — вірш Спуджидхваджі є перекладом втраченого грецького трактату ріші Яванесвари, який міг походити із Еллади.[7]. В ті давні часи йшов вільний обмін астрологічними знаннями між Грецією та Індією. Подібність між індуськими і грецькими астрологічними термінами (напр. Лейя — Лев, Каупрі — Скорпіон) і методами очевидна, щоб бути випадковою.
Відомий вчений Колбрук[en] писав, що «індуси були тут учителями, але не учнями». В Індії ж до грецьких вчених ставились з не меншою повагою, ніж до індійських мудреців.
У V ст. н. е. почався класичний період індійської астрономії. Крім теорій Ар'ябгати (476—550), викладених в «Арьябхатії» і втраченій «Арья-сіддханті», існує «Панча-сіддхантика» Вараха Міхіри (505—587), «Брагма-спхута-сіддганта» Брамагупти (598—660), Бхрігу-самхіта[en], [2].
«Дгрува-Наді» — опис астрології Наді, створеної Сатьяхарою, систему, в якій візерунки долі зв'язані з Наді-амса, сектори Зодіаку величиною дуги в 12 мінут.
Основні тексти — «Саравалі» (800 р.) і «Бріхат-парашара-хора-шастра[en]». «Хора-шастра» має 71 главу. Перша частина (глави 1-51) датується VII ст. і поч. VIII ст., а друга (глави 52-71) — кінцем VIII ст.[8].
«Джйотіш — це Світло свідомості, який дає Знання минулого, сьогодення і майбутнього. Він знаходиться у свідомості кожної істоти поза простором і часом, що дозволяє йому створювати і описувати Сили Світобудови, що містять у собі „Простір“ і „Час“. Джйотіш — це не історія людей, а історія Богів — Вищих Сил Світобудови, які написали велику книгу — Всесвіт.
Веда (Знання) — щось єдине, живе і цілісне, що є скрізь і структурує все суще. Але є різні терміни, якими позначалися ті чи інші універсальні Сили, Закони або принципи світобудови. Ведична астрологія також описує єдине Знання в термінах Ґраг (планет), Раші (Знаків Зодіаку), Бгав (Домів). Навіть самі ці терміни не мають історії, оскільки вони у вигляді мантри завжди звучать на більш-менш проявлених рівнях світобудови і можуть бути почуті в будь-який час тим, хто відкритий їм.»[9]
Основа Джйотішу — це поняття Бандгу (Bandhu), описане в Ведах, що означає зв'язок між мікрокосмом та макрокосмом. На практиці Джйотіша базується на Ніраяна (Nirayana — сидеричному) зодіаку[10]), на відміну від Саяна (Sayana — тропічного) західної астрології, і приймає за початок зодіаку нерухому зірку Реваті — ζ Дзета Риб[en]. У Джйотіш існує корекція у зв'язку прецесією точки весняного рівнодення — айанамша[en]. У 285 році, коли існувала нульова прецесія, не було різниці між сидеричним і тропічним зодіаком, але у 2011 році вона, наприклад, досягла 24 градуси. У Джйотішу існує своя проблема — сперечання між різними астрологами, чия Айанамша точніша. Зараз офіційно заведено використовувати Айанамшу Лахірі та сидеричну довготу планет визначають як тропічна довгота мінус Аянамша λsid = λ — AL (Екліптична система координат).
Джйотіш включає кілька підсистем інтерпретації та передбачення з деякими елементами, яких нема в західній астрології. Зокрема — 27 (накшатр) — місячних стоянок чи сузір'їв, тіньові планети, також даша[en] — шестирівнева система життєвих періодів. Також важливі 12 домівок (Бхава), 9 Нава-Граха (небесних тіл) — Місяць (Чандра), Сонце (Сур'я), 5 планет видимих неозброєним оком Мангала, Будха, Бріхаспаті, Шукра, Шані, 2 місячних вузли Рагу і Кету, йоги (Yoga) — комбінації Грах. Транссатурнові планети не враховуються. Найважливіші показники карт — Джанма-Раші (зодіакальний знак Місяця), також асцендент — Лагна (знак на сході або точка на сході), Сонце не має особливого значення на відміну від європейської та авестійської астрології.
Основними методами ведичної науки передбачення є:
- Анга («частина тіла») — пояснює значення тіла від маківки голови до п'ят,
- Сванпа (сни),
- Свара (звук) — звуки які видають звірі та птахи,
- Бхомі (позиція) — поведінка людини, як вона сидить, говорить тощо,
- Вянджана (відмітки на тілі) знаки отримані при народженні напр. родимки.
- Лакшана (ознаки) — моргання вій, почісування рук,
- Утпата (явища) — землетруси, вулкани,
- Антрікша (небо) — поява комет, обертання планет, Місяця.
Астрологія має важливе значення в житті індусів. В Індії новонародженим дають ім'я на основі гороскопа. Поняття та ідеї джйотіш глибоко проникли в систему календарів і свят, які відмічаються переважно за місячним календарем, за винятком двох точок сонячної інгресії (Сур'я-санкранті) — 0 град. Козерога і Овна природно за сидеричним зодіаком. Наявність цих свят у слов'ян — 14 січня (свято Козерога з обов'язковим водінням кози по селу), і весняного нового року 14 квітня підтверджують давність джйотіш. Головне літнє свято — Купала у слов'ян зафіксоване за сонячним календарем 24 червня, а в Індії (різдво Ґопала Крішни) відмічається за місячним календарем (дата змінюється).
Відомості про появу Шрі Крішни можна знайти в наступних джерелах: Бхаґавата-Пурана, Вішну-Пурана, Харівамша. Остання повідомляє, що Крішна був народжений 8 місячного дня темної половини місяця Шравана, сузір'я Рохіні, опівночі. З перших двох джерел дізнаємось, що це був Шрімукха, 7 рік 60-річного циклу (3227 р. до н. е. в календарі з нульовим роком).
Приклад запису натальної карти.
- Дата григоріан. 24 june -3227
- Дата юліан. 20 july, -3227
- Час 0:14, Часова зона + 5:30 схід GMT, UT 23 june, 18:44,
- Місце — 77Е41'00", 27N30'00" Матхура
- Місячна дата аманта (молодик) — рік/місяць/доба-тітхі Шрімукха/Шравана/Крішна-аштамі 7/5/8К, управитель Рагу, до кінця тітхі 51 %.
- Накшатра Рогіні правитель Чандра, до кінця 38 %
- Аянамша 311°41'04", День тижня субота. схід-захід Сонця 5:20-19:07
- Сидеричні координати
- Лагна 18Ta07 Рогіні 3 пада (чверть)
- Сур'я 18Leo09 Пурвапхалгуні 2 (тропічні 0Cancer0)
- Чандра 16Ta05 Рогіні 2
Методи оцінки давності джйотіш — обчислення центру Сонця і кута кривизни екліптики, ці дані могли бути одержані 4500 р. до н. е.[11]
Опис найдавнішого затемнення — у Ріг-Веді, сонячне затемнення, яке спостерігав Атрі, один із сапта-ріші 18 грудня 3928 до н. е. (григоріан. дата). Тайттірія Брахман [3.1.2] згадує, що на світанку на сході піднімається Пурвабхадрапад Накшатра, що є найбільш раннім з астрономічних положень описаних у Ведах, і було близько 10 000 р. до н. е.! Тайттірія Самхіта 6.5.3 Плеяди в день зимового сонцестояння в 8500 р. до н. е. Ріг Веди вірші (наприклад, 1.117.22, 1.116.12, 1.84.13.5) говорять, що зимове сонцестояння починається в Овні, тобто зазначенням дати 6500 р. до н. е. Відповідно до Вальмики Рамаяна, де вказано певні положення планет, аватар Рама народився не пізніше 5115 р. до н. е. (а можливо навіть в попередню епоху Третаюга). З чого витікає, що джйотіш була відома вже у 52 ст. до н. е.
В індуїзмі джйотіш — це частина релігії, філософії (Учення) і медицини. В Аюрведі і тибетській медицині астрологія використовується на рівних з іншими методами діагностики хворого. У кожному індуїстському храмі є допоміжний вівтар дев'яти Ґраг («планет») — Наваґрага, оскільки вони розглядаються як основні помічники Верховного Бога, безпосередньо виконують Його волю. Цей вівтар розташовується зазвичай найближче до входу, і перед відвідуванням основного вівтаря Індуїст, який відвідує храм, обходить цей вівтар навколо кілька разів, тримаючи в руках світильник з вогнем, що символізує очищення від карми в ході різних кіл перевтілень. Часто навколо цього вівтаря можна бачити орнамент зі знаками зодіаку, що натякає на подорожі душі по зодіакальному колу (Сансару).
У тантричних школах використовують амулети і захисні заговори (кавача-мантра), які асоціюють із планетами, які вважаються проявленими енергетичними формами, що перебувають в тісній взаємодії із конкретними божествами. У «Кірана-тантрі» є вказівки для жертвопринесення 9 планетам. До божеств звертаються для захисту певних частин тіла, ця практика описана у «Варада-тантрі». «Садгу-самкаліні-тантра» згадує про кавача на кожен день тижня. Існує течія у смартизмі, яку називають саурйа — поклоніння богу Сонця Сур'ї. Однією із найважливіших в Індії вважається гаятрі-мантра, яка звертається до Савітара, солярного божества.
Джйотіш використовується при прийнятті рішення про шлюб, відкритті бізнесу, переїзді в нове житло. Знання джйотіш також використані для відліку часу, розмітки карт неба і землі. А саме сакральні числа — 12 (час обертання Юпітера навколо Сонця в роках), 30 (час обертання Сатурна) — доба ділиться на 30 мугурт, 60 (спільне кратне для 12 і 30) — відлік часу циклами по 60 хвилин, секунд, років[12], 30 * 12 = 360 (градусів кола), 7 (видимих небесних тіл — днів тижня), 9 * 3 = 27 днів сидеричного місяця — накшатр (казкові тридев'ять земель), кожна накшатра має 4 четверті — 27 * 4 = 108 (стандартна кількість повторень мантр). Найбільш поширені стилі гороскопа — північний, південний, східний.
Астрологія зберігає свою позицію серед традиційних наук в Індії. Публікуються астрологічні альманахи Панчанґа для вибору Мугурти. Після постанови Вищого Суду штату Андгра-Прадеш (2001) деякі індійські університети дають вчені ступені по астрології (jyotir vijñāna IAST)[13],[14][15] напр.[16]. У 1984 Б. В. Раман заснував у м. Ченнай спілку астрологів ICAS «Indian Council Of Astrological Sciences» (Індійська Рада Астрологічних Наук)[3], на Заході існує аналогічна їй CVA (Council of Vedic astrology)[4].
Від джйотіш походить тибетсько-буддійська астрологія[17], важливим джерелом якої є Калачакра-тантра [5] [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]. Поява білої астрології (або астрології зірок) Карці пов'язане з перекладом з санскриту на тибетську мову Калачакра-тантри в 1027 році. У той рік, так званий рік вогняного зайця, 60-річний астрологічний цикл рабджунг був покладений в основу тибетського календаря. [18]
Один із розділів білої астрології, Янчар (Вайлі: dbyang char — «прояв через голосні звуки»), сформувався під впливом Шива-свародая-тантри [6] [Архівовано 9 травня 2013 у Wayback Machine.] і Калачакра-тантри. [19] Ця система також схожа з західною астрологією. У ній використовуються великі астрономічні обчислення, розглядаються п'ять планет, Сонце, Місяць, обидва місячних вузли (Рагу і Кету), а також застосовується нумерологія.[20]
Велику подібність до джйотіш має також бірманська астрологія (Бірманський зодіак[en]).
Система місячних домів також перейшла в арабську астрологію, потім від арабів вона потрапила до Іспанії (близько 1256 р.) і поширилася в Європі. Опис їх знаходимо в трактаті з астромагії «Мета мудреця» — («Пікатрікс»)[21]. Тут накшатру називають палац[en]. Однак як видно було втрачено розуміння, що накшатра повинна відповідати дню сидеричного місяця (27,3 дня) і зодіак був поділений на 28 рівних частин по 12,86 градуси.
Також істотний вплив джйотіш справила на астрологію Ірану епохи Сасанідів[22].
- Програми та умови навчання у школі Тантра-Джйотішу «Ведаврат» (рос.) [7]
- Програми та умови навчання у школі Тантра-Джйотішу «Ведаврат» (укр.) [8]
- Шрі Джаганатх Центр[9] [Архівовано 7 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Астровед[10] [Архівовано 1 січня 2015 у Wayback Machine.]
- АМАМ[11] [Архівовано 11 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Школа Ведика[12] [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Школа Індубали[13] [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Школа ведичної астрології Рамі[14] [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Бгаратья Від'я Бгаван [15] [Архівовано 18 січня 2015 у Wayback Machine.]
- Stellarium — Планетарій
- Портал:Астрономія
- Список зірок за сузір'ями
- наваґрага
- Астрологічна ера
- Індуїстська космологія
- Індуїстські календарі
- Бхавішья-пурана
- Індійська астрономія
- Джйотіш і західна астрологія — порівняння
- Джйотіша-веданґа
- Наваратна[en]
- Історія астрології[en]
- Астрологія Наді[en]
- Panchangam[en]
- Tithi[en]
- Археоастрономія та ведична хронологія[en]
- Bhrigu Samhita[en]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 17 лютого 2012.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Роберт Свобода. Величие Сатурна. М. 2003, с.21
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 3 березня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 18 липня 2011.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Джйотіш і Тантра співставні?» – 🌞 Антін Кузнецов – майстер і експерт Тантра-Джйотіш. uk-ua.vedavrat.org (укр.). Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ Астрологический энциклопедический словарь. Саплин А. Ю., М. 1994, с.25
- ↑ Mc Evilley T. The shape of ancient thought: comparative studies in Greek and Indian philosophies. Allworth Communications, Inc., 2002. 732p. (Aesthetics Today Series) ISBN 1-58115-203-5, ISBN 978-1-58115-203-6. p.385: «Яванаджатака — это самый ранний из сохранившихся текстов на санскрите по астрологии»
- ↑ Pingree D. Jyotiḥśāstra / J. Gonda (Ed.) A History of Indian Literature, Vol VI Fasc 4, p.81
- ↑ Тантра-Джйотіш – наука та технологія знань фундаментальних принципів. (53) – 🌞 Антін Кузнецов – майстер і експерт Тантра-Джйотіш. uk-ua.vedavrat.org (укр.). Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ Айанамша (Аянамса) – кутова різниця між тропічним і сидеричним Зодіаками (укр.).
- ↑ Elst K. Astronomical data and the Aryan question. Leuven. 1998
- ↑ Самватсара (Самват-год) — 60-летний цикл в Ведическом календаре исчисления времени. - ☀ Международная Ассоциация Ведической Астрологии (МАВаДж) ☀. ☀ Международная Ассоциация Ведической Астрологии (МАВаДж) ☀ (ru-RU) . 18 листопада 2017. Процитовано 18 травня 2018.
- ↑ Mohan Rao, Female foeticide: where do we go? Indian Journal of Medical Ethics Oct-Dec2001-9(4) [1];
- ↑ [1] [Архівовано 14 січня 2009 у Wayback Machine.] // Times of India, 3.09.2001. (англ.)
- ↑ Astrology not a science, reiterates Narlikar [Архівовано 10 грудня 2010 у Wayback Machine.] // Times of India (TNN, 5.12.2010)
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20100924154641/http://bhu.ac.in/svdv/departments.html Архівовано 24 вересня 2010 у Wayback Machine.] Відділ Джйотіші факультету санскриту університету Варанасі]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 3 березня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Beér, 2004, с. 115.
- ↑ Men-Tsee-Khang, 2010.
- ↑ Beér, 2004, с. 120.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 15 липня 2013.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Вплив джйотіш на астрологію Ірану. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 1 серпня 2013.
- Роберт Свобода. Величие Сатурна. Целительный миф., М. 2003 [16] [Архівовано 13 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Шри Нилаканта, «Прашна Тантра», М. 2003 [17]
- Котамраджу Нараяна Рао (Kotamraju Narayana Rao) «Изучаем индийскую астрологию с легкостью», М. 2003.[18].
- Бангалор Венката Раман, «Мухурта»[19] [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Давид Фроули — Астрология провидцев. Руководство по ведической/индийской астрологии [20] [Архівовано 14 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Индубала деви даси, «Ведическая астрология», М. 2002 [21][недоступне посилання з травня 2019]
- Видья Ананда, Равинда Кумар, «Ведическая нумерология», М. 2006 [22] [Архівовано 5 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Енциклопедії
- Kim Plofker, «South Asian mathematics; The role of astronomy and astrology», Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
- David Pingree and Robert Gilbert, «Astrology; Astrology In India; Astrology in modern times», Encyclopedia Britannica (online edition, 2008)
- «Hindu Chronology», Encyclopædia Britannica Eleventh Edition (1911)
Академічна література
- David Pingree, «Astronomy and Astrology in India and Iran», Isis — Journal of The History of Science Society (1963), 229—246.
- David Pingree, Jyotiḥśāstra in J. Gonda (ed.) A History of Indian Literature, Vol VI, Fasc 4, Otto Harrassowitz, Wiesbaden (1981).
- Ebenezer Burgess, «On the Origin of the Lunar Division of the Zodiac represented in the Nakshatra System of the Hindus», Journal of the American Oriental Society (1866).
- William D. Whitney, «On the Views of Biot and Weber Respecting the Relations of the Hindu and Chinese Systems of Asterisms»", Journal of the American Oriental Society (1866).
- Satish Chandra, «Religion and State in India and Search for Rationality», Social Scientist (2002).
- Панчанг Явління [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- англомовні сайти [Архівовано 28 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Навчальний форум
- Глосарій
- Аудіо джйотіш
- Манускрипти
- Програмне забезпечення по джйотіші [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
- Джйотіш — древня наука [Архівовано 7 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Глобальні прогнози
- Наді-джйотіш [23] [Архівовано 25 серпня 2013 у Wayback Machine.], [24][недоступне посилання з липня 2019], [25] [Архівовано 20 січня 2012 у Wayback Machine.], [26] [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Ведичні передбачення [Архівовано 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Шакті накшатр [Архівовано 9 червня 2012 у Wayback Machine.]
- вага миру
- Планети і тридоша [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Овен | Телець | Близнята | Рак | Лев | Діва | Терези | Скорпіон | Стрілець | Козоріг | Водолій | Риби
|