Перейти до вмісту

Дикалівка

Координати: 52°6′51″ пн. ш. 31°4′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д. / 52.11417; 31.07278
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

присілок Дикалівка

Транслітерація назви Dzikalaŭka
Основні дані
52°6′51″ пн. ш. 31°4′22″ сх. д. / 52.11417° пн. ш. 31.07278° сх. д. / 52.11417; 31.07278
Країна Білорусь Білорусь
Область Гомельська область
Район Гомельський район
Рада Терюська сільрада
Перша згадка XVIII століття
Населення 64 (2004)
Часовий пояс час у Білорусі
Телефонний код +375-23(2)
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 308 км
Дикалівка. Карта розташування: Білорусь
Дикалівка
Дикалівка
Дикалівка. Карта розташування: Гомельська область
Дикалівка
Дикалівка
Дикалівка (Гомельська область)
Мапа

CMNS: Дикалівка у Вікісховищі

Дикалівка (біл. Дзікалаўка[1]) — село в Терюській сільраді Гомельського району Гомельської області Білорусі.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташування

[ред. | ред. код]

За 6 км від зупинного пункту Дикалівка (на лінії Гомель — Чернігів), 34 км на південь від Гомеля.

Гідрографія

[ред. | ред. код]

На річці Немильня (притока річки Сож).

Транспортна мережа

[ред. | ред. код]

До села веде дорога в поганому стані, село взагалі незаасфальтоване. Планування — криволінійна вулиця, орієнтована із південного сходу на північний захід, до південної частини приєднується коротка вулиця. Забудова двостороння, дерев’яна, садибного типу.

Історія

[ред. | ред. код]

За письмовими джерелами відома із XVIII століття як село поруч із копальнею, де добувалося залізо для місцевих потреб. У той час вона називалася Дзікаловською Руднею. Після 1-го поділу Речі Посполитої (1772 рік) у складі Російської імперії. У 1773 році в Гомельській волості Рогачовської провінції. У 1788 році істотно розширила свою діяльність копальня, володіння фельдмаршала, графа П. О. Рум'янцева-Задунайського. У 1816 році в складі Климовської економії Гомельського маєтку. У 1834 році володіння фельдмаршала князя І. Ф. Паскевича. З 1880 року діяв хлібозапасний магазин. Згідно з переписом 1897 року розташовувалась у Марковицькій волості. У 1909 році 666 десятин землі.

У 1926 році відділення зв’язку, у Портновській сільраді Носовицького району Гомельського округа. У 1930 році організовано колгосп. Під час Німецько-радянської війни 28 вересня 1943 року звільнена від німецької окупації. 27 жителів загинули на фронті. У 1959 році у складі радгоспу «Соціалізм» (центр — село Терюха).

Населення

[ред. | ред. код]

Чисельність

[ред. | ред. код]
  • 2004 рік — 44 господарства, 64 жителі.

Динаміка

[ред. | ред. код]
  • 1773 рік — 14 дворів.
  • 1788 рік — 89 жителів.
  • 1816 рік — 24 двори.
  • 1834 рік — 33 двори, 203 жителі.
  • 1897 рік — 63 двори, 424 жителі (згідно з переписом).
  • 1909 рік — 69 дворів, 466 жителів.
  • 1926 рік — 76 дворів.
  • 1959 рік — 342 жителі (згідно з переписом).
  • 2004 рік — 44 господарства, 64 жителі.

Галерея

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Гарады і вёскі Беларусі: Энцыклапедыя. Т.1, кн.1. Гомельская вобласць/С. В. Марцэлеў; Рэдкалегія: Г. П. Пашкоў (галоўны рэдактар) і інш. — Мн.: БелЭн, 2004. 632с.: іл. Тыраж 4000 экз. ISBN 985-11-0303-9 ISBN 985-11-0302-0

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Назвы населеных пунктаў Рэспублікі Беларусь: Гомельская вобласць: нарматыўны даведнік / Н. А. Багамольнікава і інш.; пад рэд. В. П. Лемцюговай. — Мн.: Тэхналогія, 2006. — 382 с. ISBN 985-458-131-4