Перейти до вмісту

152-мм гармата-гаубиця Д-20

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Д-20 (гаубиця))
152-мм гармата-гаубиця Д-20
ТипБуксирувана гармата-гаубиця
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
ОператориАзербайджан Азербайджан
КНР КНР
Росія Росія
Україна Україна
див. Оператори
Історія виробництва
РозробникОКБ-9
Розроблено1947
ВиробникЗавод № 9
Варіанти52-П-546, 52-П-546М, М-390, Тип 66
Характеристики
Вага5700 кг
Довжина8,69 м
Довжина ствола34 калібри, 5195 мм з дульним гальмом
Ширина2,31 м
Висота1,92..2,52 м
Обслуга8
Калібр152 мм
Казенниквертикальний напівавтоматичний клиновий затвор
Відбійгідравлічний буфер і гідропневматичний рекуператор
Лафетз розсувними станинами
Підвищення−5° / +45°
Траверс58°
Темп вогню5—6 пострілів за хв.
Дальність вогню
Ефективна17,4 км (осколково-фугасний ОФ-32)
Максимальна24 км (АРС)
ПрицілПГ-1М та ОП-4М
152-мм гармата-гаубиця Д-20 у Вікісховищі

152-мм гармата-гаубиця Д-20 — радянська 152-мм причіпна гармата-гаубиця. На заході вперше стала відома в 1955 році, тому в країнах блоку НАТО має позначення M1955.

Д-20 використовуються обома сторонами війни під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року.

Історія

[ред. | ред. код]

Гармата-гаубиця Д-20 була розроблена відразу після закінчення Другої світової війни в ОКБ-9 Ф. Ф. Петрова; вона повинна була замінити довоєнну 152-мм гаубицю-гармату МЛ-20 зразка 1937 року. Довжина ствола гармати — 34 калібри. Д-20 стала першою 152-мм гарматною системою з напівавтоматичним клиновим затвором з вертикальним переміщенням клина. Також, ця гармата в модифікації Д-22 (індекс ГРАУ — 2А33) була використана для САУ 2С3 «Акація».

Д-20 використовує ті ж снаряди, що і 152 мм. гаубиця Д-1. Можлива стрільба керованими снарядами «Краснополь» і тактичними ядерними боєприпасами[1].

Варіанти та модифікації

[ред. | ред. код]

Д-20 перебуває на озброєнні, принаймні в 13 країнах і вироблялася за ліцензією в КНР, як Тип 66 (або модернізований варіант Тип 66-1). САУ на її базі відома, як Тип 83, була вперше представлена в середині 1980-х років.

Югославія також виготовляла гармату-гаубицю М84 NORA-A розроблену на базі Д-20, а Сербія спроектувала на основі 155-мм модифікації М84 NORA-A САУ Nora B-52 на чотиривісному колісному шасі FAP-2632.

Румунія виготовляла власний варіант гаубиці під позначенням M1981. Артилерійська установка є копією радянської гаубиці Д-20 та виготовлялась ​​за ліцензією на румунському заводі Reșita. Документацію для виробництва гармат-гаубиць Румунія придбала у КНР наприкінці 1975 року[2].

Боєприпаси

[ред. | ред. код]

Джерело:[3]

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Гармати-гаубиці Д-20 використовуються обома сторонами війни під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року.

На початку червня в соціальних мережах з'явилось фото гаубиці російських окупантів Д-20 з розірваним стволом. Імовірно, в ній стався підрив заряду через або надто тривале або неналежне зберігання[4].

З відкритих джерел відомо, що гаубиці Д-20 певний час перебували на озброєнні так званих 1-го та 2-го армійських корпусів, але наприкінці літа-початку осені 2022 року регулярні підрозділи російської армії вирішили залишити Д-20 разом з боєкомплектом собі, а підрозділам колаборантів передати іще старіші та архаїчніші Д-1[5].

20 серпня 2024 року пілоти безпілотників батальйону «Рарог» 24 окремої механізованої бригади опублікували відео зі знищенням 8 російських гармат Д-20. Для ураження ворожої артилерії військові ЗСУ застосували FPV-дрони[6].

Станом на 23 січня 2025 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Росією 34 гаубиць Д-20: 32 знищено та 2 захоплено силами ЗСУ, ще низка були пошкоджені[7]. Україна, за даними Oryx, втратила 10 Д-20: 9 знищено та 1 захоплено ЗС РФ[8].

Оператори

[ред. | ред. код]

Поточні

[ред. | ред. код]
  • Азербайджан Азербайджан — 43 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[9]
  • Ангола Ангола — 4 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[10]
  • Болгарія Болгарія — 24 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[11]
  • Вірменія Вірменія — 34 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[12]
  • В'єтнам В'єтнам — деяка кількість Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[13]
  • ДР Конго ДР Конго — 6 одиниць Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[14]
  • Ірак Ірак — деяка кількість Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[15]
  • Іран Іран — 30 одиниць Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[16]
  • Казахстан Казахстан — 24 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[17]
  • КНР КНР — 500 одиниць Тип 66 на озброєнні і 1700 Д-1/Д-20 на зберіганні, станом на 2024 рік[18]
  • Молдова Молдова — 31 одиниця Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[19]
  • Нікарагуа Нікарагуа — 30 одиниць Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[20]
  • Республіка Конго Республіка Конго — деяка кількість Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[21]
  • Росія Росія — 100 одиниць Д-20 на озброєнні і 700 на зберіганні, станом на 2024 рік[22]
  • Туркменістан Туркменістан — 72 одиниці Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[23]
  • Україна Україна — 50 одиниць Д-20 на озброєнні, станом на 2024 рік[24]. В рамках військової допомоги Україна отримала невідому кількість гаубиць M1981 від Румунії[2].
  • Шрі-Ланка Шрі-Ланка — 46 одиниць Тип 66 на озброєнні, станом на 2024 рік[25]

Колишні

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Табличка на корпусі
    Табличка на корпусі
  • Меморіальний парк «Перемога», Чебоксари
    Меморіальний парк «Перемога», Чебоксари
  • Д-20 Молдовської армії
    Д-20 Молдовської армії
  • Д-20 на озброєнні ЗСУ. Херсонський полігон, вересень 2016
    Д-20 на озброєнні ЗСУ. Херсонський полігон, вересень 2016
  • Д-20 Іранської армії під час Ірано-іракської війни
    Д-20 Іранської армії під час Ірано-іракської війни

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 152 мм гаубиця Д-20. Мілітарний. Процитовано 23 січня 2025.
  2. ↑ а б Україна отримала румунські гаубиці М1981. Мілітарний. Процитовано 23 січня 2025.
  3. ↑ Pike, John. D-20 / M-55 152-mm Towed Gun-Howitzer Type-66 152-mm Towed Gun-Howitzer. Military Analysis Network. Bottom of Page. Процитовано 1 серпня 2023.
  4. ↑ У окупантів розірвало 152-мм гаубицю Д-20. Мілітарний. 8 червня 2022.
  5. ↑ Армія РФ "віджала" у своїх "колег" гаубиці Д-20: з якої зброї 1940-х років буде воювати "ЛДНР". Defense Express. 11 вересня 2022.
  6. ↑ Підрозділ “Рарог” уразив 9 російських гармат. Мілітарний. Процитовано 23 січня 2025.
  7. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 23 січня 2025.
  8. ↑ Attack On Europe: Documenting Ukrainian Equipment Losses During The Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 23 січня 2025.
  9. ↑ IISS, 2024, с. 180.
  10. ↑ IISS, 2024, с. 471.
  11. ↑ IISS, 2024, с. 77.
  12. ↑ IISS, 2024, с. 178.
  13. ↑ IISS, 2024, с. 324.
  14. ↑ IISS, 2024, с. 486.
  15. ↑ IISS, 2024, с. 358.
  16. ↑ IISS, 2024, с. 353.
  17. ↑ IISS, 2024, с. 186.
  18. ↑ IISS, 2024, с. 256.
  19. ↑ IISS, 2024, с. 190.
  20. ↑ IISS, 2024, с. 443.
  21. ↑ IISS, 2024, с. 483.
  22. ↑ IISS, 2024, с. 193.
  23. ↑ IISS, 2024, с. 209.
  24. ↑ IISS, 2024, с. 212.
  25. ↑ IISS, 2024, с. 313.
  26. ↑ The Military Balance 2010. — P. 157

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 152-мм гармата-гаубиця Д-20
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=152-мм_гармата-гаубиця_Д-20&oldid=44411117