Економіка Малі
| Економіка Малі | |
|---|---|
 Піроги на річці Нігер — засіб пересування і перевезення товарів | |
| Валюта | 1 Західноафриканський франк = 100 сантімів |
| Фінансовий рік | Календарний рік |
| Організації | ВТО, АС |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $41,22 млрд. (2017) |
| Зростання ВВП | ▲ 5,4 % (2017) |
| ВВП на душу населення | $2,200 (2017) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 41,8 %, промисловість 18,1 % послуги: 40,5 % (2017) |
| Інфляція (ІСЦ) | 1,8 % (2017) |
| Населення поза межею бідності | 36,1 % (2005) |
| Індекс Джіні | 32 (2014) |
| Робоча сила | 6,447 млн. (2017) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 80 % промисловість та послуги: 20 % (2005) |
| Безробіття | 7,9 % (2017) |
| Галузі виробництва | виробництво продуктів харчування,будівництво, видобуток фосфатів та золота |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $3,06 млрд. (2017) |
| Експортні товари | бавовна, золото, худоба (2017) |
| Партнери | .svg){kind=small} Швейцарія 31,8 % ОАЕ 15,4 % Буркіна-Фасо 7,8 % Кот-д'Івуар 7,3 % ПАР5 % Бангладеш4,6 % (2017) |
| Імпорт | $3,644 млрд. (2017) |
| Імпортні товари | нафта, машини та обладнання, будівельні матеріали, харчові продукти, текстиль |
| Партнери |  Сенегал 24,4 % КНР 13,2 % Кот-д'Івуар 9 % Франція 7,3 % (2017) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $4,192 млрд. (2017) |
| Доходи | $3,075 млрд. (2017) |
| Витрати | $3,513 млрд. (2017) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Малі — аграрна країна. Частка у ВВП (1992, %): сільське господарство — 55; промисловість — 12. Основні галузі промисловості: текстильна, гірнича, переробка продукції с/г, виробництво напоїв, цигарок та ін. Вн. транспорт г.ч. автомобільний. У 1987 пущена транссахарська автомагістраль, що зв'язала Малі з Алжиром і Тунісом, а дорога в південному напрямі на Уагадугу зв'язує країну з ганським портом Тема. Є лише одна залізнична лінія Кулікоро — Бамако — Каєс — Дакар (Сенегал). З червня по лютого вантажі перевозять по судноплавних ділянках р. Нігер. У 1995 в країні було 24 аеропорти.
У колоніальний період Малі розглядався як економічний додаток сусіднього Сенегалу, і вся зовнішня торгівля країни здійснювалася через порт Дакар. Франція забезпечувала 90 % потреб Малі в імпортних товарах і надавала гарантований ринок для повної реалізації арахісу, тоді єдиної значущої експортної культури. Після набуття незалежності (1960) Малі послабила зв'язки з Францією і повністю розірвала економічні відносини з Сенегалом аж до 1963. Всі зовнішньоторговельні операції велися через порт Абіджан в Кот-д'Івуарі. Зовнішня торгівля була переорієнтована переважно на соціалістичні країни. Протягом 1960-х років виробництво знаходилося в стані стагнації, ціни росли, стрімко збільшувалася зовнішня заборгованість країни. У цій ситуації в 1967 керівництво Малі було вимушено повернути країну в зону французького франка і відновити торгові зв'язки з Францією. Проте оздоровити економіку країни в 1970-1980-х роках не вдалося. Проведена в 1994 девальвація франка КФА справила благотворний вплив на економіку Малі і протягом подальших років середні темпи економічного зростання становили 4-3 %. Сучасний низький ВВП та доходи на душу населення свідчать про приналежність Малі до країн, що розвиваються з низьким рівнем прибутків.
За [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 2,8 млрд. Темп зростання ВВП — 3,6 %. ВВП на душу населення — $ 267. Прямі закордонні інвестиції — $ 44 млн. Провідне місце займає переробка продуктів с.-г. і мінеральної сировини. Імпорт (нафтопродукти, машини, обладнання і продовольство) — $ 1,1 млрд (г.ч. Кот-Д'Івуар — 19 %; Франція — 17 %; Бельгія — Люксембург — 4,2 %). Експорт (бавовна, арахіс, худоба, риба) — $ 0,78 млрд (г.ч. Таїланд — 20,3 %; Італія — 17 %; Бразилія — 10 %; Португалія — 6,9 %). Основні фінансові донори Малі — Франція, країни ЄС і МВФ.
Більша частина населення займається натуральним господарством, вирощуючи просо, сорго, маніок, рис і кукурудзу. Важливу роль відіграють також тваринництво і рибальство. Товарні культури обмежуються арахісом і бавовною, по виробництву яких Малі займає перше місце в регіоні. Другою після бавовни статтею експорту є продукція скотарства. Розводять велику рогату худобу, кіз, овець і верблюдів. Помітне місце в експорті займають рибні продукти.
Обсяг промислового виробництва невеликий, і його основою є переробка місцевої сировини. До 1991 уряд вживав заходи по створенню державних підприємств, в основному по переробці сільськогосподарської продукції. Серед інших галузей виділяються виробництво цементу, металовиробів, тканин, взуття і інших виробів легкої промисловості. Більшість заводів побудована на кошти іноземних держав і керуються призначеною ними адміністрацією.
Виробництво електроенергії — 240 млн кВт·год на рік (1990-і роки).
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
|
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Малі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.