Економіка Угорщини

Економіка Угорщини
Національний банк Угорщини
Валюта	угорський форінт
Фінансовий рік	календарний рік
Організації	WTO, ЄС, НАТО
Статистика
ВВП	$139,1 млрд (2017)
Зростання ВВП	▲ 4 % (2017)
ВВП на душу населення	$14 224 (2017)
ВВП за секторами	сільське господарство — 4,4 %; промисловість — 30,9 %; сфера послуг — 64,8 % (2015)
Інфляція (ІСЦ)	- 0,1 % (2015)
Населення поза межею бідності	14,9 % (2015)
Індекс Джіні	30,6 (2013)
Робоча сила	4,446 млн (2015)
Робоча сила за секторами	сільське господарство — 7,1 % промисловість — 29,7 % послуги — 63,2 % (2014)
Безробіття	6,8 % (2015)
Галузі виробництва	гірничодобувна промисловість, металургія, будівельні матеріали, оброблені харчові продукти, текстиль, хімікати (переважно фармацевтичні препарати), автотранспортні засоби
Зовнішня діяльність
Експорт	$97,57 млрд (2015)
Експортні товари	техніка та обладнання 53,5 %, інші промислові вироби 31,2 %, харчові продукти 8,7 %, сировина 3,4 %, паливо та електроенергія 3,9 % (2012)
Партнери	Німеччина 28 %  Румунія 5,4 %  Словаччина 5,1 %  Австрія 5 %  Італія 4,8 %  Франція 4,7 %  Велика Британія 4 %  Чехія 4 % (2015)
Імпорт	$92,92 млрд (2015)
Імпортні товари	техніка та обладнання 45,4 %, інші промислові виробни 34,3 %, паливо та електроенергія 12,6 %, продукти харчування 5,3 %, сировина 2,5 %(2012)
Партнери	Німеччина 25,8 %  КНР 6,7 %  Австрія 6,6 %  Польща 5,5 %  Словаччина 5,3 %  Франція 5 %  Чехія 4,8 %  Нідерланди 4,6 %  Італія 4,5 %(2014)
Державні фінанси
Борг	$67,66 млрд або 75,5 % від ВВП (2015)
Доходи	$56,71 млрд (2015)
Витрати	$59,44 млрд (2015)
Головне джерело: CIA World Fact Book

Угорщина — індустріально-аграрна країна.

Загальна інформація

Графік 2005–2010.

Основні галузі промисловості: гірнича, металургія, конструкційних матеріалів, харчова, текстильна, хімічна (особливо фармацевтична), моторобудівна. Головний транспорт: залізничний, автомобільний, річковий (по р. Дунай). Будапешт — центральний вузол транспортної системи Угорщини. Будапештські летовища Феріхедь-1 і Феріхедь-2 обслуговують як внутрішні, так і міжнародні авіалінії.

Ключові промислові комплекси знаходяться в Дебрецене і Дьєре. Традиційні металургійні центри — Дунауйварош і Мішкольц. 70 % території Угорщини займають сільськогосподарські угіддя. Ліси покривають 17 % території. Головні аграрні райони країни знаходяться на рівнинах центральної і східної частин Угорщини.

Угорщина після Другої світової війни

Протягом двох десятиріч після закінчення Другої світової війни Угорщина перетворилася з переважно аграрної країни в індустріально-аграрну країну.

У післявоєнний період основною структурною зміною в системі трудових ресурсів став перетік робочої сили з сільського господарства (в якому в 1949 працювало більше половини всіх зайнятих країни) в промисловість. У 1949–1983 число зайнятих в гірничодобувній і обробній промисловості зросло до 857 000, тоді як в сільському господарстві поменшало до 1 113 000 чоловік. Зареєстроване в 1992 число зайнятих розподілялося таким чином: 29 % — в промисловості; 15 % — в охороні здоров'я, соціальній інфраструктурі і культурі; 14 % — в сільському і лісовому господарстві; 13 % — в торгівлі; і 9 % — на транспорті і в сфері телекомунікацій. Збільшилася частка працюючих жінок: у 1949 вони становили тільки 25 % зайнятих, але в 1994 ця цифра становила 52,8 %. У другій половині 1990-х частка жінок в числі зайнятих знизилася до 49,8 %. Перехід до капіталізму на початку 1990-х років викликав різке зростання рівня безробіття: число зареєстрованих безробітних збільшилося з 79 521 чол. в 1990 до 657 331 чол. в кінці 1993. Однак починаючи з 1994 процент безробіття став знижуватися і досяг 10 % в кінці 1998.

Економіка Угорщини в нові часи

У 1990 Угорщина почала перехід до вільної ринкової економіки. Деякі важливі економічні заходи були прийняті на початку 1990-х років, однак головні реформи почалися в 1995. Інвестиції в угорську економіку: 1995 — понад 4 млрд дол., 1996 і 1997 по 3,6 млрд дол.

У 1980 валовий внутрішній продукт (ВВП) Угорщини був приблизно еквівалентний 20 млрд дол. або близько 2000 дол. на душу населення. У кінці 1980-х років почалася стагнація ВВП, а протягом перехідного періоду 1990-х років в економіці обсяг ВВП став меншати. У 1991 ВВП був на 11,9 % нижче за рівень 1990. Надалі ВВП збільшувався.

У 1997 структура енергозабезпечення така: бл. 69,3 % — вуглеводневі джерела, 12,6 % — вугілля, 10,1 % — ядерна енергія, 7 % електроенергії імпортується, 1,0 % — деревина. Спостерігається тенденція до суттєвого збільшення частки АЕС (частка АЕС Paks у 2001 — 40 %). У 1997 Угорщина споживала 37 215 мегават годин електроенергії, 93 % які вироблялися в країні.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — $ 49,7 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $4920. Прямі закордонні інвестиції — $ 890 млн. Імпорт (нафта і нафтопродукти, природний газ, текстиль і вироби з нього, залізо і сталь, машини, засоби пересування) — $ 28 млрд (г.ч. Німеччина — 28,2 %; Австрія — 9,6 %; Італія — 7,6 %; Росія — 6,5 %). Експорт (транспортні машини, одяг, взуття, хімічні продукти, ліки, нафтопродукти, залізо і сталь) — $ 26 млрд (г.ч. Німеччина — 36,6 %; Австрія — 10,6 %; Італія — 5,8 %; Нідерланди — 4,7 %).

Див. також

• Банки Угорщини
• Геологія Угорщини
• Корисні копалини Угорщини
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Угорщини
• Гірнича промисловість Угорщини

Джерела та література

• Адам Фабрі. Від символу неоліберальної трансформації до безнадійного провалу: Угорщина та глобальна економічна криза [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Спільне. – 2014. – № 7.
• Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X