Еміліо Сальгарі
Еміліо Сальгарі | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri | ||||
Еміліо Сальгарі | ||||
Ім'я при народженні | Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі | |||
Псевдонім | Guido Altieri[1], Guido Landucci[1], Enrico Bertolini, A. Permini, S. Romero, Ammiragliador[1] і Emilius[1] | |||
Народився |
21 серпня 1862 Верона | |||
Помер |
25 квітня 1911 (48 років) Турин ·колота рана | |||
Поховання | Monumental Cemetery of Veronad | |||
Країна |
Ломбардо-Венеційське королівство Королівство Італія | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | пригодницький роман[2] | |||
Alma mater | Q107986776?[1] | |||
Мова творів | італійська | |||
Роки активності | 1883[1] — 1911[1] | |||
Жанр | роман | |||
Magnum opus | серія «Сандокан» | |||
| ||||
Еміліо Сальгарі у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2021) |
Еміліо Карло Джузеппе Марія Сальгарі (італ. Emilio Carlo Giuseppe Maria Salgàri; 21 серпня 1862, Верона, Австрійська імперія — 25 квітня 1911, Турин, Королівство Італія) — італійський письменник, автор історичних і пригодницьких романів.
У молодості Сальгарі зачитувався Майн Рідом, Купером і Емаром. Саме тоді він вирішив, що буде письменником. Надто сильно його вабили пригоди про які він так багато читав. Тож, невдовзі Сальгарі вступає до морської школи у Вероні сподіваючись одного прекрасного дня стати капітаном. Зовсім скоро від бажаної мрії довелось відмовитись — навчання в академії виявилася Сальгарі не по зубах.
Дебют письменника у літературі почався у 1883 році з міланського журналу "La Valigia" у якому вийшов його перший твір. Незабаром після цього письменник-початківець став редактором веронського тижневика «La Nuova Arena». Саме на його сторінках була опублікована розповідь «Папуаси», яка і принесла славу письменнику. Після вдалої спроби щорічно публікувалось не менше п'яти творів письменника, які складали цілі пригодницькі серії. Книги письменника стали широко відомі на батьківщині , його порівнюють із Жюлем Верном, Еженом Сю, Олександром Дюма. Сальгарі був настільки популярний, що з його творами були відомі членам королівської родини. У 1897 році Еміліо Сальгарі король Умберто навіть посвятив у лицарі за працю, заслуги і талант.
З ім'ям Сальгарі пов'язують багато легенд. Не останню роль в цьому зіграв він сам, не вживаючи ніяких зусиль, щоб покласти їм кінець, скоріше, навпаки. Так, у свій час ходили чутки, що в своїх книгах Сальгарі описує власні пригоди і подорожі на Цейлон, в Судан, Африку, Індію, в Небраску і на обидва полюси Землі.
Однак, незважаючи на те, що Сальгарі належать багато надуспішних творів, серед яких — «Чорний корсар», «Таємниці чорних джунглів», «Владика морів», «В нетрях Борнео», «Капітан Темпеста», «Смертельні вороги», «Королева Карибів» і багато інших, — письменник постійно відчував грошові труднощі. Він ніколи не був міцний у фінансових питаннях, і його видавці всіляко цим користувалися. В результаті доведений до відчаю непроглядними злиднями і сімейними негараздами Еміліо Сальгарі в квітні 1911 покінчив із собою, за прикладом японських самураїв бритвою розпоровши собі живіт і горло.
- Таємниці Чорних Джунглів[en] — 1895
- Тигри Момпрачена[en] (Перлина Лабуан) — 1900
- Пірати Малайзії[en] — 1896
- Два Тигра[en] — 1904
- Владика морів[en] — 1906
- Завоювання Трону — 1907
- Повернення Сандокан (У нетрях Борнео) — 1907
- Повернення в Момпрачем — 1908
- Брамін з Ассама — 1911
- Крах Імперії — 1911 (опублікована посмертно)
- Помста Янеса — 1913 (опублікована посмертно)
- Чорний корсар[en] — 1889
- Королева Карибів[en] — 1901
- Іоланда, дочка Чорного Корсара[en] — 1905
- Син червоного корсара[en] — 1908
- Останні флібустьєри[en] — 1908
- Корсари Бермуд — 1909
- Круїз «гримлячими» — 1910
- Незвичайні пригоди Кам'яної Голови — 1915 (опублікована посмертно)
- На Далекому Заході[it] — 1908
- Мисливиця за скальпами — 1909
- Смертельні вороги — 1910
- Скарби президента Парагваю — 1894
- Країна чудес — 1894
- Різанина на Філіппінах — 1897
- Перлові квіти — 1901
- Сини повітря — 1904
- Король повітря — 1907
- Капітан Буря — 1905
- Лев Дамаска — 1910
- Орегон — 1896
- Капітан Джимни — 1897
- Роза Донг-Жанг — 1897
- Морський перли — 1903
- Місто прокаженого короля — 1904
- Перлина Червоної річки — 1904
- Кривава перлина — 1905
- Трагедії рабства — 1896
- Берег Слонової Кістки — 1898
- Алмазні печери — 1899
- Пригоди моряка в Африці — 1899
- Золота гора — 1901
- Білий жираф — 1902
- Цар гори — 1895
- Пірати Сахари — 1903
- Грабіжники рифів — 1911
- У пошуках великої пустелі — 1911
- Дві тисячі льє під Америкою — 1888
- Священний меч Будди (шабля Будди) — 1892
- Місто Золота — 1898
- Гора світла — 1902
- Скарб блакитних гір — 1907
- Жахи Сибіру — 1900
- Героїня Порт-Артура — 1904
- Степовий орел — 1907
- Король прерії — 1896
- Син мисливця на ведмедів — 1899
- Пригоди серед червоношкірих — 1900
- Повелитель золотого поля — 1905
- В країні льоду — 1896
- На Південний полюс на велосипеді — 1895
- На Північному полюсі — 1898
- Полярна зірка і його авантюрне подорож — 1901
- Зірка Арауканія — 1906
- Загадка полюса — 1909
- Пантери Алжиру — 1903
- Сини фараона (Трон Фараона) — 1905
- Карфаген у вогні (Загибель Карфагена) — 1908
- Ловці китів — 1894
- Італійський Робінсон — 1896
- Через Атлантику на повітряній кулі — 1896
- Шахтарі Аляски — 1900
- Людина Вогню — 1904
- Драма в Тихому океані — 1895
- Потерпілі крах — 1895
- Ловці трепанга — 1896
- Набіги з моря — 1900
- Велика риба південних морів — 1904
- Атлас — 1907
- Фаворит Махді — 1887
- Капітанка Юкатана — 1899
- Масові вбивства в Китаї — 1901
- Моряки Мелорі — 1902
- Чудеса тисячоліття — 1907
- Італійська Богема — 1909
- Морські історії боцмана Катрама — 1894
- Великі персики південних морів — 1904
- Один в океані — 1904
- Історії Червоношкірих — 1910
- Еміліо Сальгарі. На Далекому Заході / пер. з рос. Володимира Верховеня. — Х. : КСД, 2019. — 240 с. — ISBN 978-617-12-6279-9.
- «Чорний корсар» / Corsaro Nero — режисер Лоренцо Палли (Італія, Іспанія, 1971).
- «Сандокан — Тигр семи морів» / Sandokan — режисер Серджіо Солліма (Італія, 1976).
- «Таємниці темних джунглів» / Mysteries of the dark jungle — режисер Кевін Кінно р (Італія, Індія, 1991).
- http://www.bdfi.net/auteurs/s/salgari_emilio.php [Архівовано 3 травня 2017 у Wayback Machine.]
- http://www.sf-encyclopedia.com/entry/italy [Архівовано 10 червня 2016 у Wayback Machine.]