Дніпропетровська округа
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дніпропетровська округа | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  УСРР
|
| Губернія: | Катеринославська (до 1925) |
| Утворена: | 1923 |
| Ліквідована: | 1930 |
| Населення: | 1 292 239 (1926) |
| Населені пункти та ради | |
| Окружний центр: | Дніпропетровськ |
| Кількість районних рад: | 14 |
| |
| Мапа округи | |
| Окружна влада | |
| Газета: | «Звезда» (1923–1929); «Зоря» (з 1929) |
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Дніпропетровщини |
 Кодацька паланка
|
 Катеринославське намісництво
|
 Катеринославський повіт
|
 Новоросійська губернія
|
| Катеринославська губернія
|
 Січове земство
|
.svg){kind=small} Катеринославський район
|
.svg){kind=small} Дніпропетровська (Катеринославська) округа
|
.svg){kind=small} Генеральна округа Дніпропетровськ
|
.svg){kind=small} Дніпропетровська область
|
| Дніпропетровська область
|
Дніпропетро́вська окру́га (до 1926 року — Катериносла́вська) — одиниця адміністративного поділу Української СРР, що існувала з квітня 1923 по вересень 1930 року. Адміністративний центр — місто Дніпропетровськ (Катеринослав).
Утворена в 1923 році як Катеринославська округа в складі Катеринославської губернії.
У червні 1925 року губернії в Україні було скасовано й округа перейшла в пряме підпорядкування Українській СРР.
На 1 січня 1926 року округа поділялась на 14 районів:[1]
- Верхньо-Дніпровський. Центр — Верхньо-Дніпровськ
- Діївський. Центр — село Діївка
- Лизавето-Кам'янський. Центр — село Кам'янка
- Кам'янський. Центр — місто Кам'янське
- Котовський. Центр — смт Котове
- Криничанський. Центр — село Кринички
- Лоцман-Кам'янський. Центр — село Лоцман-Кам'янка
- Мануйлівський. Центр — село Мануйлівка
- Магдалинівський. Центр — село Магдалинівка
- Новомосковський. Центр — місто Новомосковськ
- Прядівський. Центр — село Прядівка
- Петриківський. Центр — смт Петриківка
- Солонянський. Центр — смт Солоне
- Царичанський. Центр — смт Царичанка
10 червня 1925 р. приєднано частину Красноградської округи та Царичанський район Полтавської округи.[2]
16 червня 1926 року до Катеринославської округи приєднана більша частина території Павлоградської округи.
20 липня 1926 року Катеринославську округу перейменовано на Дніпропетровську округу.[3]
Станом на 1928 рік з Діївського та Лоцман-Кам'янського районів створено Діїво-Лоцманський район.[4]
Станом на 1929 рік з Лизавето-Кам'янського, Діїво-Лоцманського та Мануйлівського районів створено Дніпропетровський район.[5]
З 15 вересня 1930 року округи в УСРР ліквідовані.
-
Карта Катеринославської округи у складі Катеринославської губернії, 1923 -
Карта Катеринославської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925 -
Карта Катеринославської округи, адміністративні межі станом на 1 березня 1927
Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]
| Район | Населення, осіб |
Національний склад, % | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| українці | росіяни | євреї | німці | білоруси | поляки | ||
| м. Дніпропетровськ | 232 336 | 36,0 | 31,6 | 26,7 | 0,7 | 1,9 | 1,8 |
| Близнюківський | 53 889 | 93,8 | 4,2 | 0,1 | 1,7 | 0,1 | |
| Васильківський | 84 832 | 97,0 | 1,3 | 0,3 | 1,0 | 0,1 | 0,1 |
| Верхньо-Дніпровський | 48 918 | 96,0 | 1,5 | 1,9 | 0,1 | 0,1 | 0,2 |
| Дніпропетровський | 67 909 | 78,1 | 11,7 | 0,1 | 1,8 | 6,6 | 0,3 |
| Кам'янський район | 59 259 | 73,1 | 17,1 | 2,4 | 0,3 | 2,9 | 3,6 |
| Карломарксівський | 55 898 | 89,9 | 3,2 | 0,3 | 5,7 | 0,4 | 0,2 |
| Котовський район | 52 538 | 99,5 | 0,3 | ||||
| Криничуватський | 35 454 | 98,8 | 0,7 | 0,1 | 0,2 | 0,1 | |
| Магдалинівський | 37 538 | 98,2 | 0,5 | 1,1 | |||
| Межівський | 56 773 | 98,0 | 0,7 | 0,4 | 0,6 | 0,1 | |
| Новомосковський | 76 094 | 95,5 | 2,0 | 1,9 | 0,1 | 0,1 | |
| Павлоградський | 76 266 | 73,0 | 20,8 | 5,2 | 0,1 | 0,2 | 0,2 |
| Перещепинський | 43 850 | 98,8 | 0,7 | 0,2 | 0,1 | 0,1 | |
| Петриківський | 49 819 | 99,3 | 0,2 | 0,2 | |||
| Петропавлівський | 44 165 | 92,0 | 6,4 | 0,4 | 0,9 | ||
| Синельниківський | 62 780 | 87,4 | 4,4 | 2,6 | 4,5 | 0,4 | 0,2 |
| Солонянський | 40 360 | 95,9 | 2,3 | 0,3 | 1,2 | 0,1 | |
| Царичанський | 68 371 | 99,6 | 0,1 | 0,1 | |||
| Юр'ївський | 62 780 | 97,2 | 2,3 | 0,0 | 0,1 | 0,1 | |
| Дніпропетровська округа | 1 292 239 | 81,8 | 9,6 | 5,6 | 1,0 | 0,9 | 0,6 |
Рідна мова населення Дніпропетровської округи за переписом 1926 року[6]
| Район | Населення, осіб |
Рідна мова, % | ||
|---|---|---|---|---|
| українська | російська | інша | ||
| м.Дніпропетровськ | 232 336 | 20,4 | 63,8 | 15,8 |
| Близнюківський | 53 889 | 92,2 | 5,8 | 2,0 |
| Васильківський | 84 832 | 96,5 | 1,9 | 1,6 |
| Верхньо-Дніпровський | 48 918 | 95,4 | 2,8 | 1,7 |
| Дніпропетровський | 67 909 | 73,8 | 22,6 | 3,5 |
| Кам'янський район | 59 259 | 67,8 | 25,2 | 7,0 |
| Карломарксівський | 55 898 | 87,9 | 5,7 | 6,4 |
| Котовський район | 52 538 | 99,3 | 0,4 | 0,4 |
| Криничуватський | 35 454 | 98,8 | 0,9 | 0,3 |
| Магдалинівський | 37 538 | 96,3 | 2,2 | 1,4 |
| Межівський | 56 773 | 97,9 | 0,8 | 1,4 |
| Новомосковський | 76 094 | 92,4 | 5,9 | 1,7 |
| Павлоградський | 76 266 | 67,2 | 30,5 | 2,3 |
| Перещепинський район | 43 850 | 98,8 | 0,9 | 0,3 |
| Петриківський | 49 819 | 99,0 | 0,7 | 0,3 |
| Петропавлівський | 44 165 | 89,5 | 8,9 | 1,6 |
| Синельниківський | 62 780 | 80,2 | 13,2 | 6,7 |
| Солонянський | 40 360 | 95,0 | 3,4 | 1,6 |
| Царичанський | 68 371 | 99,3 | 0,2 | 0,5 |
| Юр'ївський | 45 190 | 96,1 | 3,3 | 0,5 |
| Дніпропетровська округа | 1 292 239 | 77,2 | 18,0 | 4,7 |
- Єрмоленко Панас Максимович (1924—01.1925),
- Рибніков Нісен Йосипович (01.1925—.08.1925),
- Медведєв Олексій Васильович (08.1925—11.1927),
- Семенов Борис Олександрович (11.1927—.08.1930)
- Лихоманов Андрій Матвійович (1923—06.1923),
- Капранов Микола Євдокимович (09.1923—1924),
- Лихоманов Андрій Матвійович (1924—01.1925),
- Матяш Н. І. (01.1925—08.1925),
- Гаврилов Іван Андрійович (08.1925—05.1927),
- Колос Григорій Оксентійович (05.1927—10.1929),
- Яблоков (10.1929—2.11.1929),
- Сорокін Павло Дмитрович (2.11.1929—.08.1930)
- ↑ Административная карта Украинской СРР, 1925
- ↑ Про скасування Красноградської округи на Полтавщині й про зміни адмінтерподілу Полтавщини, Харківщини й Катеринославщини
- ↑ Постановление Президиума ЦИК СССР от 20 июля 1926 года «О переименовании гор. Екатеринослава в „Днепропетровск“, ст. Екатеринослав в ст. „Днепропетровск“ и Екатерининской ж. д. в „Днепропетровскую“ ж. д.» [Архівовано 29 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ Территориальное и административное деление Союза ССР (на нач. 1928 года) [и Список важнейших населенных мест] / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — М. : Изд-во НКВД, 1928. — С. 113.(рос.)
- ↑ Административно-территориальное деление Союза ССР (на нач. 1929 года) и Список важнейших населенных пунктов:
С хронолог. перечнем постановлений об изменении границ губерний, областей и республик с 1917 до 1929 г / [Сост. С. М. Гурвич; Ред. Н. А. Коковин]. — 8-е изд. — М. : Изд-во НКВД, 1929. — С. 105.(рос.) - ↑ а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)
- Верменич Я. В. Дніпропетровська округа // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 415. — ISBN 966-00-0405-2. [Архівовано 13 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Екатеринославский округ (1923–1926). Днепропетровский округ (1926–1930) // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991.(рос.) [Архівовано 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Матеріяли до опису округ УСРР: Дніпропетровська округа (Катеринославська округа) / Центр. стат. упр. УСРР; [перед. слово М. Вольфа]. — Харків : [б. в.], 1926. — VIII, 55 c. : іл.
- Территориальное и административное деление Союза ССР (на 1 января 1926 года) / [Предисл.: Н. А. Коковин, С. М. Гурвич]. — Москва : ГУКХ НКВД: [тип. МКХ им. Ф. Я. Лаврова], 1926. — 284 с.(рос.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |