Каїмо Кууск
| Каїмо Кууск | |||
|---|---|---|---|
| ест. Kaimo Kuusk | |||
| Надзвичайний і Повноважний посол Естонії в Україні | |||
| 2019 — 2023 | |||
| Президент | Керсті Кальюлайд Алар Каріс | ||
| Попередник | Герт Антсу | ||
| Наступник | Аннелі Кольк | ||
| Народився | 5 грудня 1975 (49 років) Аб'я-Палуоя | ||
| Відомий як | розвідник, дипломат, футболіст | ||
| Громадянство |  Естонія | ||
| Національність | естонець | ||
| Alma mater | Тартуський університет | ||
| Професія | дипломат | ||
| Нагороди |
| ||
 Медіафайли у Вікісховищі | |||
Каїмо Кууск (ест. Kaimo Kuusk) — естонський розвідник та дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Естонської Республіки в Україні (2019[1]).
У 1998 році закінчив Тартуський університет, факультет суспільних наук, кафедра політології (дипломна робота: Російська геополітика після холодної війни як зовнішньополітична стратегія)[2].
У 1998—2019 рр. — працював у Службі зовнішньої розвідки Естонії, директором департаменту (1998-2008), заступником Генерального директора служби (2008-2019)[3][4]. До 2013 року — півзахисник естонського футбольного клубу «Toompea»[5]
У 2019 році — керівник відділу Східної Європи та Центральної Азії Міністерства закордонних справ Естонії.
11 липня 2019 року Указом Президента Естонської Республіки Керсті Кальюлайд призначений Надзвичайним і Повноважним Послом Естонії в Україні[6]. 1 серпня 2019 року прибув до Києва[7]
6 серпня 2019 року вручив копії вірчих грамот заступнику Міністра закордонних справ з питань європейської інтеграції Олені Зеркаль.[8]
11 вересня 2019 року вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[9].
|
«Україна є зовнішньополітичним пріоритетом Естонії», - Каїмо Кууск[10] | 
|
- Орден Білої зірки V класу (Естонія) (2006)[11]
- Орден Державного герба III класу (Естонія) (2023)[12]
- Орден «За заслуги» ІІ ступеня (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі[13].
- ↑ В Україні розпочав роботу новий посол Естонії. Архів оригіналу за 6 Березня 2022. Процитовано 8 Серпня 2019.
- ↑ Venemaa külma sõja järgne geopoliitika välispoliitilise strateegiana. Архів оригіналу за 13 Травня 2018. Процитовано 1 Вересня 2019.
- ↑ Estonian Ambassador to Ukraine presents his credentials to President Volodymyr Zelensky
- ↑ XXIX Kõrgemad Riigikaitsekursused 4.-8. november 2013
- ↑ Mängija
- ↑ K. Kuuse nimetamine ja G. Antsu tagasikutsumine Vastu võetud 11.07.2019 nr 472. Архів оригіналу за 19 Липня 2019. Процитовано 8 Серпня 2019.
- ↑ Новий посол Естонії Каймо Кууск прилетів в Україну. Архів оригіналу за 6 Серпня 2019. Процитовано 8 Серпня 2019.
- ↑ До України прибув новий посол Естонії (фото). Архів оригіналу за 7 Серпня 2019. Процитовано 8 Серпня 2019.
- ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів іноземних держав 11 вересня 2019 року. Архів оригіналу за 18 Вересня 2019. Процитовано 14 Вересня 2019.
- ↑ «Україна є зовнішньополітичним пріоритетом Естонії», - новопризначений Посол Естонської Республіки Каїмо Кууск
- ↑ Teenetemärkide kavalerid. Архів оригіналу за 1 Вересня 2019. Процитовано 1 Вересня 2019.
- ↑ President annab tänavu 167 riiklikku teenetemärki. ERR. 6 лютого 2023. Процитовано 20 квітня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  | ||
в Україні | Едуард Рітсон1 (1918—1920) • Андрєй Біров (1992—1995) • Тійт Матсулевич (1996—1999) • Тійт Набер (1999—2001) • Леттенс Пауль (2001—2006) • Яан Хейн (2007—2011) • Лаурі Лепік (2011—2012) • Сулев Канніке (2012—2016) • Герт Антсу (2016—2019) • Каімо Кууск (2019—2023) • Аннелі Кольк (2023—) | |
в Естонії | Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Михайло Паращук2 (1921) • Євген Голіцинський2 (1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Юрій Олененко (1993–1999) • Микола Макаревич (1999—2005) • Павло Кір'яков (2005—2010) • Володимир Решетняк4 (2010) • Віктор Крижанівський (2010—2017) • Василь Яковенко4 (2017—2018) • Мар'яна Беца (2018—2023) • Максим Кононенко (2023—) | |
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Довідкові видання | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
