Кобзарівка (Тернопільський район)
| село Кобзарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Тернопільська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040490060074899 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1463 |
| Населення | 411 |
| Територія | 1.760 км² |
| Густота населення | 233.52 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47250 |
| Телефонний код | +380 3540 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°43′16″ пн. ш. 25°27′40″ сх. д.H G O |
| Водойми | Серет |
| Відстань до районного центру |
40 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 46001,м. Тернопіль, вул. Листопадова, 5 |
| Карта | |
  Кобзарівка | |
 Кобзарівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Кобзарі́вка — село в Україні, у Тернопільській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області.
Розташоване на річці Серет, на півночі району.
До Кобзарівки приєднано хутір Пильце (4 будинки). Колишня назва — Заруддя. 1963 села Заруддя та Обаринці об'єднали під назвою Кобзарівка, на честь Тараса Шевченка.[1]
Населення — 405 осіб (2003).
До 2018 — центр сільської ради, якій було підпорядковане село Вертелка. Від 2018 року ввійшло у склад Тернопільської міської громади.
Перша писемна згадка — 1463.
1 серпня 1934 року внаслідок адміністративної реформи село включене до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Ігровиця.[2]
- Є церква святого апостола Івана Богослова (1906, мурована; реконструйовано 2003), костел (на согоднішній день — музей), капличка з «фігурою» Матері Божої (на території школи)(2001).
- Біля школи споруджено братську могилу полеглим 380 воїнам Радянської Армії, які визволяли Кобзарівку та навколишні села від німецьких загарбників (1955, реконструйовано 1984). На одній із могил збудовано пам'ятник — обеліск пірамідальної форми[3].
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1990), встановлена «фігура» на честь скасування панщини (відновлена 1990).
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Кобзарівська зозулинцева ділянка.
- Скульптура святого Роха
Пам'ятка монументального мистецтва. Розташована у центрі села, на роздоріжжі.
Встановлена ХІХ ст.[4]
Діють загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня, клуб, бібліотека, ФАП. На північній околиці села знаходиться екологічна зона відпочинку «Лі́тепло».
У місцевій школі навчалися поет Олег Герман, господарник Ярослав Карпик, краєзнавець і літературознавець Гаврило Чернихівський, доктор фізико-математичних наук, ректор, професор ТДТУ Олег Шаблій.
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Скульптура святого Роха -
Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни -
Символічна могила Борцям за волю України -
Автобусна зупинка
- ↑ Тарас Шевченко: «Історія мого життя складає частину історії моєї Батьківщини». Архів оригіналу за 11 Червня 2015. Процитовано 23 Серпня 2012.
- ↑ Dz.U. 1934 nr 69 poz. 667. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 7 червня 2015. Процитовано 22 лютого 2012.
- ↑ Богдан Андрушків. «Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили», Тернопіль, «Підручники і посібники», 1998, стор. 21
- ↑ Наказ Мінкультури від 28 листопада 2013 року № 1224.
- В. Уніят, Г. Чернихівській. Кобзарівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 102. — ISBN 966-528-199-2.