Миролюбівка (Тернопільський район)
| село Миролюбівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Великоберезовицька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040070070026288 
|
| Основні дані | |
| Засноване | XV століття |
| Колишня назва | Чортория |
| Населення | 533 |
| Територія | 1.540 км² |
| Густота населення | 346.1 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47512 |
| Телефонний код | +380 0352 |
| Катойконіми | миролюбівці |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°25′41″ пн. ш. 25°35′13″ сх. д. / 49.42806° пн. ш. 25.58694° сх. д. |
| Водойми | р. Серет, р. Гнида |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47724, Тернопільська область, Тернопільський район, смт. Велика Березовиця, вул. С.Бандери, 26 |
| Карта | |
  Миролюбівка | |
 Миролюбівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Миролю́бівка — село в Україні, у Великоберезовицькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річках Серет і Гнида, в центрі району. До 2020 року - адміністративний центр Миролюбівської сільради, якій було підпорядковане село Лучка. До 1964 називалося Чортория.
Населення — 533 особи (2001 р.).
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки доби мезоліту.
Перша писемна згадка — 1566 р.
За часів Австро-Угорщини:
- в селі добували камінь для мурування печей, який був відомий в Галичині, на Поділлі.
- основним власником «ґрунтів» (т. зв. «велика земельна власність») села було проборство РКЦ Микулинців.
Діяли «Просвіта», «Каменярі» та інші товариства.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великоберезовицької селищної громади.[1]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тернопільського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 560 осіб, з яких 254 чоловіки та 306 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 530 осіб[4]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[5].
Є церква Святого Димитрія Солунського (1912 р., мурована).
Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні, Лесі Українці (на подвір'ї школи, 1994 р.), насипна символічна могила Борцям за волю України 1994 р.).
У селі є гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення — Миролюбівське джерело та озеро Безодня.
- Пам'ятний знак на честь святого Димитрія
Пам'ятка історії місцевого значення. Розташована на подвір'ї церкви.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (встановлена 1905 р.).
Хрест — 1,3 м, постамент — 2,1х0,7х0,7 м, площа — 0,0007 га.[6][7]
Працюють загальноосвітня школа 1 ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, ТОВ «Віконт».
Діти з села беруть участь у ансамблі «Диво-струни».
У селі народилися:
- співак (баритон) Богдан Криворучко
- астролог і педагог Іван Круп'як
- господарниця, громадська діячка Стефанія Тисліцька
- педагог, громадсько-політичний діяч Дмитро Федик
працювали:
- культосвітній діяч, диригент, самодіяльний композитор Мирослав Ляхович
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Церква Святого Димитрія Солунського -
Статуя Божої Матері -
Символічна могила Борцям за волю України -
Виляд на село -
Вигляд на село, зліва — символічна могила Борцям за волю України -
Вигляд на Миролюбівське джерело -
Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини на подвір'ї церкви святого Димитрія -
Пам'ятний знак (хрест) на честь святого Димитрія
.jpg)
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 24 березня 2011 р. № 36.
- ↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 5 квітня 2012 р. № 42.
- Уніят-Карпович В. Миролюбівка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 400. — ISBN 978-966-457-246-7.
- Гаврилюк О., Мельничук Б. Миролюбівка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 516. — ISBN 966-528-199-2.
- Czartoryja (2), wś, pow. tarnopolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 773. (пол.)