Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден

Гаазька конвенція про викрадення повітряних суден (офіційно Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден) є міжнародним договором, за яким держави домовляються перешкоджати викраденню повітряних суден та законодавчо переслідувати людей винних у цьому. Конвенція не поширюється на митні, правоохоронні та військові літаки — вона стосується виключно цивільних літаків. Конвенція стосується лише ситуацій, коли повітряне судно злітає або приземляється в місці, відмінному від країни його реєстрації. Конвенція встановлює принцип aut dedere aut judicare («або видати, або засудити») — сторона договору повинна законодавчо переслідувати викрадача літака, якщо жодна інша держава не вимагає його або її екстрадиції для переслідування за той самий злочин.

Створення та набрання чинності

Конвенція була прийнята на Міжнародній конференції з повітряного права в Гаазі 16 грудня 1970 року. Вона набула чинності 14 жовтня 1971 року після того, як її ратифікували 10 держав. Станом на 2023 рік учасницями конвенції є 185 держав.

Держави-учасники

Конвенцію ратифікували 185 держав-учасниць, у тому числі 183 члени ООН, а також Острови Кука та Ніуе. Нижче наведені 10 держав, які є членами ООН, але не ратифікували цю конвенцію:

*

Бурунді

З цих 10 держав конвенцію підписала, але не ратифікувала Бурунді.

Протокол 2010 року

У 2010 році в Пекіні був прийнятий Додатковий протокол до Конвенції про боротьбу з незаконним захопленням повітряних суден. Протокол вносить зміни та доповнення до первісної конвенції. Станом на вересень 2018 року Протокол ратифікували 27 держав. Він набув чинності 1 січня 2018 року.

Див. також

Посилання

↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.

[1] Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.

[1]