Конвенція про стягнення аліментів за кордоном
| Конвенція про стягнення аліментів за кордоном | |
|---|---|
 Держави-учасниці Підписано, але не ратифіковано Не підписант | |
| Тип | Багатостороння угода[en] |
| Підписано | 20 червня 1956 |
| Місце | Нью-Йорк, США |
| Чинність | 25 травня 1957 |
| Підписанти | 24 держави |
| Сторони | 64 держави |
| Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[1] |
| Реєстрація | 25 травня 1957 № 3850 |
| Статус | чинний |
| Мова | англійська, іспанська, китайська, російська, французька |
Конве́нція про стя́гнення аліме́нтів за кордо́ном — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, яка дозволяє виконувати судові рішення щодо утримання дітей[en] та аліментів екстериторіально. Конвенція діє у разі якщо обидві держави, де проживають позивач і відповідач, її ратифікували.
Україна приєдналась до конвенції згідно з Законом України від 20 липня 2006 року № 15-V та діє для України з 19 жовтня 2006 року[2].
- ↑ Convention on the Recovery Abroad of Maintenance (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 15 вересня 2024.
- ↑ Закон України від 20.07.2006 № 15-V «Про приєднання України до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном» (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 15 вересня 2024.
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.