Перейти до вмісту

Міжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Міжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду

     Держави-учасниці     Підписано, але не ратифіковано     Не підписант
АбревіатураICSPCA
ТипБагатостороння угода[en]
Підписано30 листопада 1973
МісцеНью-Йорк, США
Чинність18 липня 1976
Підписанти31 держава
Сторони110 держав
ЗберігаєтьсяСекретаріат ООН (секція договорів)[1]
Статусчинний
Моваанглійська, іспанська, китайська, російська, французька
Дата30 листопада 1973
Засідання28-ма сесія[2]
КодA/RES/3068(XXVIII) (Документ)
ПредметМіжнародна конвенція про припинення та покарання злочинів апартеїду
Результат голосування
  • 91 за
  • 4 проти
  • 26 утрималися
  • 14 не голосували
РезультатУхвалена[3]

Міжнаро́дна конве́нція про припи́нення та покара́ння зло́чинів апартеї́ду — міжнародно-правовий документ конвенційного характеру прийнятий Генеральною Асамблеєю 30 листопада 1973 року і набув чинності 18 липня 1976 року. Конвенція була прийнята за ініціативою СРСР і була спрямована проти апартеїду в Південній Африці, але має більш загальний характер.

У статті 1 Конвенції визначено, що апартеїд є злочином проти людства і що нелюдські акти, які є наслідком політики й практики апартеїду та схожої з ним політики й практики расової сегрегації і дискримінації, є злочинами, що порушують принципи міжнародного права, зокрема цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй, і створюють серйозну загрозу міжнародному миру й безпеці.

Стаття 2 визначає, що термін «апартеїд» включає в себе є політику та практику расової сегрегації й дискримінації у тому вигляді, в якому вони практикувалися у південній частині Африки. Серед проявів апартеїду є:

  • позбавлення члена або членів расової групи чи груп права на життя і свободу особистості;
  • навмисне створення для расової групи чи груп таких життєвих умов, які розраховані на її чи їх повне або часткове фізичне знищення;
  • будь-які заходи законодавчого характеру та інші заходи, розраховані на те, щоб перешкодити участі расової групи чи груп у політичному, соціальному, економічному й культурному житті країни,
  • будь-які заходи, у тому числі законодавчого характеру, спрямовані на поділ населення за расовою ознакою;
  • експлуатація праці членів расової групи чи груп;
  • переслідування організацій та осіб шляхом позбавлення їх основних прав і свобод за те, що вони виступають проти апартеїду.

З цієї статті випливає, що злочини апартеїду можуть бути вчинені лише із залученням всього державного механізму.

Згідно зі ст. 3 міжнародній кримінальній відповідальності, незалежно від мотиву, підлягають особи, члени організацій і установ та представники держави.

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Convention on the Suppression and Punishment of the Crime of Apartheid (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
  2. Resolutions adopted by the General Assembly at its 28th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 22 серпня 2024.
  3. International Convention on the Suppression and Punishment of the Crime of Apartheid : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
  1. Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.