Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень
Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень | |
---|---|
Абревіатура | OP-CRC-IC |
Тип | Багатостороння угода[en] |
Підготовлено | 19 грудня 2011 |
Підписано | 19 грудня 2011 |
Місце | Нью-Йорк, США |
Чинність | 14 квітня 2014 |
Підписанти | 53 держави |
Сторони | 52 держави |
Зберігається | Секретаріат ООН (секція договорів)[1] |
Статус | чинний |
Мова | англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька |
Сайт | Комітет з прав дитини[2] |
Дата | 19 грудня 2011 |
---|---|
Засідання | 66-та сесія[en][3] |
Код | A/RES/66/138 (Документ) |
Предмет | Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень |
Результат | Ухвалена консенсусом[4] |
Факультати́вний протоко́л до Конве́нції про права́ дити́ни що́до процеду́ри повідо́млень — юридично обов'язкова для держав-учасниць міжнародна угода, якою визнається право дітей на звернення відповідно до Конвенції про права дитини за спеціальним міжнародним механізмом, якщо національні механізми не в змозі ефективно усунути порушення. Угодою світова спільнота ставить права дітей нарівні з іншими правами людини.
- ↑ Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on a communications procedure (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ The Core International Human Rights Instruments and their monitoring bodies (англ.). ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Resolutions adopted by the General Assembly at its 66th session (англ.). Бібліотека імені Дага Гаммаршельда. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on a Communications Procedure : resolution / adopted by the General Assembly (англ.). Цифрова бібліотека ООН. Процитовано 22 серпня 2024.
- ↑ Definition of key terms used in the UN Treaty Collection (англ.). Збірник договорів ООН. Процитовано 2024-06-31.