Користувач:Buruneng/Проекти/Українські фізіологи
1934: 20 тем, по 1,6 на тему = 32 співробітники 1937: 35 тем, по 1,54 на тему = 54 співробітники Початок 1940 року: 42 науковці
На початок 1939 року мав 8 наукових співробітників, на початок 1940 року — 17
- Зав Сиротинін Микола Миколайович (1896–1977) – патофізіолог, мікробіолог, імунолог, доктор біологічних та медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник відділу патофізіології (1943–1945), завідувач відділу (1934-1941, 1943–1944), завідувач лабораторії з вивчення впливу зниженого атмосферного тиску Інституту клінічної фізіології (1945), завідувач відділу імунології Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного (1944–1945); в окупованому Києві – співробітник Інституту експериментальної медицини.
- Бодрова Ніна Володимирівна (1908) − фізіолог, кандидат біологічних наук; мнс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1934-1940, 1941–1944).
- Горєв Микола Миколайович (1900) − патофізіолог, доктор медичних наук, професор; завідувач групи, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1947).
- Грагерова Раїса Борисівна (Рахіль Мордухівна) (1899) – патофізіолог, кандидат медичних наук; мнс/нс 1938-1940, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (червень 1941); в лавах ЧА (1941–1945), с.н.с. відділу патофізіології 1946-1950.[1][2][3][4]
- Кавецький Ростислав Євгенович (1899–1978) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; керівник групи (1937-1944), старший науковий співробітник (1934–1944), завідувач групи з вивчення діагностичного та прогностичного значення тестів на стан фізіологічної системи сполучної тканини (1941–1942), заступник директора з наукової роботи Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Колпаков Євген Вікторович (1902) − біолог, доктор біологічних наук; мнс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1945).
- Марчук Павло Дорошович (1901–1970) − лікар-імунолог, патофізіолог, к.б.н., доктор медичних наук; нс, 1936-1937, старший науковий співробітник відділу патофізіології, вчений секретар Інституту клінічної фізіології (1938-1940, 1941–1945)., заст дир 1951-52
- Медвєдєва Наталія Борисівна (1900) − зоофізіолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1945).
- Медвєдєва Ніна Борисівна (1899–1969) − патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939), член Редакційно-видавничої ради АН (1942–1945); старший науковий співробітник, завідувач групи відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1934–1945), член вченої ради Інституту зообіології (1941).
- Парташніков Михайло Борисович (1897–1952) – терапевт, доктор медичних наук, професор; нс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1945).
- Спасокукоцький Юрій Олександрович (1906) − патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1938–1945).
- Юдіна Надія Дмитрівна (1890–1964) – патофізіолог, доктор медичних наук, доктор біологічних наук, доцент; нс, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології, керівник групи (1934–1945)
- Іхтейман Ізраїль Моїсейович (1895) - патофізіолог, мнс 1934-1937, вчений секретар 1935-1936 (розстріляний http://stalin.memo.ru/spiski/pg04189.htm)
На початок 1939 року мав 6 наукових співробітників, на початок 1940 року — 11
Зав Стражеско Микола Дмитрович (1876–1952) − терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1934); завідувач відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1934–1945)
- Василенко Володимир Харитонович (1897–1987) − терапевт, доктор медичних наук, професор; нс 1934-1937, зав групи патології дихання (1938-1941); старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1941–1942 та 1946-1947); в лавах ЧА ([1942]–1945).
- Шаравський Сергій Миколайович (1884) – невропатолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1936-1941, 1945).
- ? Зюков Анатолій Матвійович (1886-1953) - лікар-терапевт, доктор медицини; нс 1937
- ? Кристер Едмунд Едмундович (1892) - терапевт, н.с. 1938
- ? Соколинський Давид Аронович (1900) - терапевт, к.м.н.; мнс 1936-1937, н.с. 1938-1940
- ? Яновський Давид Наумович (1901) – терапевт; асистент (1935-1937), старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1940-1941).[5]
На початок 1939 року мав 3 наукових співробітників Зав. Воробйов Володимир Петрович (1876-1937) - анатом, д.м.н., академік (1934); заввідділом нормальної анатомії 1935-1937
На початок 1939 року мав 5 наукових співробітників, на початок 1940 року — 6
Зав Мельников-Разведенков Микола Федорович (1866-1937) - заввідділом патоморфології 1934-1937.
Зав Смирнова-Замкова Олександра Іванівна (1880–1962) − патологоанатом, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); снс лабораторії вивчення проблем патології (1934-1937); завідувачка відділу патологічної анатомії Інституту клінічної фізіології (1938–1945)
- Дінабург Ганна Давидівна (1899) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; нс (1934-1937), старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1938-1941, 1944–1950), заступник директора 1939-1940.
- Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; нс, старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1936-1941, 1943–1945); в окупованому Києві – завідувачка гістологічної лабораторії Інституту експериментальної медицини.
На початок 1939 року мав 4 наукових співробітників, на початок 1940 року — 9
Зав Леонтович Олександр Васильович (1869–1943) − фізіолог і нейрогістолог, доктор медичних наук, академік (1929), член Редакційно-видавничої ради АН (1942); завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології (1936–1942), член вченої ради Інституту зообіології (1941).
Зав Щербаков Микола Михайлович (1898) – кандидат медичних наук, доцент; старший науковий співробітник (1938-1941), завідувач відділу нормальної фізіології Інституту клінічної фізіології (1943); в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Лашкарьов Вадим Євгенович (1903-1974) - д.ф.н., керівник групи біофізики відділу нормальної фізіології (1939)
- ? Фольборт Георгій Володимирович (1885–1960) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1934); нс 1934-1937, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1942)
- Краюхін Борис Васильович - науковий співробітник, політрецензент Видавництва АН УРСР з медичних, мікробіологічних і фізіологічних наук (Історія НАН 1934-1937, с. 478), з 19 вересня 1937 заступник директора (с. 479), з 23 листопада 1937 відповідальний секретар журналів інституту (с. 484).
З 1940, 4 співробітники
- ? Філатов
- ? Пучківська
- ? Скородинська
- Глейберман Овсій (Ієшуа) Якович (1895-1963) - мнс відділу офтальмології 1938-1940
- Ельберг Володимир Олександрович (1891-1960) - терапевт, д.м.н., професор; завідувач відділу 1934-37
- Іщенко Іван Миколайович (1891–1975) – хірург, член-кореспондент (1945); нс, 1937; завідувач відділу Інституту клінічної фізіології (1945)
- Татаринов Євген Олександрович (1892–1950) − патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); завідувач відділу (1934-1941); завідувач групи (1941), старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1942–1945)
- Вашетко Микола Памфілович (1880-1960) - патофізіолог, нс 1935
- Ерез Бела Михайлівна (1911) - мнс 1940
- Зеленін Володимир Пилипович[ru] (1881-1968) - нс 1938.
- Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович (1857–1947) – епідеміолог, гігієніст, доктор медичних наук, академік (1921); старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1938, 1941–1943)
- Куршаков Микола Олександрович[ru] (1886-1972) - фізіолог, доктор медицини; н.с. 1938
- Кучеренко Павло Олександрович (1882-1936) - д.м.н., професор, н.с. 1936
- Мельниченко Володимир Дмитрович (1902) – патофізіолог, кандидат медичних наук; молодший, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1935-1940, 1941–1942); в лавах ЧА (1943–1945)
- Мізрухін Ісак Аронович (1905-1971) - нс, 1938[8]
- Синельников Рафаїл Давидович (1896) - патофізіолог, к.м.н., снс 1936-1938
- Чайка Євген Іванович (1902–1976) – патологоанатом, доктор медичних наук, професор; мнс 1935-1937, старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1938-1941).
- Черников Євген Абрамович (1882) - терапевт, професор; нс 1938
- Ющенко Олександр Іванович (1869-1936) - психіатр, академік, зав кабінету психоневрофізіології 1934-1935
- Єрмаков М. В. снс 1936
- Слинько Олександр Федотович. 26.01.1934 (с. 391) - 10.04.1935 вчений секретар, далі заступник директора; редактор видавництва АН УСРР з червня 1935(с. 423), в.о. вченого секретаря з 15.05.1936; звільнений з посади заступника директора 16.08.1937, залишений на посаді снс (с. 475) Керівник комісії спецпатології відділу патофізіології (с. 399)[9]
- Бромберг Евеліна Давидівна (1904), лікар-анатом, мнс 1935-1936[10]
- Базилевич Іван Васильович
- Блок І. Б.
- Бодров(а) Н. В.
- Вайнберг Б. Ц.
- Василенко В. Х.
- Вашетко М. П.
- Віттебург Вільгельм Володимирович
- Горев Микола М.
- Євтухова М. Л.
- Єрмаков М. Б.
- Кавецький Р. Є.
- Колдаєв Б. М. (імовірно, помилка, працював у Інституті біохімії)
- Краюхін Б.
- Крупський Олександр Іванович
- Кучеренко Павло Олександрович
- Лазарев В. Г.
- Мельниченко Володимир Дмитрович
- Нагарина О.
- Нещадименко Марко Петрович
- Протопопов Віктор Павлович
- Радзимовська Валентина Василівна
- Свенсон Микола Олександрович
- Соколинський Д. А.
- Терехов А. А.
- Туровець Г. М.
- Щербак Н.
- Бух Фаїна Лазарівна (1900-1975) - патофізіолог, нс 1936
- Гацанюк Михайло Дементійович (1882) - біохімік, нс (1936-1937) (повідомлення про смерть с.4 http://www.irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/00000501/281.pdf)
- Євдокимов Петро Олександрович (1898) - лікар, асистент; н.с. 1936-1937
- Занчевський Дмитро Іванович (1904) – старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1940-1941).
- Корнаков Євген Вікторович (1902) - к.б.н., мнс 1936-1937
- Міщенко Іван Полікарпович (1894) - нс, 1938 (директор Українського рентгено-радіологічного інституту в Харкові)
- Білий Микола Данилович (1900-1972) - снс 1934-1937
- Базилевич Іван Вікторович (1899–1965) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник, керівник групи відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1934-1941); в окупованому Києві – співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Березанцев Пилип Іванович – в окупованому Києві – старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Блок Ірина (Ярина) Борисівна (1912) – біолог, імунолог; молодший, старший науковий співробітник відділу імунології Інституту мікробіології ім. Д. К. Заболотного (1944–1945); в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Богатирчук Федір Парфенович (1892–1984) – рентгенолог, доктор медичних наук, професор; в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Вальчук Валентина Несторівна (1908)- терапевт, в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології; у 1946-1949 м.н.с. відділу клінічної медицини.
- Воронцов Данило Семенович (1886–1965) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); в окупованому Києві – науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Грузевич-Нечай Ірина Володимирівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Капран Степан Карпович (1895) – патофізіолог, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1934-1941, 1944–1945); в окупованому Києві – старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології. У ВУАН працює з 1930, батько - сільський коваль(Історія НАН 1928-1933, с. 115).
- Кладієнко Дем’ян Павлович – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології, надалі доцент Чернівецького університету, кбн, 1955.
- Кравченко Ніла Василівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Ларюшкіна Ольга Миколаївна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Сиротинін Микола Миколайович (1896–1977) в окупованому Києві – співробітник Інституту експериментальної медицини.
- Туркевич Наталя Михайлівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Черняєва Ольга Олександрівна – в окупованому Києві – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології.
- Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; нс, старший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1936-1941, 1943–1945); в окупованому Києві – завідувачка гістологічної лабораторії Інституту експериментальної медицини.
1946—1947:
- 5 академіків Протопопов, Філатов, Маркелов, Стражеско (?)
- 6 член-корів Тимофеєвський, Кавецький, Смирнова-Замкова, Комісаренко, Татаринов, Сиротинін, Медведєва
- 17 докторів Айзенберг, Богомолець, Городецький, Василенко, Шаравський, Парташніков, Примак, Дінабург, Нейман, Архангельський, Колпаков, Горєв, Медведєва, Спасокукоцький, Янковський
- 13 кандидатів Беневоленська, Лауер, Поліщук, Бібер, Бірюкович, Дядюша
- Кавецький Ростислав Євгенович (1899–1978) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1945); член (1948–1950) Редакційно-видавничої ради АН; заступник директора з наукової роботи (1946), директор (1947–1950), завідувач відділу (1948–1950)
- Стражеско Микола Дмитрович (1876–1952) терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1934); завідувач відділу клінічної медицини (1946–1950)
- Айзенберг Олександр Абрамович (1899–1984) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1943–1949)
- Вальчук Валентина Несторівна (1908) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1950)
- Василенко Володимир Харитонович (1897–1987) терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1947)
- Євтухова Марія Леонтіївна (1899) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1947); в окупованому Києві – співробітник Медінституту.
- Міщенко Оксана Яківна (1893) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Парташніков Михайло Борисович (1897–1952) – терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1949)
- Примак Віра Михайлівна (1896) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1950).
- Примак Федір Якович (1899–1981) − терапевт, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1941–1949).
- Шаравський (Шаровський) Сергій Миколайович (1884) – невропатолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1949)
- Фрідлянд-Бабікова (Фридлянд) Катерина Анатоліївна (1902) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Бабський Євген Борисович - заввідділом загальної фізіології 1949-1950
- Ейдинова-Бабська Міна Львівна (1901) – кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1949–1950)
Зав Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук, академік (1945); науковий співробітник (1942), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1945), завідувач відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1945).
- Беневоленська Софія Вікторівна (Беневоленська-Тимофєєвська) (1891) − патофізіолог, кандидат медичних наук; мнс 1940, старший науковий співробітник відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), с.н.с. лабораторії експлантації тканин 1946-1950, лаб. експериментальної цитології (1956)
- Лауер Ніна Володимирівна (1911) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1945), старший науковий співробітник лабораторії з вивчення зниженого тиску (1946–1950)
- Поліщук Йосип Адамович (1907) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії та відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1950).
Зав Філатов Володимир Петрович (1875–1956) – офтальмолог, доктор медичних наук, професор, академік (1939); співробітник за індивідуальною тематикою (1942–1944), завідувач відділу експериментальної офтальмології Інституту клінічної фізіології (1946-1950).
- Бібер Вадим Аполлонович (1901) - хімік, к.х.н., с.н.с. відділу експериментальної офтальмології 1946-1950
- Зелінський Сергій Павлович (1906-1985) – біолог; молодший науковий співробітник відділу експериментальної офтальмології (1946–1950)[11]
- Пучківська Надія Олександрівна (1908–2001) – офтальмолог; науковий співробітник лабораторії відділу експериментальної і клінічної офтальмології Інституту клінічної фізіології (червень 1941).
- Скородинська Варвара Василівна (1896) – окуліст; молодший науковий співробітник відділу експериментальної офтальмології Інституту клінічної фізіології (1945).
- Шевальов (Шевалєв) Володимир Євгенович (1910) – офтальмолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1948–1950)
- Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985) - психіатр, к.м.н., м.н.с., с.н.с. відділу патоанатомії (1946-1947) та відділу патофізіології (1947-1950)
- Будницька Роза Мойсеївна (1906) − хімік; науковий лаборант відділу патофізіології, молодший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), відділу патофізіології (1946-1949).
- Войно-Ясенецький Валентин Валентинович (1913–1992) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)
- Дінабург Ганна Давидівна (1899) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)
- Мельниченко Ганна Василівна (1916) – молодший науковий співробітник, снс (після 1946) відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1944–1950).
- Мельниченко Дмитро Федорович (1908) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1947)
- Поліщук Йосип Адамович (1907) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії та відділу психіатрії Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Шведкова-Роше Тетяна Семенівна (1893) – патологоанатом, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патоанатомії (1946–1950)
Зав Богомолець Олександр Олександрович (1881–1946) − патофізіолог, доктор медичних наук, професор, академік (1929), Президент АН (1934–1946); директор, завідувач відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1945).
Зав Богомолець Олег Олександрович (1911–1991) – патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник (1941–1945), завідувач відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1945).
Зав. Татаринов Євген Олександрович (1892–1950) патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник (1946), завідувач відділу патофізіології (1947–1949), завідувач лабораторії реактивного організму (1948–1950)
- Архангельський Віталій Миколайович (1897–1973) – офтальмолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1945-1949).
- Бірюкович Петро Вікторович (1909-1985) - психіатр, к.м.н., м.н.с., с.н.с. відділу патоанатомії (1946-1947) та відділу патофізіології (1947-1950)
- Блейхман Самуїл Петрович (1877) – бактеріолог; завідувач лабораторії хімічночистих реактивів, старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1941–1947).
- Будницька Роза Мойсеївна (1906) − хімік; науковий лаборант відділу патофізіології, молодший науковий співробітник відділу патоанатомії Інституту клінічної фізіології (1941–1945), відділу патофізіології (1946-1949).
- Горєв Микола Миколайович (1900–1992) патофізіолог, доктор медичних наук, професор; завідувач групи, старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1947)
- Городецький Олексій Панасович (1897-1967) - д.м.н., проф., с.н.с. відділу патофізіології (1946-1950)
- Дядюша Галина Федорівна (1907) – патофізіолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (червень 1941, 1943–1947).
- Іванова Антоніна Опанасівна (1902) – біолог-бактеріолог; молодший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1947).
- Колпаков Євген Вікторович (1902) біолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950)
- Комісаренко Василь Павлович (1907–1993) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1942–1950), член-кореспондент (1948), завідувач лабораторії (1950)
- Маркелов Григорій Іванович (1880–1952) – невропатолог, доктор медичних наук, академік (1939); старший науковий співробітник відділу патофізіології (1945-1946).
- Міхньов (Міхнєв) Анатолій Львович (1909–1970) – терапевт, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1949).
- Могила Марія Терентіївна (1903) гістолог, кандидат біологічних наук; мнс (1940) старший науковий співробітник відділу нормальної фізіології (1941-1942), патофізіології (1944–1950)
- Міщенко Оксана Яківна (1893) – терапевт; молодший науковий співробітник відділу клінічної медицини (1946–1947)
- Нейман Йосип Маркович (1899) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1943–1947).
- Правдіна Лідія Іванівна (1895) – хімік-аналітик; молодший науковий співробітник відділу патофізіології (1947)
- Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук, академік (1945); науковий співробітник (1942), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1944–1945), завідувач відділу психіатрії (1945-1950).
- Солодюк Надія Филимонівна (1911) – молодший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (червень 1941, 1944) снс(1946-1950).
- Тимофєєвський Олександр Дмитрович (1887–1985) – патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1939); завідувач групи (1941), старший науковий співробітник відділу патофізіології (1942–1945), завідувач лабораторії експлантації тканин Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Щоголєва Ірина Валентинівна (1914) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Янковський Всеволод Дмитрович (1893) – патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології Інституту клінічної фізіології (1944–1950)[12].
- Медведєва Наталія Борисівна (1900) зоофізіолог, доктор біологічних наук, професор; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950)
- Медведєва Ніна Борисівна (1899–1969) патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939); член (1946) Редакційновидавничої ради АН; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1948), снс лаб енд функ 1953-55
- Спасокукоцький Юрій Олександрович (1906) патофізіолог, доктор медичних наук; старший науковий співробітник відділу патофізіології (1946–1950), учений секретар (1948–1949)
- Фольборт Георгій Володимирович (1885–1960) – фізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1934); завідувач лабораторії фізіології (1947) Інституту біохімії; завідувач відділу нормальної фізіології (1948–1950)
- Бенюмов І.М. - м.н.с. Інституту (1949)
- Вовк Марія Адамівна (1920) - м.н.с. Інституту (1948-1949)
- Вовк Семен Іванович (1908) – патофізіолог, к.м.н.; с.н.с. Інституту (1949–1950)
- Вокалюк Наталія Йосипівна (1924) - м.н.с (1950)
- Даниленко Арсеній Іванович (1900) - к.ф.-м.н., с.н.с Інституту (1949-1950)
- Зеленський Микола Васильович (1910) – біолог, кбн; мнс (1948–1950)
- Книшенко Параска Гаврилівна (1902) – мнс (1949–1950)
- Колчинська Ася Зеліківна (1918) – молодший науковий співробітник лабораторії вивчення зниженого тиску (1947–1950)
- Красновська Маріам Соломонівна (1910) – молодший науковий співробітник (1948–1950)
- Кучеренко Юрій Григорович (1899) – хірург, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1947)
- Лейнік Михайло Володимирович (1909–1960) – гігієніст; науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (червень 1941).
- Ліхтенштейн Єфрем Ісакович (1910) – кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1948–1950)
- Лур'є Олександр Юдимович (1897–1958) − акушер-гінеколог, доктор медичних наук, член-кореспондент (1939); науковий консультант (1939), завідувач групи з вивчення діагностичного та прогностичного значення тестів на стан фізіологічної системи сполучної тканини Інституту клінічної фізіології (1941–1942); в лавах ЧА (1942).
- Михайловський С. В. – доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1942–1943).
- Поляк Роман Володимирович (Рувим Вульфович) (1909) – конструктор; виконуючий обов’язки завідувача відділу проектного будівництва циклотрона Інституту фізики (1944), завідувач конструкторського відділу Інституту клінічної фізіології (1945, 1947).[13]
- Правдіна Лідія Іванівна (1895) – молодший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1944–1945).
- Стражеско Дмитро Миколайович (1913–1978) – кандидат хімічних наук; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1943).
- Туранов Віктор Васильович (1911) – молодший науковий співробітник (1948– 1950)
- Туровець Ісак Маркович (1894) – лікар-терапевт, кандидат медичних наук; мнс (1934-1937), старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1938-1941).[14]
- Філіппова Ганна Галактіонівна (1910) – фізіолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник (1948–1950) Інституту біохімії; старший науковий співробітник (1950)
- Фрумкін Яків Павлович (1902–1978) − психіатр, доктор медичних наук, професор; старший науковий співробітник Інституту клінічної фізіології (1941).
- Хільченко Антон Єрофейович (1891) – біолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник (1949–1950)
- Черкес Валерій Олександрович (1919) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник (1949–1950)
- Чеботарьов Дмитро Федорович (1908–2005) – ветеринар, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник (1946, 1948–1950), завідувач лабораторії паразитології (1947) Інституту клінічної фізіології ім. О. О. Богомольця
- Малкіман Йосип Ісахарович (1922) – молодший науковий співробітник (1949– 1950)[15][16][17]
- Мельниченко Володимир Дмитрович (1902) – патофізіолог, кандидат медичних наук; молодший, старший науковий співробітник (1947–1953)
- Нові Віра Августівна (1914) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший, старший науковий співробітник (1949–1950)[18]
- Парфесса Іван Федотович (1889) – педагог; директор науковоекспериментальної бази «Совки» (1947)
- Подшибякін Анатолій Кузьмович (1922) – молодший науковий співробітник (1948–1950)
- Расін Сахно (Семен) Давидович (1912) – психіатр, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник (1947–1950)[11]
- Ручковський Борис Сергійович (1918) – молодший науковий співробітник (1948–1950)
- Берштейн Семен Абрамович, мнс лаб біофізики 1960 (1956-1989)[19]
- Торська Ія Володимирівна молодший науковий співробітник (1949– 1950) мнс відділу трофічної фізіології (Фольборт), снс лабораторії морфології ЦНС (1953-1958), снс відділу космічної фізіології (Сиротинін, 1960-1966), дбн 1949-1978[20]
- Златін Рудольф Семенович (1921) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології
- нервової системи (1956–1960)
- Іванов Вадим Миколайович (1892–1962) – терапевт, доктор медичних наук, професор, академік (1957); завідувач лабораторії клінічної медицини (1956–1957), завідувач відділу клінічної фізіології (1958–1960)
- Ільчевич Микола Васильович (1923) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший (1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1958–1960), вчений секретар (1960)
- Карупу Вальтер Янович (1910–2002) – гістолог, ембріолог, кандидат біологічних наук; старший науковий співробітник лабораторії біофізики (1959–1960)
- Касьяненко Інга Володимирівна (1924) – онколог; молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
- Керова Надія Іванівна (1927) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
- Киричинський Борис Романович (1908) – рентгенофізик, кандидат юридичних наук, доцент; старший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
- Клебанова-Іволгіна Лідія Борисівна (1926) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
- Клименко Ксенія Семенівна (1923) – біолог; молодший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1956–1960)
- Ковтун Аркадій Павлович (1931) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1956–1960)
- Козак Владлен Андрійович (1924) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший (1956–1959), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1960)
- Колпаков Євген Вікторович (1902–1979) – біолог, доктор біологічних наук, професор; заступник директора з наукової роботи (1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1957–1960)
- Колчинська Ася Зеліківна (1918) – біолог, кандидат медичних наук; молодший(1956–1957), старший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1958–1960)
- Кольченко Наталія Василівна (1930) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1958–1960)
- Комісаренко Василь Павлович (1907–1993) – патофізіолог, доктор медичнихнаук, професор, академік (1951); завідувач лабораторії ендокринних функцій (1956–1960)
- Кондратович Марат Авіатович (1924) – фізіолог, кандидат медичних наук; вчений секретар (1956), старший науковий співробітник лабораторії фізіології кровообігу та дихання (1956–1960)
- Костроміна Алла Петрівна (1930) – фізіолог, молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій
- (1957–1960)
- Костюк Платон Григорович (1924–2010) – біолог, доктор біологічних наук; завідувач лабораторії загальної фізіології (1957–1960)
- Кочерга Дмитро Онисимович (1912) – фізіолог, кандидат біологічних наук, доцент; старший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій, заступник директора з наукової роботи (1958–1960), завідувач лабораторії фізіології дихання (1960)
- Красновська Маріам Соломонівна (1910) – патофізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1956–1960)
- Левченко Муза Несторівна (1922) мнс лаб. енд. ф. 1953-55
- Ліпкан Микола Федорович, кбн, снс лаб біофізики, 1955
- Лусенко Валентина Сергіївна (1915) – ендокринолог, кандидат біологічних наук; молодший (1956), старший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1957–1960)
- Магура Ігор Сільвестрович (1928) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії електрофізіології (1959–1960)
- Маєвська Ірина Петрівна (1915) мнс лаб. енд. ф. 1952-55
- Макарченко Олександр Федорович (1903–1979) – невропатолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент (1957); директор, завідувач відділуклінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
- Мамонець Тетяна Мартіївна (1928–1991) – фізіолог, кандидат біологічнихнаук; молодший науковий співробітник лабораторії електрофізіології (1956–1960)[21]
- Маньківський Микита Борисович (1914–2014) – невропатолог, доктор медичних наук, доцент; старший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)Мартиненко Андрій Герасимович (1919) – біолог; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1957–1960)
- Медведєва Ніна Борисівна (1899–1969) – патофізіолог, доктор медичних та біологічних наук, професор, член-кореспондент (1939); старший науковий співробітник лабораторії ендокринних функцій (1956–1957)
- Мельниченко Ганна Василівна (1916) – патологоанатом, доктор медичних наук; старший науковий співробітник лабораторії морфології нервової системи (1956–1960)
- Моргун Єлизавета Григорівна (1915) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший (1956), старший науковий співробітник лабораторії фізіології травлення (1957–1960)
- Морозов Олександр Павлович (1929) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1960)Назаренко Ада Іванівна (1931) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії порівняльної і вікової фізіології (1959–1960)
- Олейникова Тетяна Миколаївна (1925) – фізіолог, кандидат медичних наук;молодший науковий співробітник лабораторії морфології нервової системи (1956–1960)
- Омельченко Олександра Терентіївна (1924) – фізіолог; молодший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
- Півнутель Володимир Львович (1914) – інженер-технолог; завідувач лабораторії реактивів (1959)
- Подшибякін Анатолій Кузьмич (1922) – фізіолог, кандидат медичних наук;старший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини ітварин та трофічних функцій (1956–1960)
- Преображенський Микола Миколайович (1930) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії загальної фізіології (1960)
- Протопопов Віктор Павлович (1880–1957) – психіатр, доктор медичних наук,професор, академік (1945); завідувач відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1956–1957)
- Путилін Микола Іванович (1910–1982) – фізіолог, доктор медичних наук, професор; заступник директора з наукової роботи (1957–1958), завідувач лабораторіїфізіології травлення (1957–1960)
- Расін Семен (Сахна) Давидович (1912–2004) – психіатр, доктор медичнихнаук; старший науковий співробітник відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1956–1960)
- Ревуцький Євген Львович (1919–2007) – терапевт, кандидат медичних наук;старший науковий співробітник відділу клінічної фізіології (1956–1960)
- Рєзникова Надія Лаврентіївна (1916) – фізіолог; молодший науковий співробітник лабораторії вищої нервової діяльності людини і тварин та трофічних функцій (1956–1958)
- Риж Зіновій Ізраїльович (1910) – ветеринар; завідувач експериментальноїбази (1959)
- Ройтруб Борис Артурович (1917) – фізіолог, кандидат біологічних наук; молодший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології
- нервової системи (1958–1960)
- Ручковський Борис Сергійович (1918) – патофізіолог, кандидат медичнихнаук; старший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій (1956–1960) Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця.
- Рушкевич Євген Антонович (1907–2004) – психіатр, кандидат медичних наук;молодший (1956–1957), старший науковий співробітник відділу психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1958–1960)
- Саєнко-Любарська Валентина Фірсівна (1911) – патофізіолог, кандидат медичних наук; старший науковий співробітник відділу клінічної та експериментальної патології нервової системи (1956–1960)
- Сакун Петро Олександрович (1911) – біолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії біофізики (1956–1960)
- Самунджан Євгенія Марківна (1927) – фізіолог, кандидат медичних наук; молодший науковий співробітник лабораторії компенсаторних і захисних функцій
- (1956–1960)
- Свистун Тамара Іванівна (1925–2014) – фізіолог, кмн; снс лаб фізіології травлення (1956–1960)
- Семенютін Іван Петрович (1928) – фізіолог, кбн; мнс лаб загальної фізіології (1956–1960)
- Синицький Валентин Миколайович (1930) – патофізіолог; мнс психіатрії та патології вищої нервової діяльності (1960)
- Смолиговець Петро Вікторович (1915) – фізіолог, кмн; снс клінічної фізіології (1956–1959)
- ↑ Raissa Gragerova and her colleagues
- ↑ Гурвич, Семён Исаакович
- ↑ Альбом Centropa, с. 21
- ↑ ПабМед
- ↑ Яновский Давид Наумович БМЭ(рос.)
- ↑ Хроніка // Вісті Академії наук УСРР, 1937, № 6-7, с. 143
- ↑ Касьяненко В. Г. Развитие морфологии человека и животных в Академии наук Украинской ССР Вестник зоологии, 1967 год, № 5 (сентябрь-октябрь), с. 15-27(рос.)
- ↑ Мізрухін Ісак Аронович // ЕСУ
- ↑ Список от 21.10.1937 [Украинская ССР РГАСПИ, ф.17, оп.171, дело 412, лист 54]
- ↑ Життєвий та творчий шлях професора Бромберг Е.Д. / В. М. Ждан, В. І. Шепітько, Ю. Б. Чайковський, Н. Ф. Єрьоміна // Світ медицини та біології. - 2014. - № 4(46). - С. 9-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2014_4%2846%29__3
- ↑ а б А. Булахова. Памяти моих учителей психиатрии
- ↑ Эльвира Сабадаш. Мятежность духа и постоянство поиска,27.03.2015
- ↑ http://www.kdpu-nt.gov.ua/en/node/20047
- ↑ Мартиролог
- ↑ [1]
- ↑ [2]
- ↑ Иоффе. Дело врачей
- ↑ Гмиря-Нові Віра Августівна
- ↑ Берштейн Семен Абрамович ЕСУ
- ↑ Березовський, В. Я. Дві долі видатних жінок-дослідників (до 100-річчя від дня народження професора І. В. Торської та 106-річчя професора Р. Леві-Монтальчині) // Фізіологічний журнал. - 2016. - Т. 62, № 3. - С. 92-98
- ↑ Репресовані родичі та друзі. Сергій Білокінь