Ліщинівська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Ліщинівська волость | ||||
Центр | Ліщинівка, Верхнячка | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 16 831 (1886) | |||
Населення | 10 054 осіб (1886) | |||
Густота | 54.7 осіб / км² | |||
Ліщинівська волость (Верхняцька волость) — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Ліщинівка.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 9 сільських громад. Населення — 10054 особи (4958 чоловічої статі та 5096 — жіночої), 1583 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7143 | 4534 |
Приватної власності | 9365 | 8081 |
Іншої власності | 323 | 267 |
Загалом | 16831 | 12882 |
Основні поселення волості:
- Ліщинівка — колишнє власницьке село за 23 верст від повітового міста, 682 особи, 116 дворів, православна церква, каплиця, школа, поштова станція, постоялий будинок, водяний, 4 вітряних і кінський млини, цегельний завод.
- Ботвинівка — колишнє власницьке село при річці Конелка, 533 особи, 91 двір, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, водяний і вітряний млини.
- Верхнячка — колишнє власницьке село при річці Верхнячка[2], 1653 особи, 264 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, лавка, паровий, водяний і 2 вітряних млини, винокурний завод, цегельний і винокурний заводи.
- Добре — колишнє власницьке село, 1712 осіб, 307 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих двори, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
- Красноставка — колишнє власницьке село при річці Конелка, 592 особи, 117 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і 2 вітряних млини.
- Пеніжкове — колишнє власницьке село, 807 осіб, 150 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок, 2 лавки, 2 вітряних млини, цегельний завод.
- Притика — колишнє власницьке село при безіменній річці, 723 особи, 118 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний і кінний млини, маслобійний завод.
- Чайківка — колишнє власницьке село, 321 особа, 51 двір, школа, водяний млин.
- Шукайвода — колишнє власницьке село, 2014 осіб, 369 дворів, православна церква, католицька каплиця, 2 постоялих будинки, 2 водяних і 3 вітряних млини.
Наприкінці XIX сторіччя волосне правління перенесено до села Верхнячка й волості отримала назву Верхняцька.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Феодот Костянтинович Шпора[3],[4];
- 1912—1915 роках — Феодосій Сергійович Мельник[5],[6],[7].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Leszczynówka, wieś, powiat humański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 174. (пол.)
- Leszczynówka, gmina Leszczynówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 223. (пол.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Мапа Шуберта. Архів оригіналу за 8 квітня 2013.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |