Хижнянська волость
Зовнішній вигляд
Хижнянська волость | ||||
Центр | Хижня | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 20 606 (1886) | |||
Населення | 10 528 осіб (1886) | |||
Густота | 46.8 осіб / км² | |||
Хижнянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у селі Хижня.
Станом на 1886 рік складалася з 11 поселень, 10 сільських громад. Населення — 10054 осіб (5148 чоловічої статі та 5380 — жіночої), 1812 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8941 | 7555 |
Приватної власності | 10191 | 7970 |
Надільної власності | 912 | 900 |
Іншої власності | 562 | 418 |
Загалом | 20606 | 16843 |
Основні поселення волості:
- Хижня — колишнє власницьке село за 43 версти від повітового міста, 1814 осіб, 336 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 лавки, паровий і вітряний млини. За 3 версти — винокурний завод із паровим млином.
- Безпечна — колишнє власницьке село при річці Конелка, 755 осіб, 150 дворів, православна церква, школа, 2 вітряних млини.
- Воронів — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1500 осіб, 284 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, постоялий двір, постоялий будинок, 3 лавки, 2 водяних млини.
- Зелений Ріг — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1133 особи, 189 дворів, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки, 2 лавки, 2 водяних і 7 вітряних млинів, винокурний завод.
- Червоний Кут — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 976 осіб, 164 двори, православна церква, постоялий будинок, лавка, вітряний млин.
- Кривець — колишнє власницьке село, 1441 особа, 269 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Кути — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 760 осіб, 146 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка.
- Охматів (Ахматів) — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 503 особи, 93 двори, православна церква, школа, кінний млин.
- Побійна — колишнє власницьке село, 511 осіб, 100 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- 1909—1913 роках — Антип Єлисейович Малярчук[2],[3],[4],[5];
- 1915 року — Георгій Петрович Коструба[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |