Шаулиська волость
| Шаулиська волость | ||||
| Центр | Шаулиха | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 121 (1886) | |||
| Населення | 7847 осіб (1886) | |||
| Густота | 44.6 осіб / км² | |||
Шаулиська волость — адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у містечку Шаулиха.
Станом на 1886 рік складалася з 24 поселень, 8 сільських громад. Населення — 7847 осіб (3853 чоловічої статі та 3994 — жіночої), 1494 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 14712 | 9766 |
| Приватної власності | 1081 | 925 |
| Казенної власності | 121 | — |
| Іншої власності | 207 | 159 |
| Загалом | 16121 | 10890 |
Основні поселення волості:
- Шаулиха — колишнє державне село при річці Угорський Тікич за 45 версти від повітового міста, 1018 осіб, 194 двори, православна церква, школа, 3 постоялих дворів, 3 водяних млини.
- Беринка — колишнє державне село, 1015 осіб, 164 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
- Веселий Кут — колишнє державне село при річці Угорський Тікич, 677 осіб, 139 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Онуфріївка — колишнє державне село, 1102 особи, 212 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний і вітряний млини.
- Папужинці — колишнє військове поселення, 1162 особи, 264 двори, православна церква, 3 постоялих будинки, водяний млин.
- Чорна Кам'янка — колишнє військове поселення при річці Угорський Тікич, 2032 особи, 351 двір, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 кузні, 4 водяних млини.
- Юрпіль — колишнє військове поселення при річці Угорський Тікич, 423 особи, 89 двори, православна церква, постоялий будинок, 5 водяних млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Юхим Іванович Кучугура[2],[3];
- 1912—1913 роках — Демид Лукич Галушка[4],[5];
- 1915 року — Харлампій Кузьмич Руденко[6].
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
