Обговорення користувача:Дядько Ігор/Архів 2

Чоловіколюбство

Вітаю! Чоловіколюбство — це «любов до людей». А не те, що ви подумали. Це слово — зі староукраїнської (можливо чули у церквах « Щедротами і чоловіколюб'ям Єдинородного Сина Твого, з яким. Ти благословен єси...»). В українській досі «чоловік» є словом, яким позначають «людей» взагалі, а не лише осіб чоловічої статі. Так само як в англійській «men».--虎 (обговорення) 07:32, 12 жовтня 2012 (UTC)

Як я вже зауважив, нема необхідності формулювати двозначні фрази. Тим більше, в наведеній вами цитаті чоловіколюб'я, а не чоловіколюбство. --Дядько Ігор (обговорення) 07:34, 12 жовтня 2012 (UTC)

Не хочете визнавати свою помилку — як хочете... Ось вам ще «цитата», щоби ви не сумнівалися в існуванні такого слова: «Велике є чоловіколюбство Господа! Він приймає блудницю, блудницю що цілує ноги, виливає єлей і витирає волоссям, приймає і дорікає тим, хто звинувачує її...»--虎 (обговорення) 07:41, 12 жовтня 2012 (UTC)

Алексе, не в тому справа. Кожен розуміє, що ви хотіли сказати. Справа в тому, що кожен при цьому не зможе втримати усмішку. А необхідності в такому провокуванні нема зовсім. --Дядько Ігор (обговорення) 07:47, 12 жовтня 2012 (UTC)

Та ну яка ж тут провокація? Це елементарне знання-незнання мови. У декого навіть слово «шабля» може викликати усмішку. То, що це слово вважати провокативним і не вживати?--虎 (обговорення) 07:57, 12 жовтня 2012 (UTC)

Формула Ейнштейна 2

Добридень. З приводу цієї статті у нас вже була розмова. Але все ж прошу поглянути її ще разок. Не хочеться її лишати у половинчастому стані. --KuRaG (обговорення) 07:54, 12 жовтня 2012 (UTC)

Зробимо так. 1) ви перейменовуєте статтю в Еквівалентність маси та енергії, Нееквівалентність маси та енергії або Питання еквівалентності маси та енергії на ваш вибір. Якщо ви оберете перший варіант, тоді постає питання, чому більшість матеріалу статті стверджує нееквівалентнітсь? Якщо другий — постає питання, навіщо така стаття? Якщо третій - то будете хитрим Соломоном. 2) Переправлення бажано не створювати. 3) Виправляєте помилки. Родовий відмінок від слова імпульс — імпульсу, а в статті багато «імпульса» є ще подекуди граматичні неузгодження через переклад, треба вичитати. 4) Я вважаю, що бажано б було створити окрему статю «формула Ейнштейна», як було раніше, навести формулу, вказати, що сучасне розуміння розглядається в статті Еквівалентність/Нееквівалентність/Питання. В цю сттатю можна було б перенести весь культурно-популярний аспект, бо кіно, театр, і широка публіка зовсім не цікавиться тонкощами фізики. 5) якщо буде час і бажання, спробуйте пояснити мені, як ви розумієте неадитивність маси. --Дядько Ігор (обговорення) 09:58, 12 жовтня 2012 (UTC)

1)Нехай Хитрий Соломон буде, хоча назва якась кострубата. Які інтервікі до неї додати. 2) Див. пункт 4 3) імпульс виправив, помилки шукаю. 4) Створив (повернув, шо було до мого втручання, така назва щоб боти не шаленіли кидаючи туди інтервікі, потім змінемо) Культурно-популярний аспект вставляти у статтю про "формулу"? 5)Мається на увазі нерівність маси до і після ядерної реакції.--KuRaG (обговорення) 11:37, 12 жовтня 2012 (UTC)

У рос. та англ. вікі інтервікі з нашої статті ведуть до статей Mass–energy equivalence та ru:Эквивалентность массы и энергии. 1) так інтервікі і лишимо після зміни назви на проблему?. 2) В англ. і рос. запит "E=mc²" або "Формула Эйнштейна/Einstein formula" веде до знову ж таки цих статей. У нас буде окрема стаття Формула Ейнштейна без інтервікі? Ви у минулому обговоренні згадували статтю Співвідношення Ейнштейна. Так у англ. та рос. вона також є трохи розширенішою, тож додавати до неї.--KuRaG (обговорення) 11:37, 12 жовтня 2012 (UTC)

Про співвідношення я тільки так згадав, це не суттєво. Тепер про інтервікі. Зрозуміло, як це все відбувалося. Спочатку прийшли люди, які нічтоже сумящеся написали статтю про Еквівалентність. Потім прийшли нові люди й написали — нема еквівалентності. Усе це через питання про означення поняття маси в релятивістській фізиці. Ейнштейн перевизначив масу. Міг цього й не робити, але формула була надто вже красива: $E=mc^{2}$. Ця формула набула величезної популярності. Її знають всі. Тоді маса справді еквівалентна енергії. Але потім, в 80-их, все змінилося. Масу перевизначили, щоб була лоренц-інваріантною. Більшість людей про це ще не знає, а питання стоїть на рівні того, чи називати війну Великою Вітчизняною, чи радянсько-німецькою. Тепер є маса й є енергія, вони не еквівалентні, а з'язані через імпульс. А от стаття в ангійців та росіян і всіх решту ще й досі називається «еквівалентність». Але це ще не все. Особливо після офіційного відкриття бозона Гіггса. Це частинка, яка, як вважається, надає іншим масу. Статті про масу й її зв'язок із енергією ще будуть переписувати. Маса це дуже хитра штука. Туман стоїть. Я, як вже писав, не бажав лізти в цю муть, тому написав простеньку статтю про простеньку формулу, а ви взялися — що ж, хай буде. Щодо того, що в нас стаття не буде прив'язана до інтервік, не бачу нічого страшного. --Дядько Ігор (обговорення) 11:59, 12 жовтня 2012 (UTC)

Щодо інтервікі. Іноді мене бісить. Наприклад, хотілося б написати статтю Пондеромоторні сили. Але, дивлюся в англіців en:ponderomotive force — тільки один частковий випадок, і то неосновний. Як до такого причепитися? Вийде я про одне, а вони про інше. Або питання про надвипромінювання. Англійці про одне, французи про інше, росіяни ще про інше. Я написав назву з уточненням. За змістом це збігається з тим, що у росіян, але потрібно було б написати про те, що у французів і про те, що в ангійців, під різними назвами, звісно. Як його звести докупи? --Дядько Ігор (обговорення) 12:19, 12 жовтня 2012 (UTC)

Мабуть зведеться колись, коли робота над 10000 обраних буде підходити до кінця і роботи над 100 000 буде вже узгоджена, і навіть почнуть задумуватись над млн )

Як вам такі розділи у "формулі"? Якщо вважаєте за потрібне, можна відповідні розділи прибрати з еквівалентності.--KuRaG (обговорення) 12:56, 12 жовтня 2012 (UTC)

Мінімум, тільки сама формула, як символ, і культурне значення. Я залишив ще розділ про шкалу. Хай буде. Але Ейнштейнова формула не звучить, треба формула Ейнштейна. --Дядько Ігор (обговорення) 13:46, 12 жовтня 2012 (UTC)

Тиждень країн та столиць

   Запрошення взяти участь у Місяці країн та столиць

Доброго дня, Дядько Ігор!

Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного місяця країн та столиць, що проходитиме з 22 жовтня до 19 листопада 2012 року.

Місячник передбачає створення та поліпшення статей. Приєднуйтесь!

До тематичного місяця…

--Lystopad (обговорення) 17:24, 21 жовтня 2012 (UTC)

Променеперезаломлюванювання

Будь-ласка, не вимагайте від користувачів Укр. Вікіпедії, для того щоб дізнатися про явище бірефригенції, перекладати його російською мовою, а потім транслітерувати. Не всі, щоб написати щось по-українському, спочатку подумки перекладають з російської мови--Kashub (обговорення) 21:49, 26 жовтня 2012 (UTC)

Розумієте. Попри те, що вікіпедія пишеться добровольцями, це все ж енциклопедія, а не блог. Оригінальні дослідження тут заборонені. Ви вигадали термін, тоді як в фізиці вживається інший. --Дядько Ігор (обговорення) 22:30, 26 жовтня 2012 (UTC)

Через такі "переклади" у фізиці вживають російські терміни, бо таких мовних "динозаврів", як "променезаломлення", ніхто не вживатиме. Гляньте на інші мови - скрізь милозвучні назви, а тут - буквальна дослівна трансляція з російської мови. Не можна у питанні "так написано в джерелах" доходити до абсурду --Kashub (обговорення) 10:42, 27 жовтня 2012 (UTC)

Ще раз. Вікіпедія це останнє місце, де можна запроваджувати нові терміни. Якщо вам термін не подобається, і ви хочете запровадити інший — пишіть наукові статті, добивайтесь поміщення його в словники. І лише тоді, коли термін утвердиться, його можна буде записати у Вікіпедію. --Дядько Ігор (обговорення) 10:51, 27 жовтня 2012 (UTC)

Прохання

Доброго дня! Відпатрулюйде будь-ласка статті: Спеціальна теорія відносності та інші статті цієї категорії. Всім умовам можливості патрулювання відповідають. --Єлисаветградець (обговорення) 15:40, 2 листопада 2012 (UTC)

Не можу. Я не патролер (в новому сенсі). У мене нема такої опції. --Дядько Ігор (обговорення) 15:44, 2 листопада 2012 (UTC)

Пробачте, будь ласка, за втручання. У вас є така функція:

14:45, 13 серпня 2012 Yakudza (обговорення • внесок) змінив права доступу для користувача Користувач:Дядько Ігор з патрульний на патрульний і редактор
--Aced^talk 17:40, 2 листопада 2012 (UTC)

Рятуючи рядового Райана

Вітаю! Питання: чому "Раяна" замість "Райана"? Є якесь правило, якого я не знаю? Як тоді писати "Айан"? (Аян?)

Фільм було названо "Врятувати рядового Раяна". Чому "врятувати"? Речення має починатися із голосної, якщо вона не змінює смислу слова. Є якесь інше правило, якого я не знаю? "Урятувати рядового Райана" - так правильно, якщо автором статті не було покладено якогось смислового навантаження. Прошу просвітити. Дякую! --Brandner (обговорення) 03:33, 3 листопада 2012 (UTC)

Правопис, і частково вимова, хоча здебільшого англійці-американці-австралійці вимовляють Раєн. Щодо Ian, то тут взагалі неправильно. Дивіться en:Ian — там варіанти Іен (/ˈiː.ən/), або Ієн ( /ˈɪʲən/). Перший не підходить, бо в українській мові після і наступні голосні йотуються. Ну, й звісно, в окремих статтях люди зажмурюються і пишуть Ян (Ян Торп) - мені це не подобається, але воювати за кожну дрібницю занадто --Дядько Ігор (обговорення) 06:38, 3 листопада 2012 (UTC)

Щодо другого, то тут ви, мабуть, праві. Урятувати було б краще, а ще краще було б перекласти з англійського оригіналу: Рятуючи, але багато людей стверджують, що треба писати назву, під якою фільм був у нас у прокаті, тому так і виходить. Це складне питання. --Дядько Ігор (обговорення) 06:45, 3 листопада 2012 (UTC)

Дякую за увагу. Тут мова не про війну термінів, а про однакове написання у всій Вікі. Це на нас лежить проблема українізації України, тож я роблю все якнайідеальніше, щоб "українське = найкраще" було хоч десь. Імені "Ian" у моєму "Мюллері" немає, того й питаю. А Прізвище Ryan я дивився за аналогією до Brian, хоча це не правильно, бо просто співзвучно. Стосовно назви - то я сам не знаю, це "Порятунок" чи "Рятуючи" (це герундій чи дієприслівник). Дивлячись на назву - "Врятувати", я і пропонував початкову "У". Ми ж маємо задавати стандарт мови, на нас дивляться ті, хто хоче жити в укр.просторі. Однак, статтю писав не я - тож і не став лізти із виправленнями.

Тут у мене цікавіше питання. Про теорію імовірності. Я не маю стосунку до математики, а з фізики - максимум - друге місце на районній олімпіаді. Освіта - вища, суспільні науки (в т.ч. два курси вищої математики в програмі бакалавра економіста).

Проте, складається враження, що нам нав'язують важливість цієї теорії, і ми маємо сприймати її як доконаний факт. Є теза про дезинформацію і наукову профанацію цієї теорії. Хто її аналізував? Чи справді вона є науковою теорією - чи це облуда і брехня, світоглядна модель хворої психічно людини (Ейнштейн - розумово неповноцінний, це факт його біографії), ця теорія нічого не пояснює? Чи автор її - Ейнштейн, який не був науковцем, а бухгалтером, чи це ідея іншої людини?

У природі є швидкості, вищі за швидкість світла; звідки взялася і для чого потрібна в науці константа "с"? У чому смисл рівняння Е=mc²? Що описує ця формула? Стикаючись із певною расою, я так звик до суцільної брехні і фальсифікації, що уже нутром чую їхні фіґлі-міґлі. Тож і тут, видається, традиційно.

Дякую! --Brandner (обговорення) 05:55, 4 листопада 2012 (UTC)

Всі питання, які ви задаєте, висвітлені, що краще, що гірше, у Вікіпедії. У різних місцях. Детальний розгляд вимагає знань із багатьох роділів фізики. Теорія відносності, звісно, священною коровою не є. Її аналізували й продовжують аналізувати. Наука спирається на принципи верифікації та фальсифікації. І фізика далеко ще не завершена наука. Експериментальних свідчень, що суперечили б теорії відносності нема. Щодо того, що Ейнштейн не був науковцем, гляньте на його статті. Якщо бухгалтер знає фізику й математику на такому рівні, то, мабуть, він фізик. Крім того, Енштейну належать і інші важливі наукові теорії, Нобелівську премію йому дали не за теорію відносності. Щодо конкретних запитань, їх багато. Виберу щось. Звідки взялася стала с - з рівнянь Максвела. Чи є швидкості, більші за швидкість світла - є, дивіться, наприклад, фазова швидкість, теорії відносності це не суперечить, важливішим за твердження про максимальну швидкість є принцип причинності. Яке значення формули Е=mc² - встановлює абсолютну шкалу енергій. --Дядько Ігор (обговорення) 06:58, 4 листопада 2012 (UTC)

Вибачте за втручання, але Якщо в певній ділянці простору виникло якесь збурення, наприклад, вибухнула наднова, ... то на інші точки простору ця подія зможе вплинути не раніше, ніж світло зможе подолати віддаль між точками. А як жеж тоді гравітація? вона жз розповсюджується швидше за світло чи я щось плутаю?--KuRaG (обговорення) 10:00, 4 листопада 2012 (UTC)

Ні, не швидше. З тією ж швидкістю за принципом причинності. Загалом, щодо розповсюдження гравітації експериментальних даних нема. Гравітонів ніхто не реєстрував. Тому те, що гравітація розповсюджується зі швидкістю світла є лише розумним припущенням. Далекодію сучасна фізика відкидає. В цьому суть загальної теорії відносності. Вона перевірена слабо, на відміну від спеціальної, яка вже добре перевірена. --Дядько Ігор (обговорення) 10:07, 4 листопада 2012 (UTC)

Дякую за увагу до мого питання. Я перепрошую, якщо відбираю Ваш час, проте кілька фізиків відмовились щось пояснювати, посилаючись на некомпетентність у цій царині. Безперечно, щоб розібратися, треба знати фізику і математику. Я боюся тепер, я б і не зрозумів кваліфікованого пояснення. Питання було про те, НА ПАЛЬЦЯХ, чи дійсно теорія відносності - це фізична закономірність (веривікована і беззаперечна) - чи це просто якась математична (чи світоглядна) ілюзія; або ж теорія, яку поки не спростували; або інтерпретація результатів дослідження, притягнення функції (чи системи рівнянь) до реальності, така собі інтерпретація. Мабуть, немає математичних праць, які заперечують цю теорію - я так Вас зрозумів. Бо Нобелівська премія - це, звичайно, авторитетний приз, однак, якщо брати премію миру, то її присудили у цьому році... Європейському Союзові. Авторитетно, що сказати. І теорія фотоефекту - вельми видатне досягнення, коли єврейські організації просто третирували членів комісії. Список його робіт дійсно вражає: Термодинаміка, броунівський рух, статистика, неконкретно-туманні міркування ні про що. Або ж - у співавторстві із справжніми ученими він "працює над виправленням фундаментальних помилок попередніх робіт своїх". Хм... дуже підозріла діяльність, яка мало скидається на якесь значиме відкриття. ІМХО. (Це я список тем його робіт переглядаю). А зважаючи на те, що пана Е. номінували на премію колеги цього самого ученого (Майкельсон і Міллікен, якщо не помиляюся)... багато висновків можна зробити. Комітет же кілька разів відмовився навіть розгядати його кандидатуру, поки тиск лоббі не став просто нестерпний. Здається, словечко замовляли навіть члени королівської родини. Маячня якась. І купа запитань і аналогій! Ось наприклад, мій дід був в'язнем Бухенвальду. До того був проїздом у Аушвіці. Якби його спитали, де знаходилися у тих таборах газові камери... Далі Ви мене зрозуміли ;)

Закон причинності - хіба це не просто логічний закон про причинно-наслідковий зв'язок? Хіба він - як я зрозумів - може заперечити існування швидкостей вищих за світло? Хіба цей зв'язок не порушується за умови істинності теорії відносності у певних випадках: один із близнюків - стає старшим за іншого і т.д. Якщо логічно подумати, то сама подорож у часі (а ефект близнюків - це і є своєрідна подорож у часі) порушує часово-просторову єдність. А саме: у часі одного із близнюків — другий у якийсь момент просто не існує? З точки зору третього спостерігача (мене з Вами, наприклад). Правильно? Адже так можна інтерпретувати t₁ > t₂? Тіло₁ перестає існувати в якийсь момент існування Тіла₂ ;) Слухаючи, як виступає Ганна Герман (інша представниця цього веселого народу), я починаю розуміти, що одночасно можуть існувати два істинні твердження! ;) Я жартую, звичайно ;) Може, тут мова йде про якісь математичні спрощення (наприклад, наближення до нуля все ж не є нулем і т.ін), що призводять до часових парадоксів? Однак, можливо є якесь матдослідження, яке говорить: "с" - це максимальна швидкість у просторі. Вищої швидкості не просто не виміряно - а її не може існувати. Я чув про швидкість поширення гравітаційних полів (здається так), які у мільйони разів перевищують "с". Правда, джерело надавторитетне - "Юний технік"... Тому я й питаю ФІЗИКА: ефекти з масою, часом, довжиною -- це дійсність, істинність - чи толком ніхто не знає, а тому, щоб білою вороною не виглядати, всі фізики погоджуються? Бо їм нема діла до такого далекого від їхніх інтересів феномена? Перепрошую, якщо я щось не так сказав, бо я дуже некомпетентний у фізиці. Дякую, за Ваш час! --Brandner (обговорення) 02:50, 5 листопада 2012 (UTC)

Теорія відносності — робоча конячка сучасної фізики. Їй понад сто років. Вона верифікована — за цей час були збудовані, наприклад, численні прискорювачі, що розганяють частинки майже до швидкості світла. Вони працюють так, як це передбачає теорія відносності. Ще приклади? Гамма-квант може народити електрон-позитнонну пару, тільки маючи достатню енергію, більшу за 2mc². Частинка, що рухається зі швидкістю, більшою за швидкість світла в середовищі, випромінює Черенковське випромінювання. Ще? Лоренц-фактор зумовлює вузьке випромінювання вперед у лазері на вільних електронах. Підтверджень море. Сучасні теорії в фізиці елементарних частинок будуються одразу в коваріантній формі, тобто теорія відносності виконується для них автоматично. --Дядько Ігор (обговорення) 08:53, 5 листопада 2012 (UTC)

Математичні праці, що намагаються заперечити теорію відносності, звісно, є. У світі багато людей, і серед них чимало євреїв, які бажали б потіснити Ейнштейна, і самим сісти на його місце. Часто вони надто слабкі й не розуміють навіть проблеми, заперечення йдуть не проти самої теорії відносності, а проти її популярного викладу, тут нема навіть розуміння, того навіщо Ейнштейн усе це зробив? Він не фантазував просто так, а намагався зняти реальну суперечність між двома поважними теоріями: законами Ньютона і рівняннями Максвела. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Метадослідження іншого нема. Це й є метадослідження. Ейнштейн постулював, що в природі існує гранична швидкість розповсюдження сигналу. Постулював. Є такий метод у науці: скажемо, що це так, і подивимося, що вийде. Якщо це розв'язує якусь проблему й не приводить до суперечностей, то це — крок уперед. Якщо допомагає в розв'язанні кількох — тим краще. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Принцип (не закон, як ви написали) причинності - це конкретне фізичне твердження, а не загальна філософська проблема - то окреме питання. В його основі дві речі - 1) сигнал може поширюватися тільки зі скінченною швидкістю, 2) тіло може подіяти на віддалене тільки через якогось посередника, якому потрібен час, щоб подолати віддаль між тілами. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Виправляння власних помилок — цілком нормальна діяльність для вченого. Вчений моделює світ, і ця модель завжди може не враховувати чого суттєвого. Ейнштейн не бог, як і всі решту. Особливо, враховуючи те, що в пізніші роки свого життя він працював над проблемами, які розв'язати не зміг. Це теж нормально. Багато з них і досі нерозв'язані. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Гравітаційні поля і швидкість їхнього розповсюдження. Я такого не чув. Ніхто гравітаційних хвиль ще не реєстрував — надто слабкі, хоча люди й намагаються, поки-що безуспішно. Тому твердження про швидкість розповсюдження цих хвиль є суцільною фантазією на порожньому місці. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Ефекти з довжиною і часом — реальні. Я сам на лабораторній роботі, ще студентом, міряв час життя мюона з релятивістською поправкою - це стандартна лаба для студентів. Ефекти з масою — питання термінології. Зараз від релятивістського перевизначення маси відмовилися. Однак, це не є суттєвим для теорії відносності. --Дядько Ігор (обговорення) 09:36, 5 листопада 2012 (UTC)

Дякую за розгорнуте роз'яснення! З повагою, --Brandner (обговорення) 16:09, 5 листопада 2012 (UTC)

Троши додав з рувікі до Черенковське випромінювання як на мене доречного тексту. Поправте якщо вважаєте за потрібне.--KuRaG (обговорення) 09:47, 5 листопада 2012 (UTC)

Вітаю!

Щойно бачив відео на тему: "Земля не обертається навколо Сонця". Звичайно, провокативну назву автор підібрав (для інтриги більше). Однак, все ж у світі є відносним. Автор говорив, що і Сонце і всі планети рухаються разом навколо певного центру у Галактиці (для спрощення він узяв лише Галактику, бо це науч.-поп). Отож, виходило (у його спрощенні), що Сонце рухається по овальній траекторії навколо центра Галактики, а планети здійснюють рухи таким чином, що вони рухаються навколо центра Галактики за спіралевидними траекторіями (бо Сонце викривляє їхній рух паралельно своєму еліптичному рухові за сонячною орбітою) таким чином - що вони ніби супроводжують Сонце, ніби воно "тягне" їх на мотузці за собою, як повітряні кульки на сильному вітрі, які хитаються туди-сюди. Тут питань нема, відео дуже наочне і все логічно. Питання ось у чім: чи орбіти планет (які, в цілому, рухаються майже в одній площині одна відносно одної), дійсно - ФАКТИЧНО - перпендикулярні орбіті обертання Сонця навколо уявного центра Галактики? Чи все ж вони у тій же площині, що і орбіта Сонця навколо центра Галактики? Тоді виходило б, що планети то обганяють Сонце, то повертаються у "кільватер" Сонця. У мене це відео ВКонтакті, я би поділився. Що саме мене здивувало: я вчився в аерокосмічній школі, отож добре пам'ятаю, що рух космічного тіла перпендикулярно площині обертання планет навколо Сонця (як нас учили завжди) - настільки ресурсо- (енергетично-) ємний, що, скажімо, космічні кораблі ніколи так літати не будуть, хіба лише для експерименту. Чому ресорсоємний - очевидно, через надвисоку швидкість руху планет, інерцію і т.д. Цікаво, як із точки зору фізики пояснюється, чому всі планети (крім однієї, Урану, здається) рухаються майже в одній ідеальній площині одна відносно одної? Логічно було б чекати різні кути нахилу орбіт! Чи я не прав?

Дякую! --Brandner (обговорення) 21:56, 6 листопада 2012 (UTC)

Площина обертання всіх планет близька до площини екліптики. Мабуть, це пояснюється процесом формування сонячної системи — первинна хмара закручувалася й сплющувалася при цьому. Місячна орбіта під кутом до площини екліптики. Якби вона лежала в площині екліптики — ми спостерігали б місячні затемнення набагато частіше. Під яким кутом площина екліптики до галактичної площини — я на знаю, але, мабуть, автори фільму перевірили. --Дядько Ігор (обговорення) 11:25, 7 листопада 2012 (UTC)

Електрична потужність

Добридень. Переклав дану статтю. Буду вдячний якщо вкажете або виправите огріхи.--KuRaG (обговорення) 10:56, 15 листопада 2012 (UTC)

Літературу перекладати не можна. Вона повинна бути мовою оригіналу. В українській мові жодних «електричних ланцюгів» нема. Є електричне коло. Струм усередині ЕРС - це що в оригіналі було? Росія вражає. Загалом, терміну такого, як «електрична потужність» нема. Це нездала калька з англійського Electric power. Electric power у нас називається електроенергією, а ця стаття мала б називатися Потужність електричного струму. А от терміни активна й реактивна потужність у нас є. Я бачив колись, що росіяни скалькували англійську статтю, коли намагався розібратися з нашими проблемами. У нас стаття електрична енергія ще до недавна була підміною терміну — замість електрики там була фізика, що є іншою темою. Я написав короткий вступ, щоб це виправити, але подальша переробка зупинилася. --Дядько Ігор (обговорення) 17:01, 15 листопада 2012 (UTC)

Позначення $I={\sqrt {(i,i)}}$ мені не відоме. В якій області таке зустрічається? Мається на увазі, мабуть, модуль комплексного числа, але записаний він дуже дивно. І в тому розділі багато таких позначень. Чому б не записати $I=|i|$, або, в крайньому випадку, $I={\sqrt {i\cdot i^{*}}}$? Дуже незвично. --Дядько Ігор (обговорення) 17:28, 15 листопада 2012 (UTC)

А я знайшов у en:Dot product#Functions: $(u,v)\equiv \langle u,v\rangle =\int _{a}^{b}u(x)v(x)dx$. З огляду на це, $I={\sqrt {(i,i)}}={\sqrt {\int _{0}^{t}i^{2}(t)dt}}$. У статті написано, що діюче значення струму, але там ще треба на час поділити: $I={\sqrt {{\frac {1}{t}}\int _{0}^{t}i^{2}(t)dt}}$, бо ж усереднення за часом. ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 21:40, 15 листопада 2012 (UTC)

В тому й біда, що можна тільки гадати. Звісно, воно переписано звідкись, де позначення визначені чітко. Відповідно, треба було б визначити й тут. Існує ще одна деталь. Електротехніки й фізики використовують різні позначення. Наприклад, фізик сприйматиме i як уявну одиницю, тому струм завжди позначатиме I, а електротехніки використовують для позначення комплексної одиниці символ j, що фізик читатиме як густину струму. Є така розбіжність. Це відомо, але, мабуть, не для постороннього читача, тому всі позначення обов'язково треба описувати словами. --Дядько Ігор (обговорення) 10:30, 16 листопада 2012 (UTC)

Ну там написано, що то вектори, але це все якось незрозуміло, якщо струм несинусоїдальний. Фраза «пасивна — ортогональна, тобто $~(i_{p},u)=0.$» натякає на скалярний добуток. От в англійців усе як у людей... ● Drundia [ˈd̪r̠ʲʊɲ̟ɟ̟ɐ] 11:59, 18 листопада 2012 (UTC)

Загалом, так. Треба шукати книжку, звідки формули списані, й переписати позначення. --Дядько Ігор (обговорення) 12:10, 18 листопада 2012 (UTC)

І ще одне загальне зауваження. Стаття написана у стилі підручника зі словами на кшталт «отримаємо». Ще не енциклопедичний стиль. Енциклопедичний стиль безособовий. --Дядько Ігор (обговорення) 17:33, 15 листопада 2012 (UTC)

Карла Вильяма

Здоров! Ви не зробити стаб про цього баксера, то мені складно перекладати з английського en:Carl Williams (boxer)--Many baks (обговорення) 00:45, 26 листопада 2012 (UTC)

Sorry. this boxer does not meet my criteria of notability. He is neither of international fame nor an Olympic medallist. --Дядько Ігор (обговорення) 06:52, 26 листопада 2012 (UTC)

Thank you--Many baks (обговорення) 12:48, 26 листопада 2012 (UTC)

Обговорення Вікіпедії:Проект:Популярність

Доброго дня! Дядьку Ігоре, я дуже довіряю вашому здоровому глуздові. Я тут пропоную новий розділ на головну. Що ви про це думаєте?--Kusluj (обговорення) 16:00, 26 листопада 2012 (UTC)

Дякую за відгук, нашкрябав пропозицію проекту. Невдача з інкубатором нічого мене не навчила--Kusluj (обговорення) 08:46, 29 листопада 2012 (UTC)

Баскетболісти

Вітаю. Для них існує спеціальний шаблон, якщо забули. --Lexusuns (обговорення) 11:57, 4 грудня 2012 (UTC)

Абсолютно згоден. Але моя програма не вміє ним користуватися, а оскільки наші любителі баскетболу не роблять свою роботу, я роблю як умію. Більше того, я так само зроблю ще й футболістів-олімпійців. Хочете перероблювати, будь-ласка. Я залишив ці два види спорту на останок. --Дядько Ігор (обговорення) 12:02, 4 грудня 2012 (UTC)

Місяць Буковини №2

   Вітаю! Запрошую вас взяти участь у тематичному Місяці Буковини!

Доброго дня, Дядько Ігор!

Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного Місяця Буковини «Місяць Буковини №2», що проходитиме у період з 17 грудня 2012 року по 6 січня 2013 року.

Головна мета — написання статей про регіон та покращення вже наявних. Просимо Вас ознайомитися з запропонованим списком статей до створення та покращення і, якщо знайдете щось для себе, — долучайтесь!

До тематичного тижня…

— Шиманський ^હાય! 13:33, 15 грудня 2012 (UTC)

Статті без джерел

Вітаю! Ваш внесок у Вікіпедію дуже цінний, проте у деяких зі статей, створених вами, не вказано жодних джерел. Пам'ятайте, що матеріал без посилань на авторитетні джерела і який неможливо верифікувати, може бути підданний сумніву та вилучений:

1. Компенсований напівпровідник
2. Питомий електричний заряд
3. Ворона (Коломийський район)
4. Бістабільність
5. Сідлова точка
6. Баріонний заряд
7. Частинка
8. Ab initio
9. Рівняння теплопровідності
10. Електрон-фононна взаємодія
11. Бовшів
12. Вікторів
13. Стаїще
14. Фазова діаграма
15. Потрійна точка
16. Резонансний тунельний діод
17. Тунельний діод
18. Ліквідус
19. Співвідношення Клаузіуса — Клапейрона
20. Рожнів
21. Олімпійські види спорту
22. Спринт
23. Колінці
24. Розподіл Коші
25. Крива (Тячівський район)
26. Березово
27. Закон Дебая
28. Великий Раковець
29. Релятивістський ефект
30. Модель теплоємності Ейнштейна
31. Теплоємність електронного газу
32. Фактор Дебая — Валлера
33. Британська імперія
34. Брусниця (село)
35. Дихтинець
36. Суб'єкт (філософія)
37. Сер (титул)
38. Формула лінзи
39. Вороньки (Бобровицький район)
40. Миколаїв (Бобровицький район)
41. Фусекі
42. Астахова Поліна Григорівна
43. Su
44. Функція Гріна
45. Нульовий стан квантової системи
46. Фок Володимир Олександрович
47. Множник
48. Трифазний струм
49. Від'ємник
50. Система Макмагона
51. Плеймейкер
52. Час Планка
53. Роджер Іберт
54. Джерело струму
55. Густина потоку частинок
56. Свобода волі
57. Турищева Людмила Іванівна
58. Сидяк Віктор Олександрович
59. Стрибкова провідність
60. Абсолютна система відліку
61. Енергія вакууму
62. Критерій Ліндеманна
63. Гальмівне випромінювання
64. Радіолокація
65. Циркуляція векторного поля
66. Гіперреальність
67. Колективізм
68. Закон сполучених посудин
69. Імперія Маур'їв
70. Капіла
71. Напівпровідниковий детектор
72. Фазова траєкторія
73. Метод невизначених множників
74. Відьядхар Сураджпрасад Найпол
75. Поштова листівка
76. Футбольна ліга Англії 1895—1896
77. Футбольна ліга Англії 1896—1897
78. Футбольна ліга Англії 1897—1898
79. Футбольна ліга Англії 1898—1899
80. Футбольна ліга Англії 1899—1900
81. Футбольна ліга Англії 1900—1901
82. Футбольна ліга Англії 1901—1902
83. Футбольна ліга Англії 1902—1903
84. Футбольна ліга Англії 1903—1904
85. Футбольна ліга Англії 1904—1905
86. Футбольна ліга Англії 1905—1906
87. Футбольна ліга Англії 1906—1907
88. Футбольна ліга Англії 1907—1908
89. Футбольна ліга Англії 1908—1909
90. Футбольна ліга Англії 1909—1910
91. Футбольна ліга Англії 1910—1911
92. Футбольна ліга Англії 1911—1912
93. Футбольна ліга Англії 1912—1913
94. Футбольна ліга Англії 1913—1914
95. Футбольна ліга Англії 1914—1915
96. Футбольна ліга Англії 1919—1920
97. Гетеродин
98. Футбольна ліга Англії 1920—1921
99. Футбольна ліга Англії 1921—1922
100. Футбольна ліга Англії 1922—1923
101. Футбольна ліга Англії 1923—1924
102. Футбольна ліга Англії 1924—1925
103. Футбольна ліга Англії 1925—1926
104. Футбольна ліга Англії 1926—1927
105. Керлінг
106. Футбольна ліга Англії 1927—1928
107. Футбольна ліга Англії 1928—1929
108. Футбольна ліга Англії 1929—1930
109. Футбольна ліга Англії 1931—1932
110. Футбольна ліга Англії 1932—1933
111. Футбольна ліга Англії 1934—1935
112. Стрибки з трампліна
113. Футбольна ліга Англії 1935—1936
114. Футбольна ліга Англії 1936—1937
115. Футбольна ліга Англії 1937—1938
116. Футбольна ліга Англії 1938—1939
117. Футбольна ліга Англії 1946—1947
118. Футбольна ліга Англії 1947—1948
119. Лижне двоборство
120. Санний спорт
121. Футбольна ліга Англії 1948—1949
122. Гірськолижний спорт
123. Гігантський слалом
124. Швидкісний спуск
125. Футбольна ліга Англії 1949—1950
126. Шорт-трек
127. Лижні перегони
128. Футбольна ліга Англії 1950—1951
129. Футбольна ліга Англії 1951—1952
130. Фристайл
131. Футбольна ліга Англії 1952—1953
132. Футбольна ліга Англії 1953—1954
133. Футбольна ліга Англії 1955—1956
134. Могул
135. Скікрос
136. Лижна повітряна акробатика
137. Футбольна ліга Англії 1956—1957
138. Футбольна ліга Англії 1957—1958
139. Футбольна ліга Англії 1958—1959
140. Футбольна ліга Англії 1959—1960
141. Футбольна ліга Англії 1960—1961
142. Футбольна ліга Англії 1961—1962
143. Футбольна ліга Англії 1962—1963
144. Футбольна ліга Англії 1963—1964
145. Футбольна ліга Англії 1964—1965
146. Футбольна ліга Англії 1965—1966
147. Футбольна ліга Англії 1966—1967
148. Футбольна ліга Англії 1967—1968
149. Універсалії
150. Удар
151. Кореляційна функція
152. Скалярне поле
153. Доріс Дей
154. Новітня історія
155. Взаємодія
156. Хімічна фізика
157. Ковкість
158. G-парність
159. Шар F іоносфери
160. Чемпіонат світу з біатлону
161. Позитивне право
162. Зінгшпіль
163. Метрична конвенція
164. Френсіс Пресервед Лівенворт
165. Гідротермальне джерело
166. Лазер на вільних електронах
167. Ондулятор
168. Котушка Гельмгольца
169. Флуоресцентна мікроскопія
170. Колапс хвильової функції
171. Фемтометр
172. Група 7 періодичної системи елементів
173. Група 11 періодичної системи елементів
174. Група 14 періодичної системи елементів
175. Група 3 періодичної системи елементів
176. Швейцарія на Олімпійських іграх

Зауважте, що, можливо, деякі статті вже мають джерела, проте шаблон {{без джерел}} був залишений випадково у статті. У такому випадку достатньо просто вилучити вказаний шаблон зі статті. --DixonDBot (обговорення) 15:26, 15 грудня 2012 (UTC)

Запрошення до участі у тижні статей, яких не вистачає УкрВікі

   Запрошення взяти участь у Тижні статей, яких не вистачає УкрВікі

Доброго дня, Дядько Ігор!

Запрошуємо Вас долучитися до проведення тематичного тижня «статей, яких не вистачає УкрВікі», що проходитиме з 7 січня по 31 січня 2013 року.

Тиждень передбачає створення та поліпшення статей. Приєднуйтесь!

До тематичного тижня…

--KuRaG (обговорення) 10:37, 21 грудня 2012 (UTC)

Посилання на роки

Доброго дня, а нащо Ви прибираєте посилання на роки? Чи це десь обговорювалося, чи щось змінилося у політиці роботи із роками та сторіччями? --Egor2b (обговорення) 11:37, 28 грудня 2012 (UTC)

Прибираю тільки там, де вони помилкові. Можливо, ще зайві (поруч є), або неакуратні. Вкажіть, де. --Дядько Ігор (обговорення) 08:40, 29 грудня 2012 (UTC)

Ок, зрозумів, дякую. Зіткнувся у статті Бабина могила. Я так розумію, що там питання в тому це роки, чи десятиріччя. --Egor2b (обговорення) 19:52, 29 грудня 2012 (UTC)

Пропозиції щодо зміни процедури номінації добрих статей

Доброго дня!

Хто куди, а я знову з пропозиціями. Сильно не сваріть :)

Можливо, вас зацікавить--Kusluj (обговорення) 08:00, 2 січня 2013 (UTC)

Дискусія про струну

Доброго дня! Мене зацікавила тема і я переклав статтю з російської. Оськільки я російськомовна людина і українську лиже вчу, то можуть траплятися помилки перекладу. Якщо є трохи часу, то прошу прочитати цю статтю, та виправити стилістичні помилки, які знайдете. Дуже дуже дякуватиму! --Ґієї (обговорення) 11:48, 8 січня 2013 (UTC)

Я гляну дещо пізніше. --Дядько Ігор (обговорення) 11:51, 8 січня 2013 (UTC)