Оге Нільс Бор

|Розпис= |зображення_розмір розпису= |Знамениті учні= |Ім'я= |Вчене звання= |Вчена ступінь=

Оге Нільс Бор
Aage Niels Bohr
Нільс Бор, 1955 рік Нільс Бор, 1955 рік
Псевдоніми	James Baker
Народився	19 червня 1922(1922-06-19) Копенгаген, Данія
Помер	8 вересня 2009(2009-09-08) (87 років) Копенгаген, Данія
Поховання	Mariebjerg Cemeteryd
Місце проживання	Копенгаген
Країна	Данія
Діяльність	фізик, педагог, фізик-ядерник
Alma mater	Університет Копенгагена
Галузь	ядерна фізика
Заклад	Інститут Нільса Бора Копенгагенський університет НОРДІТА
Посада	професор
Науковий керівник	Нільс Бор
Вчителі	Нільс Бор
Членство	Леопольдина Шведська королівська академія наук Папська академія наук Національна академія наук США Польська академія наук Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки:	один з авторів колективної моделі ядра
Рід	Bohr familyd
Батько	Нільс Бор
Мати	Margrethe Nörlundd
Брати, сестри	Ernest Bohrd Erik Bohrd Hans Bohrd
У шлюбі з	Marietta Sofferd
Діти	Томас Борd
Нагороди	премія «Атоми для миру» медаль Джона Прайса Ветеріллаd (1974) медаль і премія Резерфорда (1972) премія Денні Гайнемана з математичної фізики (1960) honorary doctor of the Peking Universityd (1985) H. C. Ørsted Medald (1970) медаль Оле Ремераd (1976)
Висловлювання у Вікіцитатах  Оге Нільс Бор у Вікісховищі

Оге Нільс Бор (дан. Aage Niels Bohr; 19 червня 1922, Копенгаген, Данія — 8 вересня 2009, там само) — данський фізик. Член Данської королівської академії наук (1955), низки інших академій світу. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1975).

Біографія

Оге Бор народився в Копенгагені в сім'ї Маргарет і Нільса Бора, був їх четвертою дитиною. Вирісши серед таких фізиків, як Вольфганг Паулі і Вернер Гейзенберг, він також став захоплюватися фізикою. У 1940, через кілька місяців після окупації Данії, Оге Бор вступив в Копенгагенський університет і незабаром став асистувати батькові при написанні статей та листів. У жовтні 1943 силами Опору був переправлений разом з батьком на човні до Швеції, а звідти на бомбардувальнику в Англію. Як асистент Нільса Бора, брав участь у роботі над атомним проектом, в 1944 - 1945 був співробітником Лос-Аламоської національної лабораторії.

У серпні 1945 Оге Бор повернувся в Данію і продовжив навчання, через рік отримавши ступінь магістра. 1946 він став співробітником Інституту теоретичної фізики (Інститут Нільса Бора), проходив стажування в Принстонському і Колумбійському університетах (з січня 1949 по серпень 1950, під керівництвом Ісидора Рабі). Там він познайомився з Джеймсом Рейнуотером і Беном Моттельсоном, з яким продовжив співпрацю після повернення до Копенгагена. Їх спільна робота дозволила розвинути на початку 1950-х років так звану колективну (узагальнену) модель ядра. У 1958 разом Д. Пайнс вони запропонували так звану надтекучої модель ядра, розглянувши можливість існування надтекучості адронів у ядрах. Надалі Бор і Моттельсоном працювали над узагальненням знань про структуру ядра у вигляді монографії, перший том якої «одночастковий рух» вийшов у 1969, другий том — «Деформації ядра» — в 1975. Робота Оге Бора в області теорії ядра послужила приводом для вручення Нобелівської премії з фізики за 1975 "За відкриття взаємозв'язку між колективним рухом і рухом окремої частинки в атомному ядрі і розвиток теорії будови атомного ядра, що базується на цієї взаємозв'язку " (Спільно з Моттельсоном і Рейнуотером).

Одночасно з роботою в Інституті Оге Бор викладав у Копенгагенському університеті, з 1956 — у званні професора. Після смерті Нільса Бора в 1962 очолив Інститут і був його директором до 1970. З 1957 Оге Бор входив до керівництва Інституту теоретичної атомної фізики (Nordisk Institut for Teoretisk Atomfysik, НОРДІТА), в 1975 - 1981 був його директором. В останні роки життя він сконцентрувався на викладацькій діяльності.

У 1950 Оге Бор одружився з Марієттою Соффер, від якої мав чотирьох дітей. Після її смерті він одружився вдруге (у 1981) на Бенте Мейер Шарфф.

Нагороди

• Медаль папи Пія XI (1963)
• Премія «Атом для світу» (1969)
• Медаль імені X. Ерстеда (1970)
• Медаль імені Е. Резерфорда Лондонського фізичного товариства (1972)
• Нобелівська премія з фізики (1975)
• Медаль імені О. Ремер (1976)

Публікації

• Бор О., Моттельсон Б. Структура атомного ядра. — М. : Мир, 1971–1977. — 456+664 с.
• Бор О. О структуре атомных ядер // УФН. — 1958. — Т. 65, вип. 7.  — переклад статті в журналі «Fys. Tidsskr.», V. 54, p. 1 (1956).
• Бор О. Вращательное движение в ядрах // УФН. — 1976. — Т. 120, вип. 12.  — переклад Нобелівської лекції, прочитаної в Стокгольмі 11 грудня 1975.

Література

• A. Bohr. Autobiography (1975). The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |Datepublished= (довідка)
• О. Бор // Ю. А. Храмов. Фізики: Біографічний довідник. — М.: Наука, 1983. — С. 40-41.
• Некролог. Daily Telegraph. 10 вересня 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 20 жовтня 2009.
• B. Mottelson, O. Ulfbeck. Aage Niels Bohr // Physics Today. — 2010. — № 11. — С. 59.

Посилання

• Бор // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Інформація з сайту Нобелівського комітету. The Nobel Foundation. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 2009-10 - 20.