Сумлінність
Сумлінність — властивість[прим. 1] за значенням сумлінний.[прим. 2][1] Це якість риси особистості, яка полягає в тому, щоб бути ретельним або старанним. Виражає ступінь свідомого контролю з боку суб'єкта над своєю поведінкою і діяльністю, самовладанням, наполегливістю, організованістю, дисциплінованістю, відповідальністю, а також ретельністю, точністю у роботі, спрямованістю на завдання;[2] описує ступінь самовладання (самоконтролю), точності та цілеспрямованості, що притаманні людині.[3]
Сумлінність вважається основоположною рисою та незалежним фактором у багатьох моделях особистості, включно з моделлю «Великої п'ятірки».[4] Сумлінність є однією з п'яти рис як «Великої п'ятірки» (також званої моделлю п'яти факторів або П'ятифакторною моделлю), так і моделі особистості HEXACO, і є аспектом того, що традиційно називають характером. Сумлінність є рисою особистості, яку пов'язують із самодисципліною, акуратністю та амбіціями.[5] Сумлінність відображає певну кількість цілей, на які людина звертає свою увагу.[6] Це схильність бути організованим, відповідальним та працьовитим.[4] Сумлінність проявляється в таких характерних рисах поведінки, як акуратність, систематичність, обережність, ретельність і обдуманість (схильність до ретельного обмірковування, перш ніж діяти).[7] Сумлінні люди, як правило, працьовиті та надійні. Хоча ця риса пов'язана з характеристиками, які зазвичай сприймаються як позитивні, люди, які мають дуже високі оцінки за цією шкалою, в крайньому варіанті вони також можуть бути «трудоголіками»,[8][9] перфекціоністами та компульсивними у своїй поведінці.[9] Прямий кореляційний зв'язок означає, що чим більш сумлінно людина виконує діяльність, тим більш успішною стає. Високі бали за шкалою сумлінності свідчать про розсудливість та відповідальне ставлення до діяльності, а низькі — про недостатню мотивацію та слабке розуміння життєвих цілей.[10] Люди з низькими показниками за шкалою сумлінності, як правило, розслаблені, менш цілеспрямовані та менш націлені на успіх (менш керовані успіхом); дуже низькі показники також вказують на більшу ймовірність участі в антисоціальній та злочинній поведінці.[11]
«Велика п'ятірка» факторів може по-різному називатися в дослідженнях, але загальний зміст моделі є досить стабільним.[8] Йдеться про наступні параметри особистості: негативна емоційність (або нейротизм), екстраверсія, відкритість досвіду, готовність до співпраці, сумлінність.[8] Це універсальні та найбільш загальні характеристики, які дозволяють зберігати найбільш повну інформацію про особливості людини.[10] Параметр сумлінності виражає міру цілеспрямованості та свідомого контролю суб'єктом своєї поведінки і діяльності.[8]
У структурі особистісного опитувальника NEO Pi-R, розробленого Коста і Маккре,[12] який заснований на моделі «Великої п'ятірки», сумлінність має шість аспектів: компетентність, порядок, обов'язковість, прагнення до досягнення, самодисципліна та обдуманість. NEO PI-R Коста і Маккре та NEO-IPIP Голдберга[13] — два з багатьох особистісних тестів, які оцінюють ці риси.
Сумлінність також з'являється в інших моделях особистості, наприклад, в опитувальнику опису темпераменту і характеру Клонінгера, де вона пов'язана як з цілеспрямованістю, так і з наполегливістю.[14]
Інші риси особистості ((низька) екстраверсія, (висока) доброзичливість, (низька) відкритість і (низький) нейротизм) пов'язані з високою сумлінністю, а також контролем імпульсів. Низька сумлінність пов'язана з нездатністю мотивувати себе на виконання завдань, які хочеться виконати.[15] Риси сумлінності включені в фактори «правило-свідомість» і «перфекціонізм» у тесті 16-факторного особистісного опитувальника Р.Кеттела. Сумлінність негативно асоціюється з імпульсивним пошуком відчуттів у моделі п'яти альтернативних факторів особистості Цукермана.
Відповідно до теорії психіатра та невролога Рафаеля Бонеллі, сумлінність — це функціональне прагнення до досконалості, тоді як перфекціонізм — це дисфункціональне прагнення досконалості. Психодинамічна різниця між сумлінністю та перфекціонізмом полягає в тому, що перша внутрішньо мотивована як здорове прагнення, а друга — зовнішньо. Чим більше страху, тим вищий фактор нейротизму і тим більше зовнішня мотивація.[3]
Риси особистості — це якості, які роблять людину своєрідною та описують стійкі моделі поведінки. У психології теорія рис — це підхід до вивчення людської особистості. Риси, пов'язані з сумлінністю, часто оцінюються за допомогою тестів на доброчесність, які різні корпорації пропонують потенційним працівникам.
Серед п'яти головних особистісних факторів самооцінка сумлінності є найкращим прогностичним показником управлінської оцінки успішності роботи.[16] Сумлінні люди краще оцінюються їх тренерами в психологічних дослідженнях, мають об'єктивно кращий результат на роботі, демонструють кращу поведінку в команді, показують більш високу продуктивність і кращі лідерські якості. Вони більш мотивовані, коли ставлять цілі, дивляться на майбутнє більш розсудливо та діють більш обдумано та ефективно.[3]
З дорослішанням сумлінність зростає.[16] Для дітей з високим інтелектом у дослідженні Термана (Льюїс Медісон Терман, американський психолог) низька сумлінність була фактором ризику ранньої смерті.[16]
Сумлінність і екстраверсія є ключовими рисами особистості, які впливають на продуктивність групи.
- ↑ Властивість — «якість, ознака, характерні для кого-, чого-небудь».
Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Властивість - ↑ Сумлінний — «Який чесно, старанно, ретельно виконує свої обов'язки; добросовісний».
Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Сумлінний
- ↑ Сумлінність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Максименко Н.Л. Соціально-комунікативний потенціал ІТ-фахівця: індивідуально-психологічні і демографічні предиктори // Збірник наукових праць «Теорія і практика сучасної психології» — наукове фахове видання, засноване Класичним приватним університетом у 2010 році. ISSN 2663-6026 (Print), 2663-6034 (Online) (стор.: 72) Доступ[недоступне посилання]
- ↑ а б в Raphael M. Bonelli: Perfektionismus: Wenn das Soll zum Muss wird. Pattloch-Verlag, München 2014, ISBN 978-3-629-13056-3, S. 62 ff.
- ↑ а б Ольга Верхогляд. Зв'язок між особистістю та рівнем зарплати | 10 липня 2019 | Київська школа економіки
- ↑ Крістіан Джаррет. Як в'язниця змінює особистість людини. | 11 травня 2018 | BBC Future
- ↑ Яцура В.В., Жук О.П. Менеджмент: Навчальний посібник. — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 444с. ISBN 978-966-613-556-1 (стор.: 228)
- ↑ Thompson, E.R. (October 2008). "Development and Validation of an International English Big-Five Mini-Markers". Personality and Individual Differences. 45 (6): 542–548. DOI:10.1016/j.paid.2008.06.013
- ↑ а б в г Столяренко О.Б. Психологія особистості. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2012. — 280 с. ISBN 978-611-01-0322-0 (стор.: 162-166)
- ↑ а б Carter, Nathan L.; Guan, Li; Maples, Jessica L.; Williamson, Rachel L.; Miller, Joshua D. (2015). "The downsides of extreme conscientiousness for psychological wellbeing: The role of obsessive compulsive tendencies". Journal of Personality. 84 (4): 510–522. DOI:10.1111/jopy.12177. PMID 25858019
- ↑ а б 1.2. Професійна відповідальність: сутність та структура | Науковий портал | Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
- ↑ Ozer, D. J.; Benet-Martínez, V. (2006). "Personality and the prediction of consequential outcomes". Annual Review of Psychology. 57: 401–421. DOI:10.1146/annurev.psych.57.102904.190127. PMID 16318601
- ↑ Costa, P.T. et McCrae, R.R, Revised NEO Personality Inventory (NEO-PI-R) and NEO Five-Factor Inventory (NEO-FFI) manual, Odessa, FL: Psychological Assessment Resources, 1992
- ↑ International Personality Item Pool. ipip.ori.org.
- ↑ De Fruyt, F.; Van De Wiele, L.; Van Heeringen, C. (2000). "Cloninger's Psychobiological Model of Temperament and Character and the Five-Factor Model of Personality". Personality and Individual Differences. 29 (3): 441–452. doi:10.1016/S0191-8869(99)00204-4
- ↑ Costa, P.T.; McCrae, R.R. (1992). NEO personality Inventory professional manual. Odessa, Fla.: Psychological Assessment Resources.
- ↑ а б в Jens B. Asendorpf, Franz J. Neyer: Psychologie der Persönlichkeit. Springer; Auflage: 5., vollst. überarb. Aufl. 2012 (27. November 2012). ISBN 978-3-642-30263-3. (стор.: 170, 317, 330)