Теорема Громова про групи поліноміального зростання
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Алгебрична структура → Теорія груп Теорія груп |
---|
|
|
Теоре́ма Гро́мова про гру́пи поліноміа́льного зроста́ння стверджує, що всі скінченнопороджені групи поліноміального зростання майже нільпотентні, тобто мають нільпотентну підгрупу скінченного індексу.
Теорему довів Громов 1981 року[1]. У тій самій статті вводиться так звана збіжність за Громовом — Гаусдорфом. Доведення суттєво використовує так звану альтернативу Тітса .
- Теорема залишається істинною, якщо ступінь зростання групи [2].
- Якщо для групи існує многочлен такий, що для будь-кого існує система твірних така, що
- то майже нільпотентна і зокрема має поліноміальне зростання[3].
- ↑ M. Gromov, Groups of Polynomial growth and Expanding Maps, Publications mathematiques I.H.É.S., 53, 1981 [Архівовано 2016-11-29 у Wayback Machine.]
- ↑ Yehuda Shalom, Terence Tao, A finitary version of Gromov's polynomial growth theorem Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Emmanuel Breuillard, Ben Green, Terence Tao, The structure of approximate groups. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2018. Процитовано 29 серпня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)