Перейти до вмісту

Церква святого архистратига Михаїла (Печорна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква святого архистратига Михаїла (Печорна)

Типцерква
Країна Україна
РозташуванняПечорна
КонфесіяУГКЦ
Будівництво1909

CMNS: Церква святого архистратига Михаїла у Вікісховищі

Церква святого архистратига Михаїла в Печорні — парафія і храм греко-католицької громади Заліщицького деканату Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви в селі Печорна Чортківського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

Перша письмова згадка про церкву в Печорні датується 1720 роком. Це була дерев'яна церква Святого Михаїла Архангела, покрита соломою, збудована і освячена в 1720 році. Нову дерев'яну церкву спорудили в 1775 році.

Весною 1905 року згоріла дерев'яна церквиця. Упродовж 1906—1909 років тривало будівництво нової мурованої церкви, яку покрили бляхою. Храм збудували за проєктом одного з архітекторів бюрю Василя Нагірного.

У роки Першої світової війни церкву закрили. Місцеві люди ходили до храму в Заліщики. У 1946 році парафію і храм переведено у підпорядкування Московського патріархату. Упродовж 1961—1977 роках церква була недіючою. Її закрила державна влада. Віруючі відвідували храми у селах Зелений Гай і Лука Городенківського району, що на Івано-Франківщині. На третій день Великодніх свят 1977 року о. Іван Сінятович відправив першу Службу Божу від часу закриття храму. Парафія і храм знову належали РПЦ.

Парафія і храм у 1990 році повернулися в лоно УГКЦ. Упродовж 2005—2006 роках зробили капітальний ремонт. Група художників з Тернополя під керівництвом Бориса Рудого виконала художні роботи всередині храму.

У 2008 році реставрували дзвіницю. Усі ремонтні роботи здійснено за кошти парафіян.

При парафії діють: спільнота «Матері в молитві», братство «Апостольство молитви», церковне братство і сестринство.

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Іван Явницький,
  • о. Андрій Слоненський,
  • о. Іван Разовський,
  • о. Дмитро Валявський,
  • о. Семен Стрельбіцький,
  • о. Микола Левіцький,
  • о. Іван Подгорецький,
  • о. Ісакій Бошкевич,
  • о. Йосиф де Росткович,
  • о. Климентій Глинський,
  • о. Віктор де Лодзя Росткович,
  • о. Віктор Росткович,
  • о. Олександр Рудснський (1913—?),
  • о. Володимир Руденський,
  • о. Дмитро Кваснюк (1959—1961),
  • о. Іван Сінятович,
  • о. Володимир Отчич (1984—1990),
  • о. Віталій Масловський (1990—1992),
  • о. Василь Повшок (1992—1995),
  • о. Олег Винницький (17 квітня 1995 — березень 2020).

Джерела

[ред. | ред. код]