Перейти до вмісту

58-ма окрема мотопіхотна бригада (Україна)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з 58-ма окрема мотопіхотна бригада (ЗСУ))
58-ма окрема мотопіхотна бригада
Нарукавний знак бригади
Засновано16 лютого 2015
Країна Україна
Вид Сухопутні війська
Тип Механізовані війська
У складіОперативне командування «Північ» ОК «Північ»
Пункт базуванняСумська область
м. Конотоп
Оборонецьгетьман
Іван Виговський
Гасло«Разом до перемоги!»
лат. Simul ad Victoriam
Війни/битвиВійна на сході України

Російське вторгнення в Україну (2022)

Нагороди
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Командування
Поточний
командувач		полковник
Шевчук Руслан
Знаки розрізнення
Польовий нарукавний знак
Медіафайли на Вікісховищі

58-ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського (58 ОМПБр, в/ч А1376, пп В0425) — військове з'єднання мотопіхотних військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю у бригаду. Базується у м. Конотоп Сумської області. Входить до складу ОК «Північ».

Бригада була сформована вже після початку російської агресії, навесні 2015 року. До її складу увійшли три батальйони, які також були сформовані вже після початку війни: 13-й, 15-й та 16-й мотопіхотні. В 2016 році воювала під Авдіївкою, в 2017 — на Бахмутці.

Бригада носить почесну назву на честь Івана Виговського — Гетьмана Війська Запорозького.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

В кінці лютого 2014 року Росія розпочала військову агресію проти України, вторгшись до Криму та анексувавши його. В Україні почалася часткова мобілізація.

Докладніше: Хвилі мобілізації в Україні (2014—2015)

13 квітня 2014 року розпочалися бойові дії війни на сході, після захоплення Слов'янська Донецької області російськими диверсійними загонами під командуванням Ігоря Гіркіна. 30 квітня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов доручив керівникам обласних адміністрацій почати створення батальйонів територіальної оборони в кожній області України. Влітку українські війська вели бої на російсько-українському кордоні, під Донецьком, Луганськом, та на Приазов'ї, ізолюючи угруповання бойовиків від постачання з Росії та розсікаючи утримувані ними території. Після втручання регулярної російської армії, українські сили зазнали низку поразок і були змушені відійти з-під Луганська, Іловайська та Новоазовська.

У січні—лютому 2015 року українська армія зазнала поразки у Донецькому аеропорті і в Дебальцевому, але змогла відтіснити сили окупаційних корпусів від Маріуполя у боях за Широкине.

Створення

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Військове телебачення. 58-ма ОМПБр. Два роки війни

58-ма бригада почала своє формування 16 лютого 2015 року згідно спільної директиви Міністерства оборони України та Генерального штабу від 8 грудня 2014 року.[1][2]

З квітня 2015 року склад бригади поповнили 13-й,[3] 15-й[4][5] та 16-й мотопіхотні батальйони, які брали участь у літніх боях на сході України.

З лютого 2016 року бригада виконувала завдання на Донецькому напрямку: Авдіївка та Ясинуватський район. Вона прикривала 30 кілометрів фронту в районі Авдіївської промзони та Верхньоторецького.[6]

У липні 2017 року 58-ма бригада замінила 93-тю бригаду на позиціях в районі Бахмутської траси.

4 квітня 2018 року бригада, після дев'ятимісячного перебування в зоні бойових дій, повернулася у Конотоп.[7]

З 28 вересня по 7 жовтня 2018 року на базі бригади було проведено широкомасштабне навчання 117-ї Сумської бригади територіальної оборони з практичним призовом військовозобов'язаних.[8]

6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь гетьмана Івана Виговського.[9]

Російське вторгнення 2022 року

[ред. | ред. код]

На серпень 2022 року вела бої у Бахмуті.[10]

На 11 листопада 2023 року вели бойові дії під селом Новодонецьке в Донецькій області проти 37-ї окремої мотострілецької бригади.[11]

Структура

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Оснащення

[ред. | ред. код]

Втрати

[ред. | ред. код]
Докладніше: Втрати 58-ї окремої мотопіхотної бригади
  • 14 січня 2016 — солдат Горбан Дмитро Ілліч[19]
  • 9 березня 2016 — старший лейтенант Орел Юрій Анатолійович, Красногорівка[20]
  • 28 березня 2016 — старший солдат Горік Юрій Михайлович, Авдіївка[21]
  • 24 квітня 2016 — солдат Креховецький Михайло Михайлович
  • 9 травня 2016 — солдат Кравченко Олександр Вікторович, с. Новоселівка Друга, Ясинуватський район, Донецька область[22]
  • 22 травня 2016 — капітан Дзундза Володимир Святославович, с. Широкий, Станично-Луганський район, Луганська область[23]
  • 3 липня 2016 — молодший сержант Лисенко Сергій Сергійович[24]
  • 12 липня 2016 — солдат Яценко Юрій Вікторович, бої за Авдіївку[25]
  • 19 липня 2017 — молодший сержант Детинченко Роман Сергійович, смт. Новотошківське, Луганська область[22]
  • 19 липня 2017 — старший солдат Конюша Руслан Сергійович, смт. Новотошківське, Луганська область[22]
  • 19 липня 2017 — старший солдат Тимофієв Ілля Миколайович, смт. Новотошківське, Луганська область[22]
  • 28 липня 2016 — солдат Дзюба Володимир Павлович, Тарасівка, Костянтинівський район[26]
  • 29 липня 2016 — прапорщик Нечипоренко Роман Володимирович, смт. Очеретине, Ясинуватський район[22]
  • 14 грудня 2017 — молодший сержант Терещенко Олександр Іванович, Новоайдарський район[27]
  • 24 грудня 2017 — підполковник Ширков Сергій Іванович[28]
  • 9 вересня 2018 — старший солдат Владислав Карпун[29]
  • 26 лютого 2020 — старший солдат Гринь Дмитро Володимирович[30]

2022

[ред. | ред. код]

2023

[ред. | ред. код]
  • 9 лютого 2023 — Олексій Борис, молодший лейтенант.[40]
  • 4 квітня; солдат Водала-Топішко Валентина Василівна
  • 30 квітня 2023 — Кравченко Олег Олександрович, солдат. Помер в міській клінічній лікарні Дніпра.[41]
  • 14 липня 2022 — Роман Миколайович Барабаш. Загинув під Клиновим Донецької області.[42]
  • 6 жовтня 2023 — Великий Віталій Володимирович, сержант, командир стрілецького відділення. Загинув в районі селища Золота Нива Волноваського району Донецької області.[43]
  • 10 жовтня; солдат Сік Роман Володимирович
  • 31 жовтня 2023 - Панасюк Михайло Сергійович, бойовий медик. Загинув поблизу населеного пункту Новодонецьке Волноваського району Донецької області.
  • 1 листопада 2023 — Васецький Олександр Іванович, солдат, гранатометник. Загинув в районі села Павлівка Волноваського району Донецької області.[44]
  • 21 листопада 2023 — Губренко Юрій Володимирович, сержант, оператор. Загинув в районі села Павлівка Волноваського району Донецької області.[45]
  • 31 жовтня 2023 — Семенюк Олег Миколайович, штаб-сержант. Героїчно загинув в результаті інтенсивного вогневого впливу та штурмових дій противника в районі населеного пункту Пречистівка Донецької області.
  • 31 січня 2023 - Баляс Петро Іванович, головний сержант. Героїчно загинув в результаті артилерійського обстрілу в районі села Новодонецьке, Волноваського району Донецької області

2024

[ред. | ред. код]

Традиції

[ред. | ред. код]

Назва

[ред. | ред. код]

У лютому 2018 року повідомлялося, що бригаді планують присвоїти почесне найменування — «імені гетьмана Івана Виговського».[57]

7 березня 2019 року начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко затвердив нову символіку бригади.[58]

6 травня 2019 року, на перше відзначення Дня піхоти, бригада отримала почесну назву на честь гетьмана Івана Виговського. У битві під Конотопом, де нині дислокуються підрозділи 58-ї бригади, гетьман 9 липня 1659 року вщент розбив стотисячну московську армію.[9]

Символіка

[ред. | ред. код]

На емблемі бригади зображено герб гетьмана Івана Виговського. Кольори на щиті — синій та червоний — пов'язані із символами регіону, де дислокується бригада — Конотоп Сумської області. Гасло «Simul ad Victoriam», що перекладається як «Разом до перемоги», військовослужбовці бригади придумали собі самі. Їхнє побажання врахували і перенесли на емблему підрозділу.[59]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Свободівці привітали бійців 58-ї бригади ЗСУ з днем заснування. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016.
  2. ↑ Дві конотоп'янки присягнули на вірність українському народові. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2016. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  3. ↑ Гідний вчинок. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016. [Архівовано 2016-03-15 у Wayback Machine.]
  4. ↑ На Сумщине формируется новая бригада. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
  5. ↑ Бійці АТО від сумської та конотопської громади отримали новенький реанімобіль. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 23 березня 2016. [Архівовано 2016-04-03 у Wayback Machine.]
  6. ↑ До нашого міста прибули військовослужбовці і техніка 58-ї мотопіхотної бригади // «Конотопський край», 24 жовтня 2016[недоступне посилання]
  7. ↑ Конотопська бригада повернулась з АТО. http://konotop.in.ua/. Голос Конотопа. 4 квітня 2018. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  8. ↑ Навчальні збори Сумської бригади територіальної оборони пройдуть восени. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 27 липня 2018. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 26 липня 2018.
  9. ↑ а б Три бойові бригади ЗСУ отримали почесні найменування. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 6 травня 2019. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 6 травня 2019.
  10. ↑ Kramer, Andrew E. (11 серпня 2022). Rhythm of War: A Thunderous Blast, and Then a Coffee Break. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 30 вересня 2022.
  11. ↑ ЯК ВІДМОВНИК ОТРИМАВ ОРДЕН ЗА МУЖНІСТЬ. "ВОДОЛАЗ", 58 ОКРЕМА МОТОПІХОТНА БРИГАДА (укр.), процитовано 5 грудня 2023
  12. ↑ Досвід, який потрібен на передовій. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 11 березня 2017.
  13. ↑ С нуля созданная 58 бригада (рос.). Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 11 березня 2017. [Архівовано 2017-05-11 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Наша армія сьогодні і завтра: роздуми героїв. http://www.ukrinform.ru/. Укрінформ. 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.(рос.)
  15. ↑ З нагоди Дня захисників та захисниць України виговці отримали державні нагороди. Голос Конотопа (рос.). Процитовано 3 серпня 2023.
  16. ↑ Володимир Зеленський відзначив воїнів-захисників України державними нагородами. armyinform.com.ua (укр.). 11 травня 2022. Процитовано 3 серпня 2023.
  17. ↑ 58 бригада отримала на озброєння БТР-4. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 11 листопада 2024.
  18. ↑ Бригаду гетьмана Виговського озброїли артустановками AS-90. Мілітарний. Чесні новини про армію, війну та оборону. (укр.). Процитовано 10 грудня 2024.
  19. ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 21 квітня 2018.
  20. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 18 жовтня 2019. Процитовано 21 червня 2018.
  21. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 27 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
  22. ↑ а б в г д Солдат Горбан Дмитро Ілліч. memorybook.org.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 лютого 2016.
  23. ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
  24. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 1 листопада 2018.
  25. ↑ Український Меморіал. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
  26. ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 18 грудня 2018.
  27. ↑ З бійцем 58-ї ОМПБр Олександром Терещенком попрощалися на Сумщині. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  28. ↑ У Сумах попрощалися із загиблим в АТО підполковником СБУ. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 5 березня 2019.
  29. ↑ Загинув Владислав Карпун. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.
  30. ↑ На Донбасі загинув військовий Дмитро Гринь: фото. Архів оригіналу за 26 лютого 2020. Процитовано 1 березня 2020.
  31. ↑ Ще потрібно боротись і завдати ворогу максимальної шкоди на всіх напрямках оборони — звернення Президента України [Архівовано 13 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 13 березня.
  32. ↑ Вічна пам'ять героям!. Кур'єр + ТРК Глухів (укр.). 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
  33. ↑ Члек, Крістіна (3 квітня 2022). Загинув капітан Євген Ковальчук з Глухова на Сумщині. Суспільне. Новини (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
  34. ↑ Менська ОТГ. mena.cg.gov.ua. Процитовано 2 травня 2024.
  35. ↑ Менська ОТГ. mena.cg.gov.ua. Процитовано 2 травня 2024.
  36. ↑ Комітет з питань свободи слова інформує, що 21 липня 2022 року на війні з російськими окупантами загинув журналіст видання про авто. www.rada.gov.ua. Процитовано 1 липня 2023.
  37. ↑ а б За останній тиждень стало відомо про загибель чотирнадцяти захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 17 листопада 2022.
  38. ↑ Вони стали небесними воїнами, щоб захистити нас своїми крилами (укр.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2023. Процитовано 25 жовтня 2024.
  39. ↑ Меморіал пам'яті (укр.). Архів оригіналу за 1 вересня 2024. Процитовано 25 жовтня 2024.
  40. ↑ Баранівська, Марина (10 лютого 2023). На фронті загинув журналіст «Юридичної газети» Олексій Борис. detector.media (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  41. ↑ ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  42. ↑ Роман Барабаш. myrhorod-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 20 квітня 2024.
  43. ↑ https://poltava.to/news/73531/
  44. ↑ https://poltava.to/news/73949/
  45. ↑ https://poltava.to/news/74246/
  46. ↑ ВФК НАУ Пантеон героїв.
  47. ↑ а б ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ! – Сновська міська рада. snovmr.gov.ua. Процитовано 3 травня 2024.
  48. ↑ Алла Пушкарчук - Рута, яку не вберегли.
  49. ↑ На війні загинула журналістка, редакторка, військова Алла Пушкарчук.
  50. ↑ На фронті загинула військовослужбовиця та журналістка Алла Пушкарчук.
  51. ↑ На фронті загинула військова і журналістка Алла Пушкарчук.
  52. ↑ Завтра Львів попрощається з воїнами Тарасом Осьмякевичем, Геннадієм Палієвцем та Олександром Голубковим.
  53. ↑ Суспільне.
  54. ↑ Завтра у Львові попрощаються з воїнами Русланом Яровим, Тарасом Панасом, Андрієм Бондаренком.
  55. ↑ На війні загинув колишній міський голова Умані Олександр Цебрій.
  56. ↑ Суспільне-Харків.
  57. ↑ В Україні з’являться бригади імені Євгена Коновальця та гетьмана Івана Виговського. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018.
  58. ↑ Муженко затвердив нові емблеми бойових бригад. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 9 березня 2019. Архів оригіналу за 11 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  59. ↑ Герби князя, гетьмана та череп. Що означає нова символіка українських військових?. Архів оригіналу за 21 липня 2019. Процитовано 21 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
58-ма окрема мотопіхотна бригада
у соціальних мережах
58-ма окрема мотопіхотна бригада на сайті Facebook
58-ма окрема мотопіхотна бригада на сайті YouTube
58-ма окрема мотопіхотна бригада на сайті Instagram
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=58-ма_окрема_мотопіхотна_бригада_(Україна)&oldid=44130791