Бобруйськ (монітор)
«Бобру́йськ» — радянський річковий монітор, один з чотирьох типу «Житомир» Пінської військової флотилії, колишній польський «Horodyszcze».
.jpg) Модель однотипного монітора «Вітебськ» (колишній «Варшава»), 1939 р.
| |
| Проєкт | |
|---|---|
| Назва: | річковий монітор типу «Житомир» |
| Будівники: | Danziger Werft у Гданську |
| Оператори: |
 Польща СРСР |
| Будівництво: | 1920-1921 |
| У експлуатації: | 1921-1941 |
| Побудовано: | 4 |
| Втрачено: | 4 |
| Історія | |
| Польща СРСР
| |
| Назва: | «Бобруйськ» |
| Прийнятий: | 20 жовтня 1920 року |
| Потоплений: | 31 серпня 1941 року |
| Доля: | підірваний власним екіпажем на р. Дніпро |
| Основні характеристики | |
| Тип: | річковий монітор |
| Водотоннажність: | 130 т |
| Довжина: | 34,5 м |
| Ширина: | 8 м (по булям) |
| Осадка: | 0,65 м |
| Двигуни: | 2 дизеля «Glennifer» 200 к.с. у сумі |
| Швидкість: | 12 км/год. |
| Дальність плавання: | 648 миль |
| Екіпаж: | 44 особи |
| Озброєння: |
|
| Бронювання: | 5-8 мм[1] |
Як і три інших монітора цього типу, «Бобруйськ» збудували в Данцігу на верфі Danziger Werft. На той час польсько-німецькі відносини були напруженими, тому на підприємстві Danziger Werft зі сторони робітників-німців траплялись факти саботажу та браку. 20 жовтня 1920 року під назвою «Horodyszcze» монітор увійшов до складу складу річкової флотилії ВМС Польщі. Біля 1935 року по бортам розташували прицепні поплавки-булі, що зменшили осадку до 0,6 м. Монітор затоплено власним екіпажем на річці Прип'ять 18 вересня 1939 року, коли до району базування наблизилася Червона Армія[2].
У жовтні 1939 року спеціальна група ЕПРОН підняла корабель та відвела його на буксирі на ремонт до Києва. Відремонтований корабель з новою назвою «Бобруйськ» увійшов 24 жовтня 1939 року до складу Дніпровської, а згодом, 17 липня 1940 року, до Пінської військової флотилії[1].
Початок Великої Вітчизняної війни «Бобруйськ» зустрів у складі дивізіону моніторів Пінської військової флотилії (ПВФ) у Пінську. Його командиром став старший лейтенант Семенов Ф. К. З липня і до серпня 1941 року монітор діяв на Прип'яті, на Горині біля Давид-Городок, на Дніпрі біля села Домантове[3]. 15 липня на Прип'яті в районі містечка Турів отримав пряме влучення у корму. Пробоїна розміром 50×70 сантиметрів на щастя була вище ватерлінії. 20 серпня разом з іншими кораблями ПВФ «Бобруйськ» прикриває переправи 5-ї армії Південно-Західного фронту. 28 серпня «Бобруйськ» діє вже у складі Березінського загону річкових кораблів (ЗРК) з метою не допустити переправи ворожих військ біля села Домантове на Дніпрі.[1].
В ніч на 31 серпня 1941 року «Бобруйськ» брав участь разом з іншими кораблями ПВФ, що входили до складу Березінського та Прип'ятського загонів річкових кораблів, у прориві до Києва із району Чорнобиль — Домантове, минаючи село Окунінове[4], де на той момент розташовувався плацдарм 6-ї німецької армії. Біля села Козаровичі, вже майже дійшовши разом з монітором «Вітебськ» до рубежів Київського укріпленого району, «Бобруйськ» потрапив під ворожий обстріл з правого берега та сів на мілину. Через 4 години екіпаж підірвав свій монітор за наказом командира Прип'ятського ЗРК. 22 вересня «Бобруйськ» виключили зі списків кораблів ВМФ. 12 червня 1944 року його підняли силами річкового аварійно-рятувального загону Дніпровської флотилії, яку нещодавно знову сформували, та відбуксирували до Києва. Але ремонт виявився недоцільним, і корабель здали на металобрухт[1].
- Пінська військова флотилія (СРСР)
- Монітор «Вітебськ»
- Монітор «Вінниця»
- Монітор «Житомир»
- Монітор «Смоленськ»
- Канонерський човен «Трудовий»
- Сторожовий корабель «Технік»
- Бронекатери типу Д
- Бронекатери типу Н
- Битва за Київ (1941)
- В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- Боевой путь Советского Военно-Морского Флота, відповідальний: В. І. Ачкасов, А. В. Басов, А. И. Сумин та ін., видання 4-е — М.:Воениздат, 1988. 607 сторінок, ISBN 5-203-00527-3. Сторінки: 378—385
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.6: Дадаізм — Застава, відповідальний: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.:БелЭн, 1998, том 6-й. 576 сторінок, ISBN 985-11-0106-0
- ↑ а б в г В. А. Спичаков «Пинская военная флотилия в документах и воспоминаниях» — Львов: Лига-Пресс, 2009—384 с. — ISBN 978-966-397-118-2
- ↑ Монітори типу «Краків» і «Гданьск». Енцмклопедія моніторів. Захисники річкових кордонів Росії. Черніков И. И. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 24 липня 2018.
- ↑ Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на правому березі Дніпра 10 км вище дельти р. Тетерів
- ↑ Нині село затоплене Київським водосховищем, знаходилося на лівому березі Дніпра напроти дельти р. Тетерів
| Монітори типу «Шквал» |  | |
|---|---|---|
| Монітори типу «Ударний» | ||
| Монітори типу «Активний» | ||
| Монітори проєкту СБ-37 | ||
| Монітори типу «Хасан» | ||
| Річкові монітори проєкту СБ-57 | ||
| Монітори типу «Варшава». (колишні польські монітори) | ||
| Монітори типу «Краків» (колишній польський монітор, інший з двох побудованих кораблів цього типу підірваний екіпажем 1939) | ||
| Монітори типу «Азов». (об'єднує колишні румунські монітори чотирьох різних типів: «Темеш», «Енс», «Сава», «Братіану») | ||
| Морські монітори типу «Вайнемейнен» (колишній фінський броненосець берегової оборони, інший з двох побудованих кораблів цього типу загинув 1941 у складі ВМС Фінляндії) | ||
.svg){kind=small}