Координати: 48°38′12″ пн. ш. 36°57′39″ сх. д. / 48.63667° пн. ш. 36.96083° сх. д. / 48.63667; 36.96083
Очікує на перевірку

Іверське (Краматорський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Іверське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Тер. громада Новодонецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA14120150030072034
Облікова картка Іверське 
Основні дані
Засноване перша чверть ХІХ ст.
Населення 1233 (01.01. 2017)
Площа 2.92 км²
Густота населення 422.3 осіб/км²
Поштовий індекс 84050
Телефонний код +380 6269
Географічні дані
Географічні координати 48°38′12″ пн. ш. 36°57′39″ сх. д. / 48.63667° пн. ш. 36.96083° сх. д. / 48.63667; 36.96083
Середня висота
над рівнем моря
123 м
Місцева влада
Адреса ради 84050, Донецька область, Краматорський район, с. Іверське, вул. Центральна, 8
Карта
Іверське. Карта розташування: Україна
Іверське
Іверське
Іверське. Карта розташування: Донецька область
Іверське
Іверське
Мапа
Мапа

CMNS: Іверське у Вікісховищі

І́верське — село Новодонецької селищної громади Краматорського району Донецької області, України.

У селі мешкає 1419 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними на 1859 рік у власницькому селі Іверське (Петрищеве) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 463 особи (224 чоловічої статі та 241 — жіночої), налічувалось 45 дворових господарств[1].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Іверське (Самойлівка, Петрищеве, Новоселівка) Степанівської волості мешкало 586 осіб, налічувалось 101 дворове господарство[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 963 осіб (485 чоловічої статі та 478 — жіночої), з яких 962 — православної віри[3].

У 1908 році в селі Іверське (Самойлівка, Любомирівка) мешкало 1299 осіб (648 чоловічої статі та 651 — жіночої), налічувалось 170 дворових господарства[4].

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1134 79.92%
російська 285 20.08%
Усього 1419 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 1000) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 27 (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 1-2)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]