Андре П'єйр де Мандьярг
| Андре П'єйр де Мандьярг | ||||
|---|---|---|---|---|
фр. André Pieyre de Mandiargues  | ||||
| Ім'я при народженні | фр. André Paul Edouard Pieyre de Mandiargues[1] | |||
| Псевдонім | Pierre Morion | |||
| Народився | 14 березня 1909[2][3][…] XVII округ Парижа, Франція[1] | |||
| Помер | 13 грудня 1991[2][3][…] (82 роки) IV округ Парижа, Франція[1] | |||
| Поховання | Пер-Лашез[5] | |||
| Країна | .svg){kind=small} Франція | |||
| Діяльність | перекладач, поет, прозаїк-романіст, сценарист, письменник | |||
| Мова творів | французька | |||
| Magnum opus | The Margind і The Motorcycled | |||
| Батько | David Pieyre de Mandiarguesd | |||
| Родичі | Paul Bérardd | |||
| У шлюбі з | Bonad | |||
| Діти | Sibylle Pieyre de Mandiarguesd | |||
| Нагороди | ||||
 | ||||
|
| ||||
 Андре П'єйр де Мандьярг у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Андре П'єйр де Мандьярг (фр. André Pieyre de Mandiargues, 14 березня 1909, Париж, Франція — 13 грудня 1991, там само) — французький поет, прозаїк, драматург, близький до сюрреалізму.
Із кальвіністської родини. Багато мандрував, зібрав колекцію еротичного мистецтва (вона лягла в основу документального фільму Валеріана Боровчика, 1973). Був близький до кола журналу NRF, дружив та листувався з Жаном Поланом, Леонор Фіні, Анрі Мішо. Автор есею про літературу та мистецтво (Арчімбольдо, Сугаї Кумі, Беллмер та ін). Перекладач Єйтса, Савініо, Паса, Місіми.
Його книга Feu de braise (1959) була опублікована в 1971 в англійському перекладі Ейпріл Фітцліон під назвою «Вогонь під попелом» (Blaze of Embers), (Calder and Boyars, 1971)[7].
Найпопулярніша книга Мандьярга — «Мотоцикл» (1963), яка була адаптована для фільму 1968 «Дівчина на мотоциклі», де знялася молода Маріанна Фейтфул[8].
Дружина — художниця Бона Тібертеллі (1926—2000), небога відомого італійського художника Філіппо де Пізіса.
У 1967 отримав Гонкурівську премію за роман La Marge[9]. У 1979 році став лауреатом Великої поетичної премії Французької академії.
Іменем де Мандьярга названо вулицю в XIII окрузі Парижа.
- Le Musée noir (1946)
- Soleil des loups (1951)
- L'Anglais décrit dans le château fermé (1953, під псевдонімом)
- Marbre (1953)
- Le Lis de mer (1956)
- Le Belvédère, есе (1958)
- Feu de braise (1959)
- La motocyclette (1963, екранізований у 1968)
- La Marge (1967, Гонкурівська премія, екранізований у 1976 Валеріаном Боровчиком)
- Tout disparaîtra (1987, екранізований В.Боровчиком у 1987)
- Monsieur Mouton (1995, посмертно)
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article5145
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ André Pieyre de Mandiargues. Blaze of Embers. — Calder and Boyars, 1971. — 138 с. — ISBN 978-0-7145-0131-4. Архівовано з джерела 28 жовтня 2020
- ↑ The Vintagent (англ.). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 3 серпня 2020.
- ↑ Gallimard. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 27 жовтня 2016.
- Martellucci Filippo L'occhio libro. Studio sul linguaggio dell'immagine nella poesia di Pieyre de Mandiargues, Roma, Bulzoni, 1995.
- Laroque-Texier S. Lecture de Mandiargues. Paris: L'Harmattan, 2005
- Gras-Durosini D. Mandiargues et ses récits: l'écriture en jeu. Paris: L'Harmattan, 2006
