Перейти до вмісту

Андре Савіньйон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андре Савіньйон
André Savignon
Ім'я при народженніFernand Eugène André Savignon
Народився1 січня 1878(1878-01-01)
Тарб, Франція Франція
Помер10 січня 1947(1947-01-10) (69 років)
Лондон, Велика Британія
·пневмонія
ПохованняQ28040984?
ГромадянствоФранція Франція
Національністьфранцуз
Діяльністьписьменник, журналіст
Сфера роботижурналістика[1] і проза[1]
Мова творівфранцузька
Роки активності1908—1947
Жанроповідання, роман, стаття
Magnum opus«Дочки дощу»
ПреміїҐонкурівська премія (1912)
Сайт: Почесного легіону] [[Файл:Offizierskreuz.jpg|30px]
CMNS: Андре Савіньйон у Вікісховищі
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Ферна́н Еже́н Андре́ Савіньйо́н фр. Fernand Eugène André Savignon, * 1 січня 1878, Тарб, Франція — † 10 січня 1947, Лондон, Велика Британія;— французький письменник і журналіст, лауреат Ґонкурівської премії (1912) за роман «Дочки дощу»

Біографія

[ред. | ред. код]

Андре Савіньйон народився в сім'ї Ежена Мішеля Савіньйона і Луїзи Ізабелли Варанґ'ян де Віллепен. Родина мешкала в домі «Еспарбес Люссан» у Тарбі, на майдані Префектури, № 5.

Андре навчався в єзуїтському коледжі святого Франсуа-Ксав'єра у Ванні.

Першою дружиною Андре Савіньйона була Марі Жозефіна Монзелен, з якою він узяв шлюб 29 липня 1902 в Парижі. Ґонкурівську премію здобув у 1912 році за роман «Дочки дощу», опублікований у видавництві Ґрассе. Претендентом на цю нагороду був також Жульєн Банда, і журі проголосувало шістьма голосами проти п'яти на користь Савіньйона. У романі описано будні жителів острова Уессан.

Андре працював журналістом у газетах і їздив у робочі відрядження до Великої Британії. Особливо часто це траплялося в 1908—1914 роках. Там його застала Перша світова війна, й довелося залишитися на чотири роки. Після перемир'я 1918 року Андре Савіньйон переїхав до Сен-Мало. 27 вересня 1919 в Амбераку він одружився вдруге — з Бертою Деґранж. Дітей з нею, як і з першою дружиною, не мав. Далі їздив як журналіст до Великої Британії. Був у Лондоні на той час, коли у 1939-му почалася Друга світова війна.

Андре Савіньйон пережив бомбардування Плімута у 1940—1941 роках, відомі під загальною назвою «Бліц»[3]. Вранці 21 березня 1941 року він написав:

«У цьому місті, що нищилось у червонуватих смугах диму, блукали тільки поодинокі городяни. Інші сиділи у сховищах або лежали, позбувшись усіх прикрощів, під руїнами».

На батьківщину письменник уже не повернувся. Перебрався до Лондона, де 10 січня 1947 року помер на пневмонію у французькій лікарні. Поховали його в Сен-Мало, на маленькому кладовищі «Розе», що біля річки Ранс.

Андре Савіньйон був кавалер ордена Почесного легіону.

Твори

[ред. | ред. код]
  • Les Vigies des mers, Fayard, 1908 — «Сигнальники морів»
  • Filles de la pluie, Grasset, 1912 — «Дочки дощу»
  • Une femme dans chaque port, Flammarion, 1918 — «Жінка в кожному порту»
  • Le Secret des eaux, Calmann-Lévy, 1923 — «Таємниця вод»
  • La Tristesse d'Elsie, Calmann-Lévy, 1924 — «Сум Елсі»
  • La Dame de la «Sainte-Alice», Calmann-Lévy, 1926 — «Дама із „Святої Аліси“»
  • Tous les trois, Calmann-Lévy, 1928 — «Усі троє»
  • Saint-Malo, nid de Corsaire, La Renaissance du Livre, 1931 — «Сен-Мало, гніздо корсарів»
  • Au petit bateau, La Renaissance du Livre, 1932 — «На човнику»
  • Petits miroirs de la mer, avec Abel Bonnard, Claude Farrère, Maurice Guierre, Jean Painlevé et Roger Vercel, Biomarine ; Perceval, 1934 — «Морські дзеркальця» (разом із: Абель Боннар, Клод Фаррер, Моріс Ґієр, Жан Пенлеве і Роже Версель)
  • Occupation, Édition de France, 1938 — «Окупація»
  • Le Feu du ciel, Plymouth 1940—1941, Le Cercle d'or, 1984 — «Небесний вогонь. Плімут, 1940—1941»
  • Dans ma prison de Londres (1939—1946), Ketel, 1962 — «У моїй лондонській тюрмі»

Зовнішні зв'язки

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ Gill, Crispin (1993). Plymouth. A New History. Devon Books. p. 261. ISBN 0-86114-882-7
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андре_Савіньйон&oldid=43673193