Камель Дауд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камель Дауд
Народився17 червня 1970(1970-06-17)[1][2][3] (54 роки)
Mesrad, Mesra Districtd, Мостаганем, Алжир
Країна Алжир
 Франція[4][5]
Діяльністьжурналіст, письменник
Alma materUniversity of Orand
Мова творівфранцузька
Magnum opusThe Meursault Investigationd, Hourisd і Q59362949?
Нагороди
CMNS: Камель Дауд у Вікісховищі

Камель Дауд (араб. كمال داود‎‎ ; народився 17 червня 1970 року в Мостаганемі) — алжирський журналіст і письменник, який пише французькою мовою. Його роман «Гурії» (2024) був відзначений Гонкурівською премією[6][7].

Біографія

[ред. | ред. код]

Дауд - син поліцейського і єдиний у сім'ї, хто закінчив університет. Після вивчення математики він вивчав літературу в Оранському університеті. 1994 року він став працювати у франкомовній щоденній газеті Le Quotidien d'Oran, де протягом восьми років був головним редактором.

У цей час він написав свою першу книгу Raina raïkoum. Консервативні погляди Дауда з часом значно трансформувалися, згодом він виступав з їдкою критикою обставин життя в Алжирі, особливо критикуючи алжирських можновладців під керівництвом Абдельазіза Бутефліки. Його статті з'являлися без цензури у Facebook, він також писав для електронного журналу Algérie-focus і для Slate Afrique .

Дауд живе і працює в Орані. Має двох дітей, розлучений.

Творчість

[ред. | ред. код]

За останні роки Дауд опублікував шість книжок, включно зі збіркою оповідань, а в 2014 році — роман «Мерсо, контррозслідування», який був переосмисленням роману «Сторонній» Альбера Камю. Оцінки роману критикою були доволі полярними. У 2014 році Дауд був фіналістом Гонкурівської премії, і зрештою був відзначений у категорії «Найкращий дебютний роман» у 2015 році.

2024 року Дауд отримав Гонкурівську премію за роман «Гурії» (2024). Тема твору — громадянська війна в Алжирі.

У двох останніх книжках «Моя ніч у музеї Пікассо» (2018) та «Гурії» Дауд розглядає ставлення ісламу до тілесності та становища жінок. Гурії — це діви, які чекають на мучеників у потойбічному світі.

Твори

[ред. | ред. код]

Романи

[ред. | ред. код]
  • Meursault, contre-enquête, Paris, Gallimard, coll. " Folio ", 2023 (ISBN 9782073007285) (1re éd. Barzakh, 2013 et Actes Sud, 2014)
    • Премії: Prix François-Mauriac de la région Aquitaine 2014; Prix des cinq continents de la Francophonie 2014; Prix Goncourt du premier roman 2015
  • Zabor ou Les psaumes, Éditions Barzakh et Actes Sud, 2017 (ISBN 9782130641209)
    • Премія: Prix Méditerranée 2018
  • Houris, Paris, Gallimard, coll. " Blanche ", 2024 (ISBN 9782072999994)
    • Премії: Prix Landerneau des lecteurs 2024; Prix Goncourt 2024

Новели

[ред. | ред. код]
  • L’Arabe et le Vaste Pays de ô…, Alger, Éditions Barzakh, 2008
    • Премія: Prix Mohammed Dib2.
  • La Préface du Nègre, Alger, Éditions Barzakh, 2008 Publié en France en 2011 sous le titre Minotaure 504.
  • Minotaure 504, Paris, Sabine Wespieser éditeur, 2011 (ISBN 978-2848050980) ; Actes Sud, coll. " Babel ", 2015, sous le titre La Préface du nègre. Le Minotaure 504 et autres nouvelles

Есе

[ред. | ред. код]
  • Le Peintre dévorant la femme, Paris, Stock, coll. " Ma nuit au musée ", 2018 (ISBN 9782234083738)
    • Премія: Prix de la Revue des deux Mondes 2019
  • Son œil dans ma main: Algérie 1961—2019, photographies de Raymond Depardon, textes de Kamel Daoud, Éditions Barzakh et Images Plurielles, 2022 (ISBN 978-2-919436-51-4)

Публіцистика

[ред. | ред. код]
  • Raïna raïkoum, Oran, Dar El Gharb, 2002
  • La Fable du nain, Oran, Dar El Gharb, 2003
  • Ô Pharaon, Oran, Dar El Gharb, 2005
  • Mes indépendances — Chroniques 2010—2016, Éditions Barzakh et Actes Sud, 2017 (ISBN 978-2-330-07282-7)

Літературні премії

[ред. | ред. код]
  • 2008: премія Mohammed Dib за збірку оповідань L'Arabe et la vaste pays de ô
  • 2014: Премія Франсуа Моріака, ща роман «Мерсо, контррозслідування»
  • 2014: Премія франкофонії п'яти континентів, за той самий роман
  • 2015: Гонкурівська премія за перший роман, за той самий роман
  • 2018: Середземноморська премія за «Забор, або псалми».
  • 2019: Всесвітня премія Чіно Дель Дука за весь творчий доробок
  • 2024: Гонкурівська премія за роман «Гурії»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Serafin S. R. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ Babelio — 2007.
  4. ↑ https://www.afrique-asie.fr/kamel-daoud-ecrivain-francais/
  5. ↑ https://algerie54.dz/2020/06/23/naturalisation/
  6. ↑ Письменник алжирського походження Камель Дауд отримав Гонкурівську премію
  7. ↑ «Книга, що поєднує ліризм і трагедію, і дає голос стражданням»: Гонкурівську премію вручили письменнику з Алжиру

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Камель_Дауд&oldid=43851672