Перейти до вмісту

Роже Версель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Роже Версель
фр. Roger Vercel Редагувати інформацію у Вікіданих
Ім'я при народженніфр. Roger Delphin Auguste Crétin Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився8 січня 1894(1894-01-08)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Ле-Ман Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер26 лютого 1957(1957-02-26)[2][3][…] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дінан Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДінан Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьписьменник, прозаїк-романіст, біограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materУніверситет Кан-Нормандія Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівфранцузька Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusCapitaine Conand Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиJean Verceld і Simone Roger-Verceld Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Роже Версель у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Роже Версель (фр. Roger Vercel; 8 січня 1894, Ле-Ман — 26 лютого 1957, Дінан) — французький письменник.

Біографія

[ред. | ред. код]

Роджер Дельфин Огюст Кретен (фр. Roger Delphin Auguste Cretin), який обрав собі літературний псевдонім Роже Версель, що згодом став також його офіційним ім'ям та призвищем був зачарований морем і морським життям. Хоча він практично ніколи не виходив у море, більшість його романів описували морські пригоди.

Перша світова війна перервала його вивчення літератури. На початку війни через поганий зір він був санітаром на полях боїв у північній та східній Франції. Через нестачу офіцерів армії він повернувся до Сен-Сіра. Закінчив війну на східному фронті і був звільнений через рік після перемир'я.

Він повернувся до Дінана, де в 1921 році його призначили професором Літературного коледжу. У 1927 році він здобув ступінь доктора літератури за дослідження «Образи у творчості Корнеля». Французька Академія вручила йому премію історії літератури Сентура.

Його спогади про війну надихнули деякі з його більш ранніх книг: «Отче наш Траян», «Капітан Конан», «Лена», але морський світ складає серцевину його творчості. Роман «Біля берегів Едему» приніс йому Премію Феміна від франко-американського комітету у 1932 році. У 1934 році він отримав Гонкурівску премію за роман «Капітана Конан».

Деякі його роботи були екранізовані:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б GeneaStar
  4. Roglo — 1997. — 10000000 екз.