Андріївка (селище, Краматорський район)
селище Андріївка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Донецька область |
Район | Краматорський район |
Громада | Слов'янська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA14120210020038041 |
Основні дані | |
Засновано | 1850 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 1.976 км² |
Населення | ▼ 791 (01.01.2018)[1] |
Густота | 400,3 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 84175 |
Телефонний код | +380 6262 |
Географічні координати | 48°49′16″ пн. ш. 37°31′57″ сх. д. / 48.82111° пн. ш. 37.53250° сх. д.Координати: 48°49′16″ пн. ш. 37°31′57″ сх. д. / 48.82111° пн. ш. 37.53250° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 67 м |
Водойма | р. Сухий Торець
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Слов'янськ |
До станції: | 5 км |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 8,8 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 93,2 км |
- автошляхами: | 107 км |
Селищна влада | |
Адреса | 84122, Донецька обл., Краматорський р-н, Слов'янськ, площа Соборна, 2 |
Карта | |
Андріївка у Вікісховищі |
Андрі́ївка — селище в Україні, у Слов'янській міській територіальній громаді Краматорського району Донецької області. Розташоване на річці Сухий Торець за 94 км від Донецька.
Селище знаходиться за 7 км від Краматорська, у гори Карачун.
Заснована як хутір Суханівка в другій половині XIX ст[2].
З листопада 1917 року — під владою УНР.
З 29 квітня по 14 грудня 1918 року — в складі Української Держави.
У 1921 році в Суханівці організовано сільськогосподарську комуну, головою якої став Андрій Петрунчик, на честь якого у 1926 році село перейменовано на Андріївку.
Статус селища міського типу Андріївка отримала у 1938 році після об'єднання з прилеглими селами Биківка, Єфанівка, Мазанівка і Хомичівка.
В ході боїв за Слов'янськ під час війни на сході України в 2014 році селище сильно постраждало.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Суханівка[3].
За даними перепису 2001 року населення селища становило 1325 осіб, з них 32,91 % зазначили рідною українську мову, 66,72 % — російську, а 0,37 % — іншу[4].
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- ↑ Андріївка, Донецька область. Історія міст і сіл Української РСР (рос.). Процитовано 19 червня 2022.
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 травня 2014.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
|