Вулиця Батуринська (Львів)
Батуринська вулиця Львів | |
---|---|
Місцевість | Клепарів |
Район | Шевченківський |
Назва на честь | міста Батурин |
Колишні назви | |
Під Дубом (част.), Клепарівська бічна, Інвалідів, Курчатова | |
польського періоду (польською) | Pod Dębem (cz.), Kleparowska boczna, Inwalidów |
радянського періоду (українською) | Курчатова |
радянського періоду (російською) | Курчатова |
Загальні відомості | |
Протяжність | 275 м |
Координати початку | 49°51′04.5″ пн. ш. 24°00′54.5″ сх. д. / 49.85125° пн. ш. 24.01514° сх. д. |
Координати кінця | 49°51′05.7″ пн. ш. 24°01′07.6″ сх. д. / 49.85158° пн. ш. 24.01878° сх. д. |
поштові індекси | 79007[1] |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1, 2, 3, 5, 7[2] |
Пам'ятники | В пам'ять полеглих у війні в Афганістані, на Майдані, сході України та інших війнах, Воїнам, які віддали своє життя за Україну, Громадянам Львівщини, полеглим у війні в Афганістані 1979—1989 рр. |
Храми | Стрітення Господнього |
Навчальні заклади | військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного |
Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
Забудова | класицизм, модерн[3] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | r3479104 |
Мапа | |
Вулиця Батуринська у Вікісховищі |
Вулиця Бату́ринська — вулиця у Шевченківському районі міста Львова, в місцевості Клепарів. Сполучає вулиці Клепарівську та Єрошенка.
Прилучається вулиця Генерала Грекова.
У середині XIX століття вулиця була частиною вулиці Під Дубом[4], маючи паралельну назву Клепарівська бічна[5]. У 1871 році отримала назву вулиця Інвалідів, адже вела до Дому інвалідів на Клепарівській вулиці[6]. У 1963—1992 роках мала назву вулиця Курчатова, на честь радянського фізика Ігоря Курчатова[7].
Сучасна назва — з 1992 року, на честь міста Батурин, що на Чернігівщині, гетьманської столиці Лівобережної України[8].
Вулиця Батуринська забудована три- і двоповерховими будинками у стилі класицизму та модерну[3].
Значну частину будинків у середній та кінцевій частині вулиці було зруйновано під час другої світової війни, на їх місці упорядкували паркову зону[3]. У наш час споруджено меморіал в пам'ять воїнів полеглих у війні в Афганістані, на Майдані, сході України та інших війнах.
№ 1 — Храм Стрітення Господнього, споруджений, у 2016—2017 роках, за ініціативи ветеранів війни в Афганістані Львівщини, у парковій зоні, поруч із пам'ятником полеглим воїнам у війні в Афганістані 1979-1989 років, в пам'ять про бійців, які загинули в Афганістані, під час Революції Гідності, а також воїнів, що віддали своє життя у війні на Сході України. Фундаторами та доброчинцями храму є ветерани-афганці, мешканці Львова та Львівщини, підприємці та значну частину коштів для спорудження було виділено з фондів Центру Військового Капеланства УГКЦ. Свято Стрітення, яке є важливим днем для воїнів-афганців, адже саме 15 лютого 1989 року завершилося виведення радянських військ з Афганістану. Саме 15 лютого 2017 року архієпископ і митрополит Львівський Української греко-католицької церкви владика Ігор здійснив чин освячення новозбудованого Військового храму на честь Стрітення Господнього. У співслужінні священиків Львівської архиєпархії УГКЦ владика Ігор звершив першу Божественну Літургію[9].
№ 2 — комплекс будівель колишнього штабу Західного оперативного командування (за часів СРСР — штаб Прикарпатського військового округу). Головна (адміністративна) будівля зведена у 1969 році, відома мешканцям Львова під назвою «Пентагон». За Польщі, під № 2 і 4, споруджених у стилі неоренесансу за проєктом архітекторів Наполеона Лущкевича та Альфреда Каменобродського містилися казарми батальйонів піхоти. В колишній адміністративній будівлі штабу нині міститься військовий коледж сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2008 році, згідно з директивою Міністерства оборони України, в одну з будівель на вул. Батуринській, 2, були переселені усі військкомати Львова, на той час тут містилися Галицько-Франківський та Личаківсько-Залізничний об'єднаних РВК. Нині за цією адресою діє Галицько-Франківський об'єднаний районний військовий комісаріат та Сихівський районний військовий комісаріат міста Львова[10].
Поряд з навчальним корпусом академії, на розі вулиць Батуринської та Клепарівської, у 2019—2021 роках споруджений багатоквартирний житловий будинок[11] з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом[12].
№ 3 — двоповерхова кам'яниця кінця XIX століття. На початку XX століття власником кам'яниці був Іґнацій Панєнка[13].
№ 7 — двоповерхова кам'яниця кінця XIX століття. На початку XX століття власником кам'яниці був вчитель музики Владислав Бауер[14].
№ 15 — на початку XX століття в будинку працювала пекарня П. Флейшера[15]. У міжвоєнний період в будинку функціювали електротехнічна спілка «Електрод» та пекарня Вайтґерна. Будинок було зруйновано під час Другої світової війни.
№ 19 — на початку XX століття в будинку працювала крамниця Шуліма Тіллінґера[16]. Будинок було зруйновано під час другої світової війни.
У сквері між вулицями Клепарівською, Єрошенка і Батуринською, біля готелю «Власта» у 1999 році встановлено пам'ятник громадянам Львівщини, полеглим у війні в Афганістані 1979—1989 рр.[17].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 21 травня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 5 лютого 2024.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 421.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 116.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 108.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 82, 106.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 84.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 8.
- ↑ Юрчук О. (15 лютого 2017). У Львові освятили військовий храм Стрітення Господнього — фотоальбом. uapress.info. Преса України. Процитовано 25 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Військкомати, військові комісаріати. lviv24.com.ua. Львів24. Процитовано 7 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Лазуркевич С. (16 серпня 2017). Військова прокуратура хоче звести багатоповерхівку біля Академії сухопутних військ у Львові. zaxid.net. Zaxid.net. Процитовано 25 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Рішення ЛМР № 1408 від 21.12.2018 року. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. 21 грудня 2018. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 25 червня 2020.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 365.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 121.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 619.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 479.
- ↑ Афган і нині живе в душах багатьох наших громадян. buckses.info. ЛОО УСВА. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 31 серпня 2022.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Батуринська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 421. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 408. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Батуринська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)