Очікує на перевірку

Брикуля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Брикуля
Колишній Маєток Клипотовичів
Колишній Маєток Клипотовичів
Колишній Маєток Клипотовичів
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Ленковецька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060130030036572
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Населення 212
Площа 78 км²
Густота населення 2717,95 осіб/км²
Поштовий індекс 30447
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 49°56′56″ пн. ш. 27°01′16″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
262 м
Водойми р. Муховець
Місцева влада
Адреса ради 30440, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Ленківці, вул. Коськовецька, 53
Карта
Брикуля. Карта розташування: Україна
Брикуля
Брикуля
Брикуля. Карта розташування: Хмельницька область
Брикуля
Брикуля
Мапа
Мапа

CMNS: Брикуля у Вікісховищі

Брику́ля — село в Україні, у Ленковецькій сільській територіальній громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 212 особи.

Село Брикуля Шепетівського району Хмельницької області розташоване на теренах північної Хмельниччини. Засновано в XVI столітті. До кінця ХІХ ст. село Брикуля було центром Сульжинської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. В селі на той час були каплиця, постоялий будинок, водяний млин, вітряк.

До 1912 року в селі проживав депутат третьої Державної думи Російської імперії лікар Клопотович В. Ф., який багато матеріально допомагав людям, безкоштовно їх лікував. В 50-70-х роках XX століття в селі була лікарня та семирічна школа.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» про цей населений пункт зазначено:

БРИКУЛЯ, с. над річкою Мухавкою (притокою Гомори), Заславський пов., Сульжинська вол., 24 км. від Заслава. В кінці 19 ст. було там 63 дом. і 591 жит., паровий млин і вітряк. Колись село належало до Освіцімської з Дедержалів, пізніше до Микулича — маршала волинської шляхти, а від нього перейшло до Яловицької Софії. З згідно з переписом 1911 р. Яловицька мала там 691 дес. Крім того до неї належав млин (25,000 пудів перемолу річно). Волинське земство мало тут станцію випозичування сільсько-господарських машин. .[1]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]