Перейти до вмісту

Жилинці (Шепетівський район)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Жилинці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Шепетівська міська громада
Код КАТОТТГ UA68060330020014716 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1581
Перша згадка 1581 (444 роки)
Населення 490
Площа 125 км²
Густота населення 3920 осіб/км²
Поштовий індекс 30422
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°06′12″ пн. ш. 26°59′33″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		282 м
Водойми р. Понора
Місцева влада
Адреса ради 30400, Хмельницька обл., Шепетівка, вул. Соборності, 4
Карта
Жилинці. Карта розташування: Україна
Жилинці
Жилинці
Жилинці. Карта розташування: Хмельницька область
Жилинці
Жилинці
Мапа
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жилинці.

Жи́линці — село в Україні, у Шепетівській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 490 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Понора.

Історія

[ред. | ред. код]

18 червня 1792 року, у ході російсько-польської війни, біля села відбулася битва, в результаті якої російське військо понесло поразку. Битва під Жилинцями стала першою перемогою Війська Польського за багато років, і на честь цієї події король Станіслав Понятовський заснував найвищу військову нагороду Польщі, орден Віртуті Мілітарі.

Знак ордена «Віртуті Мілітарі» 1792 рік

У 1906 році село Шепетівської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 12 верст, від волості 10. Дворів 93, мешканців 492[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Кількість Відсоток
українська 478 97.55%
російська 8 1.63%
інші/не вказали 2 0.82%
Усього 490 100%

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 31 січня 2020.
  2. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жилинці_(Шепетівський_район)&oldid=44441830