Перейти до вмісту

Дубіївка (Шепетівський район)

Координати: 50°19′26″ пн. ш. 27°19′30″ сх. д. / 50.32389° пн. ш. 27.32500° сх. д. / 50.32389; 27.32500
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Дубіївка
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Михайлюцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060150040024214 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка облікова картка 
Основні дані
Засноване 1806
Населення 276 осіб (2007)
Площа 0,97 км²
Густота населення 284,5 осіб/км²
Поштовий індекс 30414
Телефонний код +380 3840
Географічні дані
Географічні координати 50°19′26″ пн. ш. 27°19′30″ сх. д. / 50.32389° пн. ш. 27.32500° сх. д. / 50.32389; 27.32500
Середня висота
над рівнем моря
232 м[1]
Відстань до
районного центру
25 км
Найближча залізнична станція Майдан-Вила
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 30416, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Михайлючка, вул. Мазунова, 44а
Карта
Дубіївка. Карта розташування: Україна
Дубіївка
Дубіївка
Дубіївка. Карта розташування: Хмельницька область
Дубіївка
Дубіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Дубіївка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Різдва Богородиці (колишня кірха)

Дубі́ївка (колишня Дерманка)— село в Україні, у Михайлюцькій сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 276 осіб (2007).

Географія

[ред. | ред. код]

Дубіївка розташована в межиріччі Смілки та її лівої притоки Лизнівки, на кордоні з Житомирською областю. Через село проходить автодорога Р49, а на східній околиці — залізниця Шепетівка — Звягель. На захід від села відходить дорога на Рилівку. Дві дороги та залізниця перетинають річку Лизнівку, де збудовано 3 мости. На околиці села залягають поклади торфу, червоної глини та піску.

Історія

[ред. | ред. код]

Село засноване німецькими колоністами у 1806 році. Першими його поселенцями були 12 сімей німців-колоністів. За прізвищем першого з них – Дерман, і пішла початкова назва цього населеного пункту – Дерманівка. Ці поселенці посадили місцевий ліс, який росте і донині, й обробляли по десять – сорок десятин землі. [2]

У 1914 році колоністів було переселено до Самарської губернії. Проте через кілька років, після революції, вони повернулися, створили свою артіль. Згодом, у 1930 році вони організували колгосп імені Карла Лібкнехта. Господарство вирощувало племінну велику рогату худобу, якою славилось на всю область, і племінних коней-рисаків, яких відправляли в Червону Армію. Воно було учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки, оскільки досягало високих урожаїв і надоїв, і до 1941 року вважалося передовим у Кам’янець-Подільській області.

В 1914-1916 роках побудовано шосейну дорогу, яка проходила на схід від села Дубіївка. Шосейну дорогу яка проходить на захід від села було побудовано у 1934-35 роках.

Перед Другою Світовою війною багатьох німців було виселено у східні області України і до Казахстану. Під час окупації вигнанцями вже стали українці, а німців з навколишніх сіл було переселено в Дерманівку і створено спільну колонію. Правда, через кілька років вони змушені були відступити з військовиками вермахту.

Німцями село було окуповане з весни 1941 року. При бомбардуванні село було майже знищене: залишилось всього 50 дворів. Село дуже постраждало під час бомбардувань та артобстрілів німецькою авіацією. Також дуже багато жертв серед людей, що були поховані жителями села просто у полі, де їх спостигли ворожі кулі. Збереглись лише одиниці окремих ліній похованих солдат радянської армії, які загинули у 1941 році, але точне місце поховань, чи прізвища солдат невідомі. Село звільнено від фашистів військами 1 Українського фронту в січні 1944 року. Німці-колоністи, перебуваючи у селі, розорили городи та сади поселенців, захоплені з німецькими військами. [3]

У 1947 році населений пункт набув теперішньої назви – Дубіївка.

Німцями-колоністами у 1918 році була побудова дерев'яна лютеранська кірха, яка збереглася й до сьогодні. Як згадує 88-річна дубіївчанка Марія Гапончук, у ній був німецький духовий оркестр та орган. Потім з неї зробили клуб. За часів радянського союзу на території кірхи на першому поверсі діяв сільський клуб, а на другому — бібліотека. З 1998 року у її приміщенні православна церква.

Також за часів СРСР була побудована спеціалізована школа, яка згодом була перебудована на загальноосвітню школу, що мала 9 класів. Наразі школа не діє, у ній розміщений сільський клуб.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано сільради: Городнявську та Дубіївську Славутського району до складу Шепетівського району.[4]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 100%

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Погода в Дубіївці. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 16 червня 2022.
  2. Лісовий, Володимир (04.06.2007). Німці згадали про свої колонії на Шепетівщині. https://www.pslava.info (укр.). Процитовано 13 листопада 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |website= (довідка)
  3. «Історична довідка про село Дубіївку (Дерманку)» (рукопис) (укр.). Музей Пропаганди м. Шепетівка.
  4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних