Велика Васильківська, 10
| Велика Васильківська, 10 | |
|---|---|
| |
50°26′27.000000099989″ пн. ш. 30°31′9.5000000999965″ сх. д. / 50.44083° пн. ш. 30.51931° сх. д. | |
| Тип | прибутковий будинок Києва |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектурний стиль | неоренесанс |
| Архітектор | Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович |
| Засновано | 1897 |
 | |
 Велика Васильківська, 10 у Вікісховищі | |
Сади́ба Пфа́лера (Фа́лера) розташована на Великій Васильківській вулиці, 10. Вирішений у стилі неоренесансу головний будинок відзначається гармонійністю пропорцій і цілісністю архітектурного задуму[1].
.jpg)
У другій половині XIX сторіччя наріжна ділянка належала німецькому підданому Генріху Пфалеру (Фалеру[2]), який 1834 року заснував у Києві меблеву фабрику[3]. Його син, також Генріх, який успадкував садибу, у грудні 1897 року розпочав спорудження будинку та флігеля. Будівництвом керував технік Андрій-Фердінанд Краусс.
1922 року садибу націоналізували більшовики.
1998 року будинок викупили у приватну власність.
2006 року відреставрували. 2019 року виставили на продаж за 243 мільйони гривень (понад 9 мільйонів доларів США)[4].
.jpg)
Власник Генріх Фалер із родиною мешкав у шестикімнатній квартирі на другому поверсі флігеля № 10-б. Три великі зали другого поверху головного будинку займала меблева крамниця. У флігелі розміщувалися склади та столярна майстерня.
У 1900—1910 роках у садибі мешкав учений, професор, лікар-стоматолог Григорій Бурвассер, який відкрив тут приватну зубну лікарню.
У радянські часи на першому поверсі головного будинку містились крамниці й установи. Інші приміщення використовували під житло.
На межі 1990—2000-х років приміщення займав банк[1].
Садиба складається з головного будинку (1897—1898) на червоній лінії і флігеля в другому ряді забудови.
Головний будинок — триповерхова цегляна, тинькована, Г-подібна у плані будівля з підвалом. Має двосхилий дах і пласкі перекриття. У лівому крилі є проїзд на подвір'я.
Фасади крил будинку оформлені у стилі історизму з використанням неоренесансних елементів.
Зрізане тупе наріжжя будинку на рівні другого та третього поверхів акцентовано вертикальним еркером на фігурних кронштейнах і двома пряслами із прямокутними парапетами над ними. Еркер завершується трикутним фронтоном із квадратним у плані підбанником з круглими вікнами, який увінчує восьмигранна баня[1].
Прямокутні вікна другого та третього поверхів згуртовані попарно й об'єднані у прясла пілястрами великого ордера. Ліве крило складається з п'яти прясел. А праве — з восьми. Крила фланковані розкріповками із трикутними фронтонами та східчастими парапетами. Четверте прясло правої частини також виділене розкріповкою з фронтоном і парапетом[5].
Тимпани трикутних фронтонів прикрашені картушами з орнаментом. Лиштви вікон третього та другого поверхів завершуються прямими сандриками. Фриз оздоблений ліпленим рослинним орнаментом.
Флігель (№ 10-б) зведений у другому ряді забудови. Оформлений у цегляному стилі з неоренесансними елементами[5].
- Декор
-
-
-
- ↑ а б в Садиба на Великій Васильківській, 2011, с. 1942.
- ↑ Рибаков М. Невідомі та маловідомі сторінки Києва. — К.: «Кий», 1997. — С. 202.
- ↑ Власники будинків на Великій Васильківській. Архів оригіналу за 14 грудня 2019.
- ↑ История с молотка: за сколько и почему продают знаменитые особняки Киева. (рос.)
- ↑ а б Садиба на Великій Васильківській, 2011, с. 1942-1943.
- Садиба на Великій Васильківській // Звід пам'яток історії та культури України. — К., 2011. — С. 1942—1943. — ISBN 966-95478-1-4.
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
