Грушевського, 9
Грушевського, 9 | |
---|---|
50°26′40″ пн. ш. 30°32′33″ сх. д. / 50.444444° пн. ш. 30.5425° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Київ |
Тип | будівля |
Стиль | сталінська архітектура[d] |
Медіафайли у Вікісховищі |
Житловий будинок № 9 (Будинок Порошенка) — наріжна будівля на вулиці Грушевського 9, розташована між Маріїнським парком і Микільською брамою Київської фортеці, поруч із двадцятиповерховим будинком, відомим як «Монстр на Грушевського» (№ 9-А).
Рішеннями виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від № 159 від 27 січня 1970 року і № 49 від 21 січня 1986 року будівлю внесено до переліку пам'яток історії та архітектури місцевого значення (охоронний номер 185)[1].
Будинок — зразок монументального класицизму 1930-х років.
Після перенесення столиці УСРР до Києва у 1934 році постало питання забезпечення житлом працівників Центрального Комітету Комуністичної партії більшовиків України. Місце під будівлю обрали на краю парку, навпроти Маріїнського палацу, де проводили засідання Всеукраїнського центрального виконкому. А поруч запланували звести будівлю майбутньої Верховної Ради. Житловий будинок звели 1935 року за проєктом архітектора Олексія Бекетова (1862—1941)[1].
На першому поверсі розташована Бібліотека імені Остапа Вишні, а в наріжній частині — гастроном.
У будинку № 9 деякий час жив майбутній президент України Петро Порошенко. Відтоді споруду прозвали «Будинком Порошенка».
П'ятиповерхова, цегляна, семисекційна будівля має дерев'яні перекриття і перегородки. У будинку розплановані дво-, три-, чотири- і п'ятикімнатні квартири.
Архітектурним акцентом виступає округлий наріжний об'єм з балконами. Від нього під кутом розходяться неоднакові крила. Наріжжя увінчує ступінчаста вежа зі шпилем.
Центральні осі фасадів крил підкреслені накладними величезними портиками. На них чітко виділяються елементи й деталі. Площину фасаду з боку вулиці Грушевського майже повністю займає портик, який надає монументальної урочистості будівлі. Фасад з боку парка прикрашений масштабною розкріповкою, фланкованою пілястрами. Фасади потиньковано теразитом[1].
Дворові фасади виконані у спрощеній формі. На сходові клітки ведуть входи з вулиці та з двору[1].
-
Фасад із боку парку
-
Вітраж гастроному
-
Південний фасад із портиком
- Гончаренко М. Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935 року // Звід пам'яток історії та культури України: Київ: А—Л / П. Тронько та ін. — К., 1999. — 604 с.