Сагайдачного, 23/4

Сагайдачного, 23/4
50°27′36.050000099996″ пн. ш. 30°31′22.850000100005″ сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Київ
Тип	прибутковий будинок
Стиль	історизм
Медіафайли у Вікісховищі

Садиба Конраді — колишній прибутковий будинок, розташований на розі вулиць Петра Сагайдачного, 23, й Ігорівської, 4, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, наріжна кам'яниця на тлі історичної забудови відрізняється вишуканістю ліпленого декору.

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 року будинок поставлений на облік, як пам'ятка містобудування й архітектури місцевого значення (охоронний номер 552-Кв).

Історія кам'яниці

Наріжжя

Відомо, що садиба була забудована вже у середині XIX сторіччя. На зламі XIX—ХХ сторіччя ділянка належала Артуру Конраді, а згодом — його дружині Олені Карлівні. До 1917 року змінилось ще кілька власників.

1898 року власники звели новий будинок. Приміщення першого поверху відвели під крамниці. На другому поверсі розмістили житлові квартири.

У 1900-х — 1910-х роках у квартирі № 10 мешкав київський архітектор Мартин Клуг.

Близько 1922 року радянська влада націоналізувала будівлю.

У 1985 році провели капітальний ремонт. Архітектурне вирішення першого поверху було порушено. Змінили первісне планування. Знищили оздоблення кімнат. Прибрали ажурні ґрати балконів.

Архітектура

Маскарон

Картуш із датою будівництва

Триповерхова, цегляна, тинькована, П-подібна у плані будівля має вальмовий дах, бляшане покриття і залізобетонні пласкі перекриття.

Будинок вирішений у формах історизму з ренесансно-бароковими елементами. Чоловий фасад з боку вулиці Сагайдачного має чотирнадцять віконних осей, бічний (з боку Ігорівської) — десять. Композиція фасаду ритмічно-ярусна.

Розкріповка головного входу, лівий фланг і наріжжя з обох боків увінчані тридільними аттиками зі смугою меандра.

Парадний вхід розміщений з боку вулиці Сагайдачного. Фасади прикрашені рустом. Лізени на рівні другого поверху завершуються маскаронами. Третій поверх декоровано пілястрами іонічного ордера — здвоєними на чоловому фасаді й одиничними на бічному.

Над першим поверхом протягнутий профільований гурт. Широкий фриз між другим і третім поверхами заповнений композиціями з вазонами, фестонами і пальметами. Карниз підтримують парні модульйони з акантом. Під ним фриз оздоблений рослинним орнаментом і картушами.

Прямокутні віконні прорізи оздоблені лиштвами. Сандрики на другому поверсі прямі. На третьому — сандрики із замковими каменями—кронштейнами, які обабіч тримають грифони. Між вікнами чоловий фасад декорований фільонками і картушами з вертикально позначеною датою спорудження будинку — «1898».

Дворові фасади спрощені.

Галерея

• 
  Вікно другого поверху
• 
  Грифони
• 
  Вікно третього поверху

Джерела

• Отченашко Віталій, Толочко Лариса, Федорова Лариса. Житловий будинок (1898) // Звід пам'яток історії та культури України. Київ: М — С / П. Тронько та ін. — К., 2003. — Т. 1 ч. 2. — С. 1072.
• Будинок на Петра Сагайдачного, 23 // Стародавній Київ. Путівник по культурній спадщині Києва. — 2018.
• Переліки пам'яток культурної спадщини та об'єктів культурної спадщини м. Києва станом на 20.08.2015 р. // Науковий звіт Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень. — 2015.