Великоцьк
| село Великоцьк (Колишнє Пекло) | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Старобільський район |
| Тер. громада | Міловська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA44140070050037822 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1600 |
| Населення | 1492 |
| Площа | 11,14 км² |
| Густота населення | 133,93 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92505 |
| Телефонний код | +380 6465 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′49″ пн. ш. 40°2′31″ сх. д. / 49.34694° пн. ш. 40.04194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
94 м |
| Водойми | річки: Мілова, Черепаха |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92505, с. Великоцьк, вул. Міловська, 15 |
| Карта | |
  Великоцьк (Колишнє Пекло) | |
 Великоцьк (Колишнє Пекло) | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Велико́цьк (Колишнє Пекло) — село в Україні, у Міловській селищній громаді Старобільського району Луганської області. Населення становить 1492 осіб.
У селі річка Черепаха впадає у Мілову.
За даними на 1864 рік у казенній слободі Великоцькій Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 2045 осіб (1013 чоловічої статі та 1032 — жіночої), налічувалось 228 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Стрільцівська волості, мешкало 2256 осіб налічувалось 365 дворових господарств, існували православна церква, школа, поштова станція й 3 лавки, відбувалось відбувався щорічний ярмарок[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3296 осіб (1629 чоловічої статі та 1667 — жіночої), з яких 3289 — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 4812 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Березово-Ярській сільській раді — 395 людей[5].
Станом на 24 лютого 2022 рік село було окуповано ВС РФ.[6] Поширилася народна назва села "Колишнє Пекло".
За даними перепису 2001 року населення села становило 1492 особи, з них 88,67 % зазначили рідною мову українську, 9,79 % — російську, а 1,54 % — іншу[7].
- Гладченко Павло Митрофанович — український краєзнавець, полковник у відставці.
- Скітченко Нікіта Олександрович (2000—2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Яришев Микола Михайлович — український діяч, директор радгоспу «Лисичанський» Попаснянського району Ворошиловградської (Луганської) області. Народний депутат України 1-го скликання.
- Погода в селі Великоцьк [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3014)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-252. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 173—182 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 26 січня 2016.
- ↑ Бойові порядки для вторгнення Росії в Україну (2022). Вікіпедія (укр.). 30 вересня 2022. Процитовано 21 листопада 2022.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 березня 2014.
|
Це незавершена стаття про Луганську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |