Новоборівська волость
| Новоборівська волость | ||||
| Центр | Нова Борова | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 20 026 (1885) | |||
| Населення | 6214 осіб (1885) | |||
| Густота | 28.4 осіб / км² | |||
Новоборівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Старобільського повіту Харківської губернії із центром у слободі Нова Борова.
Станом на 1885 рік складалася з 11 поселень, 15 сільських громад. Населення — 6214 осіб (3201 чоловічої статі та 3349 — жіночої), 991 дворове господарство[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 11299 | 10802 |
| Приватної власності | 6453 | 2818 |
| Казенної власності | 2158 | 1603 |
| Іншої власності | 116 | 102 |
| Загалом | 20026 | 15325 |
Поселення волості станом на 1885:
- Нова Борова — колишня державна слобода при річці Борова за 20 верст від повітового міста, 1958 осіб, 395 дворових господарств, православна церква, школа, 3 ярмарки на рік.
- Калмиківка — колишня державна слобода, 1110 осіб, 161 дворове господарство, молитовний будинок.
- Климівка — колишня державна слобода, 1417 осіб, 207 дворових господарств, православна церква.
Найбільші поселення волості станом на 1914 рік[2]:
- село Нова Борова — 3178 мешканців;
- село Калмиківське — 1517 мешканців;
- село Климівка — 2112 мешканців;
- село Голубівка — 1950 мешканців.
Старшиною волості був Іуда Стефанович Чумаков, волосним писарем — Никифор Васильович Кийко, головою волосного суду — Яків Григорович Крохмаль.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
