Веселе (Роздільнянський район)
село Веселе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Тер. громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130150016125 |
Облікова картка | Веселе |
Основні дані | |
Засноване | 1824 (201 рік) |
Перша згадка | 1824[2] |
Населення | ▼41 (01.01.2015)[1] |
Площа | 0,471[3] км² |
Густота населення | 66,96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67419 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°54′44″ пн. ш. 30°19′02″ сх. д.H G O |
Середня висота над рівнем моря |
38 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
Весе́ле (у минулому — хутір Веселий, Рацевський[4]) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 41 осіб. Відноситься до Єреміївського старостинського округу.
На 1916 рік на хуторі Веселому Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 141 чоловік (70 чоловік і 71 жінка)[5].
Станом на 1 вересня 1946 року хутір Веселий був у складі Новосілківської сільської ради[6].
У першій половині 1960-х років до складу Веселого увійшов колишній хутір Дачний.
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Єреміївської сільради.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 55 осіб, з яких 22 чоловіки та 33 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 46 осіб.[8]
2010 — 45;
2011 — 45[9].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,48 % |
вірменська | 6,52 % |
- ↑ Паспорт Єреміївської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2021. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ ВРУ с. Веселе
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Лист 30-8 c привязкой, Тигина (Бендеры). Трехверстовка, Военно-топографическая карта Шуберта. www.etomesto.ru. Процитовано 4 березня 2021.
- ↑ Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). Одесскіи уѣздъ — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 343.(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Роздільнянська районна рада — ПАСПОРТ територіальної громади Єреміївської сільської ради Роздільнянського району. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 8 січня 2021.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |