Координати: 46°53′32″ пн. ш. 30°5′12″ сх. д. / 46.89222° пн. ш. 30.08667° сх. д. / 46.89222; 30.08667
Очікує на перевірку

Старосілля (Роздільнянський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Старосілля
Герб Старосілля Прапор Старосілля
Автобусна зупинка в селі
Автобусна зупинка в селі
Автобусна зупинка в селі
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130480040108
Облікова картка Старостине 
Основні дані
Засноване 1921 (103 роки)
Колишня назва Старостине, Слободзея Українська
Населення 600 (01.01.2018)[1]
Площа 1,143[2] км²
Густота населення 816,5 осіб/км²
Поштовий індекс 67420
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°53′32″ пн. ш. 30°5′12″ сх. д. / 46.89222° пн. ш. 30.08667° сх. д. / 46.89222; 30.08667
Середня висота
над рівнем моря
142 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Старосілля. Карта розташування: Україна
Старосілля
Старосілля
Старосілля. Карта розташування: Одеська область
Старосілля
Старосілля
Мапа
Мапа

CMNS: Старосілля у Вікісховищі

Старосі́лля (до 25.09.2024 – Старостине, до 01.02.1945 — Слободзея Українська[3]) — село в Україні, в Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр Чобручанського старостинського округу. Населення становить 600 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Село було засноване в 1921 році вихідцями з молдовського села Слободзея. У 1932 р. с. Слободзея Українська перейменовано на Старостине, на честь Старостіна Петра Івановича (1883-1918) ‒ організатора більшовицького збройного заколоту проти УНР в Одесі (1918 р.), 30.01. – 17.02.1918 р. ‒ виконавчий комісар, 18.02 ‒ 13.03.1918 р. ‒ голова обласного виконавчого комітету Ради Робітничих та Селянських Депутатів; нарком праці та промисловості т. зв. Одеської Радянської республіки (1918 р.).

Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Велізарівської сільської Ради[4].

На 1 травня 1967 року у селі знаходився господарський центр колгоспу імені Фрунзе[5].

В рамках закону про декомунізацію піднималось питання перейменування села[6], також у селі була перейменована вулиця Фрунзе, нова назва – Центральна[7].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Старостинської сільради та було її центром.

22 вересня 2022 року Роздільнянська міська рада в рамках дерусифікації перейменувала у селі вулицю Лермонтова на Фермерську[8].

19 вересня 2024 року Верховна Рада України підтримала перейменування села Старостине на Старосілля в рамках декомунізації. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[9]

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 450 осіб, з яких 214 чоловіків та 236 жінок.[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 489 осіб.[11]

2010 — 555 осіб;

2011 — 561 особа[12].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[13]

Мова Відсоток
українська 92,58 %
молдовська 4,74 %
російська 2,68 %

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Слобідка (у минулому — Слободзея Молдавська)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Старостинської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 січня 2019. Процитовано 16 січня 2019. [Архівовано 2019-01-17 у Wayback Machine.]
  2. Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020. [Архівовано 2020-12-14 у Wayback Machine.]
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 1.2.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Процитовано 17 липня 2020.
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387, 946, 1021.
  5. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  6. На Одещині декомунізатори виявили кілька сіл, які потрібно перейменувати | Рідна Одещина (укр.). Процитовано 6 червня 2020.
  7. Інформація щодо стану виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Одеській області в частині перейменованих/не перейменованих назв об’єктів топоніміки (PDF).
  8. Про перейменування вулиць та провулків в населених пунктах Роздільнянської міської територіальної громади - Роздільнянська міська територіальна громада. rozdilna.toolkit.in.ua. Процитовано 7 листопада 2022.
  9. Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  10. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  11. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  12. Роздільнянська районна рада — Паспорт Старостино. rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 7 січня 2021. [Архівовано 2015-04-18 у Wayback Machine.]
  13. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]