Перейти до вмісту

Петро-Євдокіївка

Координати: 46°49′23″ пн. ш. 30°11′4″ сх. д. / 46.82306° пн. ш. 30.18444° сх. д. / 46.82306; 30.18444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Петро-Євдокіївка
Центр села
Центр села
Центр села
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Тер. громада Роздільнянська міська громада
Код КАТОТТГ UA51140130420041666
Облікова картка Петро-Євдокіївка 
Основні дані
Засноване 1793 (231 рік)
Населення 162 (01.01.2019)[1]
Площа 1,217 км²
Густота населення 144,62 осіб/км²
Поштовий індекс 67409
Телефонний код +380 4853
Географічні дані
Географічні координати 46°49′23″ пн. ш. 30°11′4″ сх. д. / 46.82306° пн. ш. 30.18444° сх. д. / 46.82306; 30.18444
Середня висота
над рівнем моря
51 м
Місцева влада
Адреса ради 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17
Карта
Петро-Євдокіївка. Карта розташування: Україна
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка. Карта розташування: Одеська область
Петро-Євдокіївка
Петро-Євдокіївка
Мапа
Мапа

CMNS: Петро-Євдокіївка у Вікісховищі

Петро-Євдокі́ївка (у минулому — Євдокіївка, Храброве) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 162 особи. Відноситься до Новоукраїнського старостинського округу.

Повз село проходять автошляхи державного значення Т 1618 (/Р-33/ — Роздільна — с. Єреміївка — /М-05/) та обласного значення О160506 (ст. Вигода — Роздільна).

Історія

[ред. | ред. код]

У 1856 році в поселенні Петро-Євдокіївка поміщика Петра Федоровича[2] Храбро-Василевського було 15 дворів[3].

В 1859 році у власницькому селищі Петро-Євдокіївка (Храброва) 1-го стану (станова квартира — містечко Понятівка) Тираспольського повіту Херсонської губернії на балці Свиній, було 25 дворів, у яких мешкало 74 чоловіка і 90 жінок[4].

У 1887 році в селищі Петро-Євдокіївка (Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 148 чоловіків та 144 жінки[5].

Станом на 20 серпня 1892 року при селищі Петро-Євдокіївка 2-го стану були польові землеволодіння (597 десятин, 1348 сажнів) Гросул-Толстого Бориса Михайловича (дворянин); (204 десятини, 503 сажні) Ковтуненка Олександра Прокофійовича (аккерманський міщанин); (239 десятин, 343 сажні) Капаклія Кирила Ангелійовича (грецького підданства); (154 десятини, 503 сажні); Сильвестрович Ольги Дмитрівної (дружина майора); (154 десятини, 503 сажні) спадкоємців Храбро-Василевського Влад. Іван, вдова Дарія Михайлівна з дочкою Надією[6].

У 1896 році на хуторі Петро-Євдокіївка (Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії при балці Карпова, було 18 дворів, у яких мешкало 110 людей (57 чоловік і 53 жінки). На хуторі Петро-Євдокіївському було 35 дворів, у яких мешкало 191 чоловік (99 чоловіків та 92 жінки)[7].

Руїни старого моста і новозведений міст через Карпів Яр

В 1906 році у селищі Петро-Євдокіївка Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонській губернії існувала школа граматики, у якій навчалось 24 хлопці та 2 дівчини[8]

На 1916 рік в селищі Євдокіївка (Петро-Євдокіївка) Понятівської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії, мешкало 387 людей (161 чоловік і 226 жінок)[9].

Станом на 28 серпня 1920 р. в селищі Петро-Євдокіївка (Євдокіївка, Храброве) Понятівської волості Тираспольського повіту Одеської губернії, було 91 домогосподарство. Для 87 домогосподарів рідною мовою була російська, 1 — польська, 2 — інші, 1 — не вказали. В селищі 428 людей наявного населення (203 чоловіка і 225 жінок). Родина домогосподаря: 201 чоловік та 224 жінок (родичів: 1 і 1; мешканці: 1 чоловік). Тимчасово відсутні: солдати Червоної Армії — 33 чоловіків, військовополонені й безвісти зниклі — 3 чоловіків[10].

Станом на 1 вересня 1946 року село було центром Петро-Євдокіївської сільської ради, до якої входили: с. Балківка, с. Копакліївка, c. Петро-Євдокіївка, х. Ново-Антонівка[11].

У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Новоукраїнської сільради.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 148 осіб, з яких 69 чоловіків та 79 жінок.[12]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 176 осіб.[13]

01.01.2016 р. 01.01.2017 р. 01.01.2018 р. 01.01.2019 р.
кількість дворів 64 64 64 64
кількість населення 168 166 163 162
в тому числі: дітей дошкільного віку 16 16 15 12
дітей шкільного віку 23 25 23 25
громадян пенсійного віку 69 71 74 57

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[14]

Мова Відсоток
українська 97,16 %
російська 2,84 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Паспорт Новоукраїнської сільської ради. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
  2. Адрес-календарь 1836. rodovoyegnezdo.narod.ru. Процитовано 1 березня 2021.
  3. Пивовар А. В. Поселення Херсонської губернії за повітовими алфавітами 1856 року. — Київ: Академперіодика, 2009. — С. 57.
  4. XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 146.(рос.)
  5. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 14.(рос.)
  6. Списокъ землевладѣний Тираспольскаго уѣзда. Составленъ к 20 августа 1892 года. — Тирасполь: Тип. С. П. Тимченко, Покровская улица, 1892. — С. 41.(рос.)
  7. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 381.(рос.)
  8. Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 64.(рос.)
  9. Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. (По даннымъ Всероссійской сел.-хоз. переписи 1916 г.). — Александрія: Типографія Ф. Х. Райхельсона, 1917. — С. 319.(рос.)
  10. Список населенных пунктов и численность населения Одесской губ. (По данным Всероссийской профессионально-демографической переписи 28 авг. 1920 г.). — Выпуск V. Тираспольский уезд. — Одесса: Издание Одесского губстатбюро, 1922. — С. 32-33.(рос.)
  11. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. — К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
  12. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  13. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  14. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.