Покровка (Роздільнянська міська громада)
село Покровка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Роздільнянський район |
Тер. громада | Роздільнянська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51140130430018701 |
Облікова картка | Покровка |
Основні дані | |
Засноване | 1924 |
Перша згадка | 1924 (101 рік) |
Населення | ▲448 (01.01.2016)[1] |
Площа | 1,06[2] км² |
Густота населення | 353,35 осіб/км² |
Поштовий індекс | 67436 |
Телефонний код | +380 4853 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 46°46′48″ пн. ш. 30°8′22″ сх. д. / 46.78000° пн. ш. 30.13944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
126 м |
Водойми | р. Барабой |
Місцева влада | |
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 |
Карта | |
Мапа | |
|
Покро́вка — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 448 осіб. Відноситься до Кам'янського старостинського округу.
На початку 1924 року хутір Покровський відносився до Степанівської сільради району Енгельса Одеської округи Одеської губернії. Більшість населення хутора Покровського становили молдовани (151 особа). Вони мали 31 господарство[3].
Під час Голодомору в Україні 1932—1933 років в селі загинула 1 людина:
- Ференц Микола Іванович[4].
Станом на 1 вересня 1946 року село входило до складу Кіровської сільської ради[5].
12 вересня 1967 року до складу Покровки увійшло колишнє село Новий Мир (колишня єврейська та німецька землеробська колонія, відоме ще як Новомирка, Нейфельд та Найвельт)[6][7]. Хутір Новий Мир був заснований у 1926 році на території Жовтневої сільради Зельцького району і нараховував 122 жителі, у 1943 році — 238[7].
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Кам'янської сільради.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 492 особи, з яких 226 чоловіків та 266 жінок.[8]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 453 особи.[9]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[10]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 35,54 % |
молдовська | 33,11 % |
російська | 30,68 % |
болгарська | 0,22 % |
вірменська | 0,22 % |
інші | 0,23 % |
- Болгарин Сергій Іванович (1925-2002) — військовий, Герой Радянського Союзу.
- ↑ Паспорт Кам'янської сільської ради (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2020. Процитовано 16 червня 2016.
- ↑ Публічна кадастрова карта України. map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- ↑ Національні меншості на Україні (реєстр селищ) — Харків: Друкарня Кооперативного Видавництва «Пролетарій», 1925. — С. 49.
- ↑ Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Одеська область. Частина I. Редакційна колегія (співголови — М. Д. Сердюк і М. Л. Скорик), автори-упорядники Л. І. Білоусова (керівник), М. Г. Батуріна, А. Є. Бух, О. В. Мартиненко, Г. М. Паніван. — Одеса: Астропринт, 2008. — С. 861
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 387.
- ↑ Отдельные еврейские земледельческие поселения Юга Украины, основанные в 1920-1930 гг. evkol.ucoz.com. Архів оригіналу за 6 листопада 2020. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ а б В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). НЕМЦЫ РОССИИ. НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ И МЕСТА ПОСЕЛЕНИЯ. ЭНЦИКЛОПЕДИЧЕСКИЙ СЛОВАРЬ (PDF). Москва. с. 376. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 30 січня 2021.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |